Зразок роботи
Поняття «творчість» є загальним і всеохоплюючим, воно містить теологічні, філософські, мистецькі та психологічні аспекти. Воно формувалося протягом тривалого часу, змінювалося під впливом зміни суспільних відносин, і сьогодні існує кілька напрямків дослідження творчості. Психолог К. Платонов характеризує творчість як «мислення в його найвищій формі, яке виходить за межі необхідного для розв’язання задачі вже відомими способами» [4, 93].
Творчість визначається як продуктивна людська діяльність, здатна породжувати якісно нові матеріальні і духовні цінності суспільного значення; діяльність, результатом якої є створення нових матеріальних і духовних цінностей, що припускає наявність у суб’єкта здібностей, мотивів, знань і умінь, завдяки яким створюється продукт, що відрізняється новизною, оригінальністю, унікальністю [20, 520].
Творчі здібності забезпечують успіх людині у тих видах діяльності, де створюються нові предмети матеріальної та духовної культури, втілюються нові ідеї, робляться відкриття, винаходи. Як правило, ці здібності проявляються в умовах незначної кількості чи дефіциту інформації.
С. Сисоєва виходить з розуміння творчих здібностей особистості, які утворюють категорію психології і характеризуються як психологічні особливості людини, від яких залежить набування знань, умінь і навичок. [15, 57]. До основних показників творчих здібностей відносить: інтерес до певного виду предметів або об’єктів і дій з ними; увага до певного кола об’єктів; внутрішня зосередженість і «неувага» до існуючого навколо; оригінальний підхід до стандартних завдань; намагання змінювати, реконструювати те, з чим доводиться зустрічатися.
Магістр