Зразок роботи
До первинних мовленнєвих порушень належать стійкі порушення мовленнєвого розвитку дітей, які мають збережений інтелект, нормальний слух та належний сенсомоторний розвиток. До таких порушень відносяться алалія, дизартрія, ринолалія та заїкання.
Найчастіше під первинним мовленнєвим порушенням розуміють алалію – системне недорозвинення мовлення, що характеризується порушенням усіх його компонентів:
- фонетико-фонематичного;
-лексичного та граматичного;
- усіх видів (експресивного та імпресивного) та форм (усного та писемного) [6, с. 44].
У спеціальній літературі термін «алалія» використовується для позначення специфічних форм мовленнєвого недорозвинення, спричинених ураженням мовленнєвих зон кори головного мозку в період формування мовлення [3, с. 118].
Алалія – це відсутність або недорозвинення експресивного або імпресивного мовлення, яке виникає через органічне ураження мовленнєвих зон кори головного мозку в пренатальний або післяпологовий періоди (до розвитку мовлення) [8, с. 18-19].
Це призводить до порушення специфічних мовленнєвих механізмів у слуховій або руховій ланках мовлення, що значно ускладнює та спотворює процес засвоєння та використання мови дитиною. При алалії порушуються операції відбору і програмування на всіх етапах породження та сприйняття мовленнєвого висловлювання, через що мовленнєва діяльність дитини залишається несформованою.
Система мовних засобів (фонетичних, граматичних, лексичних) не розвивається повноцінно, через що страждає мотиваційно-спонукальний рівень породження мовлення.
У дітей з алалією мовлення є недосконалим як у смисловому, так і у звуковому аспектах: спостерігаються перекручування слів, неправильне їх вживання, нездатність відмінювати частини мови за родами, числами, відмінками, особами та часом, порушення норм узгодження і керування, а також обмеженість лексичного запасу [8]. Крім того, порушується семантична структура мовлення і управління мовленнєвими рухами, що впливає на відтворення звукового та складового складу слів без наявності паралічів або парезів.
Алалія проявляється як у формі повної відсутності мовлення, так і значним його недорозвитком [7, с. 85]. При цьому затримка в інтелектуальному розвитку може бути вторинною і, зазвичай, у процесі корекційної роботи негативні наслідки зменшуються. Якщо у дитини з алалією є певні зачатки мовлення, то вони вкрай недосконалі і складаються з нечленороздільних звукокомплексів, незрозумілих для оточуючих.
Глибина мовленнєвих порушень при алалії є досить значною, що проявляється у відсутності або серйозному недорозвитку мовлення. У найважчих випадках перший рівень загального недорозвитку мовлення може спостерігатися у дітей навіть у старшому дошкільному віці, а певні недоліки писемного мовлення, спричинені алалією, можуть залишатися навіть після закінчення школи [9, с. 36]. Діагностика алалії від інших порушень психофізичного розвитку є досить складною, а корекційна робота з подолання первинних та вторинних відхилень розвитку цієї категорії дітей потребує тривалого часу.
Магістр