0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Методичні підходи формування емоційно-ціннісного ставлення до природного довкілля у дітей старшого дошкільного віку (ID:1058839)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Педагогіка
Сторінок: 38
Рік виконання: 2024
Вартість: 900
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ 6 1.1. Дефінітивна характеристика поняття «емоційно-ціннісне ставлення» 6 1.2. Основні принципи та завдання емоційно-ціннісного ставлення 12 1.3. Складові емоційно-ціннісного ставлення 16 РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНО-ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДНОГО ДОВКІЛЛЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 20 2.1. Методичні аспекти формування емоційно-ціннісного ставлення до природного довкілля у дітей старшого дошкільного віку 20 2.2. Дослідження рівня сформованості емоційно-ціннісного ставлення до природного довкілля у дітей старшого дошкільного віку 21 2.3. Методичні рекомендації формування емоційно-ціннісного ставлення до природного довкілля у дітей старшого дошкільного віку 30 ВИСНОВКИ 33 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 35 ДОДАТКИ 38
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Актуальність і доцільність дослідження методичних підходів формування емоційно-ціннісного ставлення до природного довкілля у дітей старшого дошкільного віку визначаються низкою ключових факторів сучасного соціокультурного контексту. По-перше, зростаюча екологічна криза та загрози для природи вимагають активної участі кожного члена суспільства у збереженні екологічної рівноваги. Діти старшого дошкільного віку стають ключовими агентами у формуванні майбутнього ставлення до природи, тому розробка ефективних методичних підходів є стратегічно важливою. По-друге, у сучасному освітньому середовищі все більше визнається важливість розвитку емоційного і соціального інтелекту дітей. Емоційно-ціннісне ставлення до природи відіграє значну роль у формуванні цих аспектів особистості, що зростає їхню здатність співпереживати, розуміти і бути відповідальними за довкілля. Крім того, варто враховувати, що діти старшого дошкільного віку перебувають у чутливому віці, коли формуються основні цінності, переконання та моральні стандарти. Отже, вплив на їхнє емоційно-ціннісне ставлення до природи в цей період може мати довгострокові наслідки для їхнього сприйняття світу і ставлення до екологічних проблем у майбутньому. З урахуванням цих аспектів, дослідження методичних підходів формування емоційно-ціннісного ставлення до природного довкілля у дітей старшого дошкільного віку стає необхідним і важливим завданням, спрямованим на створення основи для екологічно свідомого і відповідального майбутнього суспільства. Сучасні дослідження, зокрема А. Захлєбного, І. Звєрєва та І. Суравєгіної, визначають наукові підходи до екологічного виховання, включаючи мету, принципи, завдання та зміст екологічної освіти та виховання. У дитячих навчальних закладах екологічне виховання спрямоване переважно на розвиток інтелектуальних здібностей, але також має важливе значення для емоційно-чуттєвої сфери особистості. Відображення психологічного аспекту цієї проблеми зустрічається у працях таких вчених, як Б. Ананьєв, Л. Виготський, В. Вілюнас, О. Запорожець, О. Леонтьєв та В. М’ясищев. У дослідженнях Л. Артемової, А. Богуш, О. Кононко, В. Котирло, Я. Неверович, З. Плохій, Т. Поніманської, Ю. Приходько та Н. Яришевої особлива увага приділяється чутливості дошкільників до впливів довкілля та їхній емоційній реакції на навколишній світ. Об'єкт дослідження: емоційно-ціннісне ставлення до природного довкілля у дітей старшого дошкільного віку. Предмет дослідження: методичні підходи формування емоційно-ціннісного ставлення до природного довкілля у дітей старшого дошкільного віку.