Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність даної теми заключається у важливості розвитку розповіді в дошкільному віці, оскільки успішна соціалізація та особистісний розвиток дитини вимагають вміння спілкуватися та висловлювати думки зрозумло та переконливо. Цей період також відзначається потребою у вивченні світу через мову та мовлення, а також формуванням свідомого ставлення до мовної дійсності.
Сучасні дослідження у лінгвістиці та лінгводидактиці розглядають концепцію розповіді з двох аспектів:
Як процес створення послідовного мовлення та як результат мовлення (текст чи дискурс). Зв'язне мовлення визнається як смислова та структурна єдність, що складається з логічно та тематично пов'язаних фрагментів та відображає всі суттєві аспекти свого змісту. У процесі створення зв'язного мовлення враховуються діяльнісний та особистісний аспекти. Перший аспект стосується процесів сприйняття та регуляції мовлення. Другий аспект підкреслює індивідуальні характеристики мовлення, такі як характер, темперамент та рівень загальної культури.
Результатом розповіді є текст - усне чи письмове вираження мовленнєво-інтелектуальної діяльності особи, яке характеризується завершеністю, структурною цілісністю, цілеспрямованістю та прагматичною спрямованістю.
Питання розвитку розповіді дітей завжди цікавили педагогів та лінгводидактів. Дослідження у цій області проводились М. С. Вашуленко, Л. О. Варзацька, Н. О. Хорошковська, Т. О. Ладиженська, М. Р. Львов, Н. П. Орланова, С. Ф. Русова, В. О. Сухомлинський, Є. І. Тихеєва, Л. П. Федоренко та інші вчені. Дослідження показали, що можливості у розвитку мовлення в дошкільному віці мають велике значення і не можуть бути відновлені в шкільному віці. У дослідженнях з дітьми дошкільного віку приділялася увага таким педагогами, як М. М. Алексєєва, А. М. Богуш, Н. В. Гавриш, Л. О. Калмикова, О. С. Ушакова.
При аналізі наукових джерел відзначається, що вік від двох до п'яти років визнається як період, коли дитина демонструє самооцінку, самостійність і досягає успіхів у розвитку мовлення. Вражаючі досягнення дітей у навчанні мові породили навіть гіпотезу про "вроджену мову", яка стверджує, що в цьому віці проявляються успадковані знання. Однак реальні дані відхиляють цю гіпотезу і підкреслюють, що феномен "від двох до п'яти" залежить від мовного оточення, в якому відбувається складний процес розвитку мовлення та формування.
Враховуючи, що діти дошкільного віку володіють лише усним мовленням (вони користуються елементами писемного мовлення лише співпрацюючи з дорослими, коли свідомо надиктовують певний зміст і дбають про його усне, зрозуміле комунікантам оформлення), лінгводидакти використовують термін "дискурс", щоб описати продукт усного мовлення. Науковці визначають дискурс як послідовний текст, що поєднується з екстралінгвістичними (прагматичними, соціокультурними, психологічними тощо) чинниками. Іншими словами, це текст, який бере участь у комунікаційному процесі (за о. С. Мельничук).
Зв'язне мовлення виконує різноманітні функції, основною з яких є комунікативна функція, що реалізується у формі діалогу та монологу. Кожна з цих форм має свої особливості, які визначають методику їх формування. Лінгвістика розглядає діалогічне та монологічне мовлення як різні за комунікативною спрямованістю, лінгвістичною та психологічною природою.
Дослідження проводилось у дошкільному навчальному закладі № 103 "Берегиня" та мало на меті розглянути структурно-логічну схему в контексті розвитку мовних навичок старших дошкільників. Метою дослідження було уточнення та розширення теоретичних знань щодо розвитку розповіді та навчання цього навичку дітей старшого дошкільного віку. Для досягнення цієї мети були сформульовані наступні завдання:
Визначити раціональні методи та прийоми для розвитку мовлення дітей дошкільного віку.
Описати особливості структурно-логічної схеми в розвитку мовних навичок старших дошкільників.
Оцінити ефективність структурно-логічної схеми у контексті старших дошкільників у ДНЗ № 103 "Берегиня".
Магістр