Зразок роботи
В процесі сприймання предметів і явищ навколишнього світу за допомогою зору людина отримує інформацію про форму, величину, колір предметів, їх просторове розміщення і ступінь віддаленості. Таку вичерпну інформацію ми отримуємо за допомогою різних функцій зору. До основних (базових) функцій зору відносяться: гострота зору, кольоророзрізнення, поля зору, характер зору, окорухова функція ті інші. Порушення будь-якої з цих функцій веде за собою порушення як в ході самостійного процесу, так і в результаті зорового сприймання.Зорове сприймання – це складна системна діяльність, що включає сенсорну обробку візуальної інформації, її інтерпретацію й категоризацію (Б.Г. Ананьєв, Л.А. Венгер, Л.С. Виготський та ін.).
Ведучим в когнітивному розвитку дитини є формування зорового сприймання, що забезпечує контакти дитини із зовнішнім середовищем, її орієнтуванні в просторі, основи виховання і навчання (М.М. Безруких, Л.В. Морозова та ін.). Зорове сприймання є одним з чутливих і інтегральних показників оцінки розвитку дитини (М.М. Безруких), а його несформованість в цілому і окремих його компонентів створює специфічні проблеми розвитку і начання.
Зорове сприймання, будучи складним системним процесом, включає різні операції: кодування і аналіз властивостей об'єкту, його мультімодальную конвергенцію, ідентифікацію (пізнання) об'єкту, оцінку його значущості, ухвалення рішення відповідно до мотиву і конкретного когнітивного завдання (Б.Г. Ананьєв). Первинний етап формування зорового сприймання полягає у виявленні об'єкту, розрізненні і виділенні його інформативних ознак (Б.Ф. Ломов), потім відбувається інтеграція в цілісне перцептивне утворення (А.В. Запорожец), тобто утворюється зоровий образ на основі комплексу сприйнятих ознак. Наступний етап – співвідношення сприйнятого образу з перцептивними і вербальними еталонами, що зберігаються в пам'яті (Л.А. Венгер). Оцінка міри збігу образу з еталонами пам'яті дозволяє виробити категоризацію, тобто прийняти рішення про клас, до якого відноситься об'єкт.
Порушення у діяльності зорового аналізатора викликають у дитини труднощі у пізнавальній діяльності, обмежують її можливість. Дитина отримує меншу інформацію про довкілля (як в кількісному, так і в якісному відношенні), ніж діти з нормальним зором. Зрозуміло, що діти з порушеннями зором потребують особливих умов для повноцінного всебічного розвитку (О.Г. Литвак, І.С. Моргуліс, Л.І. Плаксіна, Є.П. Синьова, Т.П. Свиридюк та ін.).
Предмет дослідження – зорове сприймання дітей з порушеннями зору.
Об’єкт дослідження – організація процесу розвитку зорового сприймання у старших дошкільників з функціональними порушеннями зору.
Мета магістерської роботи полягає у визначенні рівня розвитку зорового сприймання старших дошкільників з косоокістю та амбліопією.
Мета роботи передбачає виконання наступних завдань.
1. Проаналізувати загальну та спеціальну психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження.
2. Вивчити рівень розвитку зорового сприймання у дітей старшого дошкільного віку з косоокістю та амбліопією.
3. Обґрунтувати методичні рекомендації та розробити систему дидактичних ігор та вправ для розвитку зорового сприймання дітей старшого дошкільного віку з косоокістю та амбліопією.
Методи дослідження: бібліографічний метод, вивчення особових справ дітей, даних їх клінічного обстеження, вивчення документації по плануванню занять, спостереження за навчально-виховним процесом, бесіда, педагогічний експеримент та статистична обробка експериментальних даних.
Теоретична значущість магістерського дослідження полягає у тому, що його основні положення та висновки сприяють глибшому розумінню значення розвитку зорового сприймання дошкільників з порушеннями зору. Практична значущість – матеріали магістерської роботи можуть бути використані в практиці роботи тифлопедагога спеціального дошкільного закладу для дітей з порушеннями зору.
База дослідження – ДНЗ «Веселка» міста Бориспіль Київської області, группа для дітей з вадами зору. В дослідженні взяли участь 26 дітей із зоровим діагнозом – амбліопія або косоокість.
Магістр