Музично-виховна система Золтана Кодая (ID:1135892)

ВСТУП Актуальність дослідження. Однією з основоположних цілей сучасного суспільства є формування особистості, що має розвинену духовність, основи якої закладаються ще в шкільному віці. Важливу роль у духовному становленні особистості відіграє музика. «Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику і діставати насолоду від неї», - писав В. Сухомлинський. Він же наголошував: «Без музики важко переконати людину, яка вступає у світ, в тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті, є основою емоційної, естетичної, моральної культури». Серед предметів естетичного циклу музика найбільше стимулює до творчої діяльності, сприяє формуванню пізнавальних та емоційно – мотиваційних функцій, розвитку творчого мислення, здібностей, комунікабельності, а також позитивних якостей характеру: систематичності, працьовитості, наполегливості у досягненні мети. Музика є мовою серця, найніжніших почуттів, світу емоцій людини. Вона дає людині поштовх для внутрішнього переживання і уяви. Це внутрішнє відчуття та переживання викликає бажання передавати музику в дії, міміці, жестах, рухах, співі, грі, створювати нові художні образи. Музика, особливо співи, поліпшують мову учнів. Співаючи, діти змушені протяжно вимовляти слова, що формує чітку вимову, сприяє правильному засвоєнню слів. Крім того, слова в пісні підпорядковані певному ритму, що також допомагає вимові важких звуків і складів. Розгляду проблем музичного виховання, впливу музичного мистецтва на розвиток особистості, її духовний світ присвячена значна кількість праць в різних галузях музичної педагогіки таких науковців як О. Апраксіна, З. Бервецький, Н. Ветлугіна, Е. Жак-Далькроз, Д. Кабалевський, 3. Кодай, М. Леонтович, Р. Марченко, К. Орф, О. Ростовський, Л. Хлєбнікова. Найвідоміші системи та методики навчання різним видам музичної діяльності в історії розвитку музичної педагогіки з найдавніших часів:  неіменна нотація. Найпоширеніший у ранньому Середньовіччі метод запису мелодії за допомогою графічних знаків, які вказували напрям руху мелодії і супроводжувалися відповідними жестами людини, що керувала співаками. У Київській Русі знаки невменної системи називалися знаменами, крюками (звідси: знаменний спів, крюкове письмо);  методична система Карла Орфа (1895-1952) – викладена у посібнику «Шульверк» («Schulwerk»). Назва походить від двох німецьких слів – «[шулен]» – навчати та «[веркен]» – діяти. В основі його системи принцип елементарного музикування з використанням різних видів музично-сценічної діяльності Сконструйований ним спеціальний інструментарій, що використовувався на уроках музики став основним методичним засобом реалізації його музично-педагогічної системи;  методична система Золтана Кодая (1882-1967) полягає у застосуванні хорового співу як головного виду діяльності в музичному вихованні. «Метод Кодая» передбачає виховання в учнів почуття ладу, ладового мислення за допомогою різних вправ розвитку звуковисотного слуху. Для цього в його системі широко пропонується використання відносної (ладової) сольмізації;  методична система Марії Монтессорі (1870-1952). Масове дошкільне музичне виховання, базоване на сенситивних періодах розвитку дитини. Процес музичного виховання дошкільника поділяється на три етапи: перший - розвиток уваги до звуків, що оточують дитину; другий - виявлення та закріплення метроритмічного сприймання музики; третій - формування мелодичного і гармонічного слуху та інші. Здавна музику визнавали важливим засобом формування особистісних якостей людини та її духовного світу. Ще у часи Й.С. Баха та В.А. Моцарта музика вважалася найшляхетнішим засобом дозвілля та «найбільш творчим» з будь-яких умінь. Сучасні дослідження переконують у тому, що музичне виховання має непересічне значення у загальному розвитку учнів і творчому зокрема. Дитина творить словом, черпаючи в навколишньому світі матеріал для нових уявлень і роздумів. Тому музичне виховання є могутнім засобом, який сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості. Отже, недостатня розробленість та дослідженність проблеми системи музичного виховання Золтана Кодая, як засобу формування музичних здібностей школярів привела нас до вибору теми курсової роботи: «Музично-виховна система Золтана Кодая». Об`єкт дослідження – процес формування музичних здібностей школярів. Предмет дослідження - система музичного виховання З. Кодая - як засіб формування музичних здібностей школярів. Мета дослідження – вивчити і теоретично обґрунтувати систему музичного виховання З. Кодая як засобу формування музичних здібностей школярів. Відповідно до мети дослідження визначенні наступні завдання: 1) Провести теоретичний аналіз педагогічної літератури з даної проблеми; 2) Розглянути та дослідити систему музичного виховання З. Кодая; 3) Розробити рекомендації щодо використання системи музичного виховання З. Кодая, як засобу формування музичних здібностей учнів середнього шкільного віку. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.