Зразок роботи
ВСТУП
«...в руках педагога є могутній засіб
попередження грубості, безсердечності,
морального безкультур’я – це лікування музикою».
В. Сухомлинський /16 /
Актуальність проблеми.
В умовах сучасного розвитку суспільства особливої актуальності набуває одне з головних завдань національної освіти – «збереження та зміцнення фізичного, психічного та духовного здоров’я підростаючого покоління».
У нинішньому світі, що стрімко розвивається та змінюється, постійно переживаючи соціальні та природні катаклізми, першочергової уваги потребує піклування про здоров’я маленьких дітей.
Адже всі негаразди сьогодення можуть негативно відбитися на їхньому житті і призвести до невиправних наслідків у майбутньому.
Сучасні діти перенасичені негативною інформацією, позбавлені теплого спілкування з дорослими та однолітками. Багато з них просто не можуть витримати нервово-психічних навантажень удома та в дитячому садку. Нерідко дитяча нервова система не встигає адаптуватися до шаленого темпу і ритму нашого життя. Звідси – неспокій, нервовість, гіперактивність, погіршення продуктивної діяльності, виникнення психосоматичних хвороб.
Сьогодні, як ніколи, особливої актуальності набувають заходи зі створення нових ефективних методів реабілітації та профілактики, нетрадиційних підходів, що підвищують резервні можливості організму дитини. Тобто, очевидною постає необхідність упровадження в навчально-виховний процес різних здоров’япідтримувальних технологій, серед яких заслуговує на увагу нова галузь психолого-педагогічного напряму під назвою «музикотерапія».
Питання розробки і практичного застосування сучасних педагогічних технологій та моделей здоров’язбереження у навчально-виховному процесі висвітлено в працях І.Борисова., І.Хрипко, О. Ващенко та інших.
Дослідження Б. Теплова, В. Медушевського, Р. Тарасова присвячені проблемам музичної психології. Найбільш досліджена сфера музичної психології − це психологія музичного сприйняття: Б. Асаф’єв, Б. Яворський, Л. Мазель. Цю проблему в педагогічному аспекті розглядають Н. Ветлугіна, Ю. Алієв» [11].
Музична терапія напрям арт-терапії давній, як світ. Утім лише у ХХ столітті цей напрям почали активно застосовувати і в медичній, і в психотерапевтичній, і в педагогічній практиках.
Музична терапія – це використання підібраної музики для лікування, реабілітації, виховання й навчання дітей та дорослих. Практика застосування музичної терапії сягає своїм корінням у сиву давнину: цілющу дію музики помітили ще у Стародавніх Китаї, Єгипті та Греції. У ХІ столітті видатний перський учений, лікар та музикант Авіценна один із розділів своєї енциклопедії «Канон лікарської науки» присвятив лікуванню звуком. Значно пізніше, у 1621 році, англійський мислитель Роберт Бертон у творі «Анатомія меланхолії» виклав думку, що музика здатна цілюще впливати на людський організм, а саме – лікувати деякі нервові розлади. У ХІХ столітті музичну терапію почали застосовувати на практиці європейські психологи, і лише у середині ХХ - го нею зацікавилися науковці.
О. Федій наголошує, що музикотерапія являє собою ключовий вид психолого-педагогічного, естетотерапевтичного впливу на особистість [17].
На думку К. Швабе музикотерапія має однакові права з іншими психотерапевтичними методами в рамках усього комплексу методів комунікативної психотерапії. Згідно з цією думкою музика є комунікативною системою. У ній важливу роль відіграє комунікативне напруження і розслаблення. Музику можна також вважати невербальною формою комунікації, яка у певних почуттях і людських взаєминах є більш результативною, ніж мовне спілкування [12].
Е. Гастон стверджує, що музична терапія сприяє встановленню й підтримці міжособистісних відносин та підвищенню самооцінки в результаті самоактуалізації [12].
Нині вже понад 70 вишів світу випускають фахівців-музикотерапевтів. Окрім того, створено багато професійних організацій – музично-терапевтичних асоціацій і товариств. Так, поступово накопичуються наукові дані, що підтверджують знання найдавніших мудреців про те, що музика – це могутніше джерело енергії, що маж вплив на людину.
З метою терапевтичної корекції зазвичай застосовують твори кластичної та народної музики. Саме ці музичні твори дають змогу найліпшим чином стимулювати якомога більше асоціативних зв’язків у суб’єктивних переживанням людини слухача. Зокрема, вони: упорядковують думки, встановлюють рівновагу у діяльності нервової системи.
Правильно та зі смаком підібрана музика позитивно впливає на емоційний розвиток та естетичне виховання будь-якої дитини. Тож музична терапія корисна і для гіперактивних і для пасивних дітей. Утім, кожній дитині передбачена своя музика.
Нині педагоги все частіше на музичних заняттях у ЗДО застосовують елементи музикотерапії, зокрема такі, як релаксаційні вправи та різні види художньої діяльності, що відбуваються під музичний супровід.
Утім музикотерапевтичний процес потребує комплексного, планомірного, цілеспрямованого підходу, за якого вплив музики не обмежується використанням окремих вправ чи певних музичних творів.
Музикотерапія для дітей у дитячому садку – це передусім процес міжособистісного спілкування, під час якого музика на всіх рівнях її впливу (фізичному, емоційному, інтелектуальному, духовному тощо) постає засобом психічної корекції стану дітей у необхідному напрямі, розвитку та розкриття їхнього природного творчого потенціалу. А це, своєю чергою, потребує, щоб музичний керівник не лише майстерно вмів дібрати музику й арт-терапевтичні техніки для проведення заняття, а й був схильним до емпатії, зокрема умів відчувати психологічний стан кожної дитини.
Мета випускної роботи: виявити можливості позитивного впливу музикотерапевтичних занять на дітей дошкільного віку.
Об'єкт випускної роботи: виховний процес в ЗДО.
Предмет випускної роботи: вплив музикотерапії на дітей дошкільного віку.
Завдання випускної роботи:
• Проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблем музикотерапії;
• Вивчити вимоги щодо організації занять з музикотерапії;
• Визначити лікувальний та розвивальний вплив музикотерапії на дітей дошкільного віку
• Вивчити структуру та програмові завдання парціальної програми оздоровчо-освітньої роботи з дітьми старшого дошкільного віку «Веселкова музикотерапія».
Методи вивчення проблеми випускної роботи: опрацювання науково-методичних джерел, аналіз, узагальнення, структурування інформації.
Структура випускної роботи: робота складається з вступу, основної частини, висновку, списку використаних джерел та додатків. Основна частина складається з двох розділів.
Магістр