Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. Тенденція розвитку сучасного суспільства визначає важливість виховання нового типу особистості – творчості та креативності, з високим рівнем духовності та культури. Тому особливо важливо виховувати у молодого покоління здібності до творчого мислення, нестандартного прийняття рішень, уміння гнучко реагувати на зміни навколишнього середовища, формувати нові перспективні здібності. Уявлення про унікальність дитини, важливість розвитку її творчих здібностей, можливості творчого вдосконалення та розвитку є основою, на якій формується її творчий потенціал. Крім того, ідея розвитку творчої особистості відображена і в основних нормативних актах освіти: Національній стратегії розвитку освіти України на 2012-2021 роки, Законі України «Про дошкільну освіту», «Базових компонентах дошкільної освіти».
Основними компонентами дошкільної освіти є перехід від дошкільної освіти до творчих виховних і виховних прийомів, модернізація змісту дошкільної освіти шляхом забезпечення різнобічного розвитку дітей дошкільного віку відповідно до їх схильностей, схильностей, здібностей, особистості, вікових особливостей, і культурні потреби. Програма спрямована на формування у науковців і практиків творчих особистостей, своєчасне збереження індивідуальної неповторності неповторних життєвих шляхів дітей, виховання таких особистісних якостей дітей, як допитливість, ініціативність, самостійність, креативність, оригінальність. Тому варто звернути особливу увагу на розвиток індивідуальної творчості в дошкільному навчальному закладі [1, c. 93].
Проблему формування і розвитку творчої особистості досліджували педагоги філософи, психологи, та практики (А.Брушлинський, Л.Виготський, В.Загвязинський, В.Андрєєв, В.Кан-Калик, Г.Альтшуллер, І.Зязюн, Г.Гіргінов, М.Нікандров, Н.Кічук, В.Моляко, А.Шумілін, К.Роджерс, В.Семиченко, Я. Понаморьов, А.Спіркін, С.Сисоєва, М. Поташник, та ін.); різні аспекти проблеми розвитку творчих здібностей особистості, відображені у творах просвітителів та письменників. Аналіз педагогічних досліджень, проведених останніми роками, свідчить про неабиякий інтерес науковців до проблеми визначення факторів і умов розвитку різноманітних явищ творчого потенціалу особистості: творчого потенціалу (Л. Руденко, Н. Слюсаренко, І. Теплицький, М. Титаренко, Л. Шпак), творча діяльність (С. Мельник, О. Расказова), творча діяльність (Г. Костюшко), творча самореалізація (Н. Комісаренко, Л. Левченко), творче самовираження (В. Костюк), творче словесне самовираження (Л. Березовська), мистецький потенціал (В. Ростовщик), творча уява (Т. Чурпіта), творче мислення (Л. Баранов), індивідуальна творчість (О. Лаврентьєва), творча особистість (В. Рибалка, М. Вайновська, В. Кисільова) та ін. У роботах А. Богуш, О. Кононко, Т. Поніманської розглядається розвиток творчої особистості дітей дошкільного віку, у роботах О. Кульчицької висвітлюється проблема геніальності та її ранньої діагностики; проблеми розвивального навчання описано в працях Ш.Амонашвілі, Б.Нікітіна.
Вивченням креативності та її різних аспектів займалися також К. Тейлор, М. Грубер Г. Гарднер, В. Моляко, Дж. Гілфорд, Ю. Трофимов та ін. Вчені особливо підкреслюють, що креативність і творчість не можуть існувати одне без одного. Під креативністю вчені розуміють властивість інтелекту, специфічну потребу людини в пошуково-перетворювальній діяльності, деякі вчені ототожнюють креативність із творчістю [2, c. 125].
Об’єктом дослідження є розвиток творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку. Предметом дослідження є педагогічна робота з розвитку творчих здібностей старших дошкільнят. Мета даного дослідження – дослідити особливості розвитку творчих здібностей старших дошкільників. З мети отримуємо такі завдання:
Проаналізувати стан досліджень розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку в психолого-педагогічній літературі;
Проаналізувати сутність, зміст та структуру творчих здібностей;
Дослідити особливості розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку;
Дослідити рекомендації щодо розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку;
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ
ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
1.1 Аналіз психолого-педагогічних досліджень з проблеми розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку
Розвиток індивідуальної творчості завжди був центрі уваги вчених різних галузей знань. Зокрема, Л. Виготський, В. Дружинін, В. Крутецький, Г. Костюк, В. Кузін, Я. Пономарьов, Б. Теплов досліджували психологічні основи творчої здібності – формулювання основних умов розвитку творчої здібності. Педагогічний аспект означеної проблеми досліджували В. Андрєєв, І. Волощук, М. Данілов, М. Скаткін, С. Сисоєва, Т. Шамова – виявлено специфіку впливу різноманітних засобів навчання на розвиток творчих здібностей. У галузі вітчизняної психології вчені розробляють методи та критерії діагностики креативності та обдарованості (О. Кульчицька, В. Тарасун). Основним завданням психології творчості є розкриття психологічних закономірностей і механізмів творчого процесу і творчості (креативності). Креативність вважається основою і механізмом психологічного розвитку (А. Матюшкін, Я. Пономарьов, І. Семенов та ін.), а її дослідження пов’язане з моделями мислення (Н. Алексєєв, С. Бернштейн) [3, c. 87].
Творчий розвиток дітей дошкільного віку досліджували В. Кудрявцев, І. Карабаєва, С. Ладивір, О. Кульчицька, Н. Литвинова, Н. Лейтес, Т. Улькіна, О. Проскура, Л. Чорна та ін. Проблема дитячого винахідництва хвилювала О. Андрєєва, М. Віднічука, В. Богата, В. Крутецького, Н. Ваганову, Я. Пономарьова, В. Кузьменка, М. Турова, П. Якобсона О. Ревуцьку, Н. Палагіна, Л. Виготський, Д. Ельконін, Т. Рібо, О. Дьяченко, Дж. Селлі, З. Фрейд та Е. Торренс досліджують розвиток уяви як одну з найважливіших складових творчості [4, c. 87].
Сучасні вчені (І. Бех, А. Богуш, Л. Рябокінь) розглядають творчість як цінність і вказують на її визначальне місце серед первинних цінностей формування особистості: бачать у ній механізм культурного розвитку, а головний показник цього процесу називають духовністю; переконання, що він проявляється в усіх сферах життя, інтелектуально-чуттєвий стан, що характеризує людину в цілому, духовно розвинену особистість є основою людського життя і навколишній світ розглядається як передумова для особи.
Магістр