ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СПРИЙМАННЯ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ ЯК БАЗОВОЇ СКЛАДОВОЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА МЕТОДИ ДЛЯ ЙОГО ДІАГНОСТУВАННЯ (ID:1244842)
Зміст
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СПРИЙМАННЯ У ДІТЕЙ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ
ПОРУШЕННЯМИ 5
1.1. Поняття пізнавальної діяльності в психології: структура та розвиток 5
1.2. Сприймання як базовий компонент пізнавальної діяльності 9
1.3. Особливості пізнавальної діяльності та сприймання у дітей з інтелектуальними порушеннями 11
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ СПРИЙМАННЯ У ДІТЕЙ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ 14
2.1. Принципи та підходи до психодіагностики сенсорного розвитку 14
2.2. Огляд і характеристика основних методик діагностики сприймання 17
2.3. Практичні рекомендації щодо використання діагностичних методик у роботі психолога 20
ВИСНОВКИ 24
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 26
Зразок роботи
Актуальність теми зумовлена вимогами міжнародних та національних документів, спрямованих на забезпечення рівних прав і можливостей для дітей з особливими освітніми потребами. У Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю наголошено на необхідності створення сприятливих умов для розвитку когнітивних функцій і сприймання у дітей з обмеженими можливостями, що є передумовою їхньої повноцінної соціалізації (Конвенція про права осіб з інвалідністю: ООН від 13.12.2006). В Україні основним нормативно-правовим актом, що регламентує організацію дошкільної освіти та забезпечення спеціальних умов для дітей з інтелектуальними порушеннями, є Закон України «Про дошкільну освіту» № 3788-IX від 06.06.2024, який набув чинності з 01.01.2025 і визначає правові, організаційні та економічні засади функціонування ЗДО з урахуванням потреб кожного вихованця.
Наукова новизна полягає у комплексному узагальненні теоретичних підходів до формування сприймання у дітей із різними рівнями інтелектуального порушення на етапі дошкільної освіти, що важливо для вдосконалення професійної підготовки практичних психологів і логопедів.
Проблема сприймання як базової складової пізнавальної діяльності дітей із інтелектуальними порушеннями досліджувалася в працях таких вітчизняних авторів, як Ковальчук Л. М., Гнатюк О. П., Слюсаренко Т. В., Шевченко Н. І., але більшість робіт стосуються загальних закономірностей сенсорного розвитку без поглибленого аналізу механізмів формування саме сприймання з урахуванням когнітивних дефіцитів.
Недостатність висвітлення процесів формування сприймання у зазначеній групі дітей ускладнює вибір оптимальних діагностичних засобів і методик, що, своєю чергою, знижує ефективність корекційно-розвивальної роботи у ЗДО. Актуальність проблеми та її недостатнє висвітлення в спеціальній педагогіці та психології, неповне використання потенціалу освітнього процесу закладів загальної середньої освіти зумовили вибір теми дослідження.
Мета дослідження - обґрунтувати особливості формування сприймання як базової складової пізнавальної діяльності у дітей дошкільного віку з інтелектуальними порушеннями та систематизувати сучасні підходи до його діагностики.
Завдання дослідження:
1. Описати поняття пізнавальної діяльності в психології, її структуру та розвиток.
2. Охарактеризувати сприймання як ключовий компонент пізнавальної діяльності, з урахуванням особливостей у дітей з інтелектуальними порушеннями.
3. Проаналізувати підходи до психодіагностики сенсорного розвитку та методики діагностики сприймання.
4. Надати практичні рекомендації щодо застосування діагностичних методик у роботі психолога.
Об’єкт дослідження - процес формування сприймання в дітей дошкільного віку з інтелектуальними порушеннями.
Предмет дослідження - теоретико-методологічні засади та сучасні методичні підходи до діагностики сприймання як базової складової пізнавальної діяльності.
Теоретичні методи дослідження: аналіз, синтез, систематизація, порівняння інформації в психолого-педагогічній, методичній літературі з проблеми дослідження з метою визначення його теоретико-методологічних засад.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. У тексті міститься 2 таблиці, 1 рисункок. Загальний зміст роботи 29 сторінок, з них основного тексту – 25 сторінок. Список використаних джерел містить 35 позицій.
Інші роботи з даної категорії: