Розвиток творчої уяви в дітей старшого дошкільного віку в процесі ігрової діяльності (ID:150092)

ВСТУП Актуальність та проблема дослідження. Соціально-економічні перетворення в суспільстві диктують необхідність формування творчо активної особистості, що володіє здатністю ефективно і нестандартно вирішувати нові життєві проблеми. У зв'язку з цим перед дошкільними закладами постає важливе завдання розвитку творчого потенціалу підростаючого покоління, що в свою чергу вимагає вдосконалення навчально-виховного процесу з урахуванням психологічних закономірностей всієї системи пізнавальних процесів. Державна програма «Освіта» (Україна XXI століття), Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Закон України «Про дошкільну освіту», Базовий компонент дошкільної освіти в Україні підкреслюють, що основні завдання дошкільної освіти полягають у її спрямованості на гармонійний та різнобічний розвиток особистості, формування у неї цілісної картини світу. У цьому контексті актуальним стає забезпечення умов для творчої самореалізації особистості кожної дитини у навчально-виховному процесі. Саме від творчих людей, які можуть досягти успіхів у діяльності завдяки певним індивідуальним та типологічним рисам, залежить розвиток суспільства. Творча особистість – це індивід, який володіє високим рівнем знань має потяг до нового, оригінального. Для творчої особистості творча діяльність є життєвою потребою, а творчий стиль поведінки найбільш характерний. Головним показником творчої особистості, її найголовнішою ознакою вважають наявність творчих здібностей. Одна з найголовніших це творча уява, вона пов’язана із створенням нового, оригінального продукту. Проблема розвитку творчої уяви дітей актуальна тим, що цей психічний процес є невід'ємним компонентом будь-якої форми творчої діяльності дитини, її поведінки в цілому. Уява і фантазія – це найважливіша сторона життя дитини. Разом з тим саме ця здатність потребує особливої турботи в плані розвитку. А розвивається уява особливо інтенсивно у віці від 5 до 15 років. І якщо в цей період уяву спеціально не розвивати, то в подальшому наступає швидке зниження активності цієї функції. Разом зі зменшенням здатності фантазувати у дітей збіднюється особистість, знижуються можливості творчого мислення, гасне інтерес до мистецтва, творчої діяльності. Уява, як психічний процес, привертає до себе увагу з боку дослідників в галузі психології потягом багатьох років. Різні її аспекти досліджували такі Г. Адлер, Р. Арнхейм, Р. Ассаджолі, А. Бергсон, А. Брушлинський, Л. Виготський, В. Вунд, Дж. Гілфорд, Я. Голосовкер, Р. Декарт, О. Дяченко, Р. Джонсон, А. Ейнштейн, Л. Єрмолаєва-Томіна, О. Запорожець, В. Зінченко, Є. Ігнат’єв, Л. Кар, Ц. Короленко, О. Левицький, А. Лурія, У. Норман, Б. Паскаль, А. Петровський, Т. Рібо, І. Розет, В. Роменець, С. Рубінштейн, Б. Спіноза, З. Фрейд, Г. Фролова, Л. Шрагіна, К. Юнг, Б. Юсов та інші. Провідна роль у дослідженні цього процесу займає вітчизняна психологія, у якій вивчення сутності й розвитку уяви пов’язують, передусім, з роботами Л. Виготського. Як показали дослідження Л. Виготського, В. Давидова, Д. Ельконіна, Є. Ігнатьєва, В. Крутецького, С. Рубінштейна та інших, уява є умовою творчого розвитку дітей, сприяє саморозвитку особистості. Проблема уяви та Ії розвитку належить до недостатньо вивчених у психології, хоча існує школа психологічних досліджень в означеному напрямі. Сучасна психологія приділяє невиправдано мало уваги вивченню цього процесу, адже доведено, що уява є невід’ємним компонентом творчої діяльності, а тому й життєдіяльності повноцінної особистості. Сьогоденні соціальні, політичні, технічні, наукові, екологічні умови впливають на розвиток особистості, зокрема на розвиток її психічних пізнавальних процесів, у тому числі й на уяву. Тому перед сучасною педагогікою та психологією постає завдання, спрямоване на більш глибоке вивчення уяви і процесу її розвитку з урахуванням сучасних новоутворень людства і умов його розвитку. Звісно, уява, як і решта пізнавальних процесів формується протягом всього життя людини, але найбільш стрімкий розвиток цього процесу спостерігається саме в період дошкільного дитинства. Вивчення механізмів і особливостей її розвитку саме в дитинстві, є важливим завданням не лише психології, але й педагогіки, адже для формування творчої, повноцінної особистості, з самого дитинства необхідно приділяти значну увагу розвитку уяви. Творча уява дітей має величезний потенціал для реалізації резервів комплексного підходу в навчанні і вихованні. Зокрема, великі можливості для розвитку творчої уяви має ігрова діяльність дітей. У дошкільників переважає пасивна уява, тобто вони фантазують не для досягнення певної мети, а задля самого фантазування, яке перетворюється на своєрідну гру. Спочатку уява спрямовується на предмети, з якими дитина діє, потім спирається на ігрові дії у грі, а наприкінці дошкільного віку переходить у внутрішній план. Здатність уявного оперування образами призводить до виявів творчої активності дітей у різноманітних сферах: у мовленні (складання казок, оповідань, загадок), малюванні, конструюванні, музичній діяльності. Зростає довільність уяви, що відкриває можливість для створення перших завершених продуктів творчості. Розвиток ігрової діяльності, її перехід у дошкільному віці до сюжетно-рольової гри – найважливіша умова розвитку уяви. Виконання ролі у грі вимагає від дитини складної діяльності уяви: передбачити, що повинен робити герой, планувати його подальші дії. Мотивом сюжетної гри є сам процес її здійснення, що характерно і для творчості взагалі. Гра за сюжетом означає, що дитина наперед має ідеальну картину того, що відбудеться у грі, визначає ролі, підбирає замінники і предметний матеріал. Саме у грі, як і у творчості, дитина виражає себе якнайповніше. Творчість починається у грі, де дитина виявляє свою ініціативу, вміння організовувати, планувати, робить перші кроки на шляху до здатності діяти цілком у плані образів та уявлень, що неодмінно стане в нагоді в шкільному житті. Актуальність і недостатня розробленість досліджуваної проблеми обумовили вибір теми дослідження: «Розвиток творчої уяви в дітей старшого дошкільного віку в процесі ігрової діяльності». Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами кафедри. Магістерська робота є складовою прикладної держбюджетної теми кафедри педагогіки і психології (дошкільної та корекційної) Рівненського державного гуманітарного університету «Розробка технологій психолого-педагогічного супроводу діяльності виховання дошкільного закладу в умовах інклюзивної освіти» (державний реєстраційний номер 0113U001204). Об’єкт дослідження – розвиток творчої уяви дітей дошкільного віку. Предмет дослідження – педагогічні умови розвитку творчої уяви в процесі ігрової діяльності дітей старшого дошкільного віку. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати й експериментально апробувати педагогічні умови розвитку творчої уяви в процесі ігрової діяльності дітей старшого дошкільного віку. Гіпотеза дослідження: творча уява дітей старшого дошкільного віку, що включає в себе цільову установку і спосіб перетворення предметів дійсності, розвиватиметься в процесі ігрової діяльності за таких педагогічних умов: 1) створення культурного і предметно-розвивального середовища; 2) систематичної організації творчих ігор; 3) організації різних видів ігор, спрямованих на розвиток творчої уяви. Завдання дослідження. 1. Розкрити сутність уяви як психічного процесу. 2. Вивчити особливості впливу ігрової діяльності дітей на розвиток творчої уяви. 3. Виявити рівень розвитку творчої уяви у дітей старшого дошкільного віку. 4. Розробити рекомендації щодо розвитку творчої уяви дітей старшого дошкільного віку в процесі ігрової діяльності. Методи дослідження. Для розв’язання окреслених завдань, досягнення мети і перевірки гіпотези дослідження використано методи теоретичного та емпіричного рівня. З метою вивчення стану проблеми в наукових дослідженнях, обґрунтування розвитку творчої уяви в дітей старшого дошкільного віку в процесі ігрової діяльності, педагогічних умов цієї проблеми використано метод аналізу і узагальнення наукових даних, представлених у психолого-педагогічних та навчально-методичних джерелах. З метою перевірки ефективності визначених педагогічних умов розвитку творчої уяви дітей старшого дошкільного віку в процесі ігрової діяльності використано методи цілеспрямованого спостереження за діяльністю дітей старшого дошкільного віку, педагогічний експеримент. Для узагальнення експериментальних даних, перевірки робочої гіпотези і достовірності одержаних результатів використано методи математичної статистики. Основні етапи роботи 1. Теоретичне вивчення проблеми, обґрунтування теми дослідження (вересень – жовтень 2012 року). 2. Розробка методики педагогічного експерименту та проведення констатувального етапу (вересень – жовтень 2012 року). 3. Проведення формувального етапу експерименту (жовтень 2012 року – травень 2013 року). 4. Проведення контрольного етапу, формулювання загальних висновків дослідження, оформлення роботи (травень – грудень 2013 року). Базою дослідження виступив дошкільний навчальний заклад № 28 м. Бердичева. Загалом для проведеного експерименту були залучені 40 дітей старшого дошкільного віку. Наукова новизна дослідження: уточнені можливості використання ігрової діяльності для розвитку творчої уяви дітей дошкільного віку. Практична значущість роботи: запропонована організація предметно-розвивального середовища може бути застосована в роботі з дітьми дошкільного віку. Представлений план-програма «Граючись розвиваємося» може використовуватись у навчально-виховному процесі дошкільних навчальних закладів з метою розвитку творчої уяви дітей. Апробація результатів дослідження здійснювалась на звітній конференції кафедри педагогіки і психології (дошкільної та корекційної) Рівненського державного гуманітарного університету. Структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (91 найменування), 7 додатків. Робота містить 14 таблиць, 2 рисунка, 1 гістограму. Загальний обсяг роботи становить 151 сторінка, з яких основного тексту – 102 сторінки.