“Прийоми запобігання помилкам в учнівських творчих роботах” (ID:153333)

ВСТУП Актуальність дослідження. За нової парадигми освіти особливої важливості набуває проблема організації навчальної діяльності школярів. Це зумовлено тими змінами, що відбулися в системі освіти України: взято курс на гуманізацію та демократизацію навчання, на формування особистості як найвищої соціальної цінності. За таких умов принциповим є питання позиції та місця кожного школяра у цілісному педагогічному процесі. Сьогодення потребує вдосконалення змісту, форм і методів навчальної діяльності і на цій основі створення та використання нових педагогічних технологій. Важливе місце в цьому посідає розвивальне навчання, за якого активна пізнавальна діяльність учнів розглядається не тільки як засіб набуття знань, вироблення умінь та навичок, а й як важливе джерело розумового розвитку школярів. Нові вимоги суспільства, що характеризуються посиленням уваги до особистості школяра, до його саморозвитку та самопізнання, перебудова шкільної освіти, її перехід на якісно новий рівень вимагає від учителів, методистів, науковців пошуку нових методичних систем, які забезпечили б сприятливі умови для досягнення учнями належного рівня знань. У науково-методичній літературі пропонуються різні шляхи вдосконалення та оновлення навчального процесу, але аналіз практики навчання української мови свідчить, що робота над помилками учнів залишається важливою проблемою в організації навчально-пізнавальної діяльності школярів. Тому актуальним є питання пошуку не тільки ефективніших способів організації навчального процесу, але і кожного конкретного виду навчальної діяльності на уроках української мови, до яких відноситься і пошук ефективних шляхів вдосконалення роботи над творчими помилками учнів. Запобігання можливих помилок учнів, аналіз і виправлення допущених повинні розглядатися як невід'ємна складова частина навчального процесу, спрямована на формування і засвоєння міцних та глибоких знань. Аналіз помилок допомагає правильно оцінити причини неуспішності, осмислити те, що помилки виникають не тільки від небажання вчитися чи від неспроможності учнів, але й від недоліків методики навчання, ігнорування вчителем дій, спрямованих на розвиток творчого та критичного мислення школярів, глибокого розуміння ними матеріалу, що вивчається на уроках української мови. Учитель має справу з різними помилками і, звичайно, він по¬винен вміти правильно і вчасно попереджати та виправляти, знати їх психологічну природу. Часто при ефективній роботі над помилками з'являється можливість більш глибокого засвоєння матеріалу, кращого осмислення структури тверджень тощо. Аналіз особистих та навчальних чужих помилок розвиває в учнів навички самоконтролю, критичного підходу до висловів товаришів, їх мислення стає більш логічним, а дії обґрунтованими. Цінність переказу як прийому розвитку зв’язного мовлення полягає в тому, що він збагачує і активізує словниковий запас школярів, формує вміння доречно використовувати виражальні засоби мови, виробляє правописні навички. Дослівне відтворення прослуханого чи прочитаного тексту сприяє також зосередженню уваги, розвитку пам'яті і мислення учнів. Зв'язне висловлювання, в свою чергу, займає особливе місце в процесі вивчення мовного курсу, адже йому підпорядковані всі мовні завдання і мовленнєві вправи , над якими працюють учні на уроках мови. Під час побудови усних і письмових творів школярі усвідомлюють вимоги орфоепії, культури мовлення, значення всіх вивчених граматичних і орфографічних правил. Робота над твором сприяє розвитку особистості учнів: збуджуються їхні емоції, розвивається спостережливість,мислення, активізується розумова самостійність, формуються вміння оцінювати і систематизувати побачене, пережите і засвоєне, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, зіставляти і порівнювати, робити висновки. Результативність формування в школярів умінь будувати переказ тексту та твори власного висловлювання значною мірою залежать від уміння вчителя правильно спланувати роботу учнів. Вивчення помилок з метою виявлення їхніх першопричини і розробка ефективних методів їхнього попередження особливо необхідні для молодих вчителів, це буде сприяти більш швидкому становленню їхньої педагогічної майстерності. На основі вищезазначеного, була обрана тема курсового дослідження: “Прийоми запобігання помилкам в учнівських творчих роботах”. Об’єкт дослідження: учнівські творчі роботи. Предмет дослідження: помилки різних груп (лексичні, граматичні, стилістичні) Метою дослідження є аналіз дослідження стану проблеми в науково-методичній літературі та розгляд деяких методів запобігання помилкам в учнівських творчих роботах. Завдання дослідження: - аналізувати проблему помилок та роботу над ними у різноманітних наукових підходах; - обґрунтувати систему творчих робіт на уроках української мови та читання в початкових класах; - розглянути загальні методи роботи над помилками як одну з форм подолання прогалин у знаннях і вміннях учнів; - охарактеризувати роботу з формування критичного мислення на уроках розвитку зв’язного мовлення як ефективну умову підготовки учнів до творчого переказу та запобігання помилкам; - показати необхідність системної роботи над формуванням в учнів умінь редагувати власні письмові висловлювання; - довести необхідність використання літературного матеріалу на уроках розвитку зв’язного мовлення у контексті підготовки учнів до написання творчого переказу. Методологічними засадами дослідження є праці українських лінгводидактів з питань методичного обґрунтування змісту, форм і прийомів роботи над текстом (Ф.С. Бацевич, О.М. Біляєв, М.С. Вашуленко, Н.Я. Грипас, В.Я. Мельничайко, М.Я.Плющ, М.Г. Стельмахович, М.І. Пентилюк, О.І. Потапенко, Г.Т. Шелехова); праці відомих мовознавців з питань стилістики (І.К. Білодід, Н.Ф. Ботвина, В.С. Ващенко, В.В.Виноградов, М.С. Зарицький, Л.І. Мацько, О.Д. Пономарів та ін.); психологів (Б.Ф. Баєв, Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, М.І. Жинкін, І.А. Зимня, З.І. Калмикова, Г.С. Костюк, О.О. Леонтьєв, А.К. Маркова, І.О.Синиця). Для розв’язання поставлених мети і завдань застосовувався комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження: - теоретичні: вивчення та аналіз філософської, психолого-педагогічної, науково-методичної літератури, що забезпечило розгляд загальних теоретичних питань з проблеми дослідження; порівняння, систематизація, моделювання змісту, організаційних форм і методів навчання; зіставлення та узагальнення отриманих результатів дослідження з метою обґрунтування сутності досліджуваного явища та визначення оптимальних педагогічних умов для запобігання помилкам в учнівських творчих роботах; - емпіричні: діагностичні (усне опитування, бесіда, інтерв’ювання); обсерваційні (спостереження); праксиметричні (аналіз педагогічного досвіду та результатів діяльності), за допомогою яких упорядковано та систематизовано дослідницькі матеріали. Практична значущість: результати дослідження можуть бути використані студентами під час проходження педагогічної практики та вчителями початкових класів у процесі навчання української мови. Структура роботи: вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел та додатки.