Підготовка майбутніх учителів технологій до викладання варіативного модуля «Технологія виготовлення виробів із деревини (з використанням ручних способів обробки)» (ID:157486)

ВСТУП Глибокі соціальні й економічні зрушення, що відбуваються на межі третього тисячоліття в Україні, спонукають до реформування системи освіти, яка має сприяти утвердженню людини як найвищої соціальної цінності. Лише компетентна, самостійна і відповідальна, з чіткими громадянськими позиціями індивідуальність, тобто вихована людина здатна до оновлення суспільства, забезпечення державності України, розвитку її економіки та культури. Виховання такої людини доручено армії освітян. У цільовій комплексній програмі «Вчитель» зазначається, що завдяки діяльності педагога має реалізуватися державна політика у створенні інтелектуального, духовного потенціалу нації, розвитку, збереженні і примноженні культурної спадщини й формуванні людини майбутнього. Це завдання може бути виконане тільки щоденною, сумлінною, чесною працею багатьох педагогів, які підтвердять слова Я. Коменського, що справа вчителя, скромна ззовні, є однією з величезних справ історії. Нині, коли загальноосвітня школа переорієнтовується на вимоги ринкової побудови всіх сфер соціального життя держави, найперше змінилася роль вчителя як центральної фігури в організації навчально-виховного процесу. Є підстави говорити про тенденцію до розшарування вчителів середніх шкіл за рівнем майстерності. З’являється так званий елітний вчитель. Його характерні риси – професіоналізм, впевненість в собі, оптимістичне сприймання світу, заповзятість, творчість. За аналогією з економічним чуттям, такому вчителю притаманне чуття сучасності у педагогічній реальності. Такий учитель поєднує в собі вузьку спеціалізацію з широким світобаченням. Він готовий завжди оволодівати новими формами, методами, технологіями навчання і виховання, що дає йому впевненість у завтрашньому дні. Такий вчитель утверджує оптимістичний підхід до дійсності, є стійким у стресових ситуаціях, соціалізується в умовах кризи, залишається для учня важливим суб’єктом його соціалізації. Для нього характерною є висока загальна і професійна культура, але поряд з ним існує вчитель-ремісник, вчитель-заробітчанин. Державна національна програма «Освіта. Україна XXI століття» одним із напрямів реформування освіти визначає підготовку нової генерації вчителів з високим загальним рівнем педагогічної культури, які б втілювали в життя основні принципи перебудови освіти, а саме: гуманізації, гуманітаризації, демократизації, етнізації, диференціації, індивідуалізації [64]. Підготовка майбутніх учителів трудового технологій до творчої діяльності має здійснюватися на загальнонауковому, загальнотехнічному, загальнопедагогічному і фаховому рівнях. Цей процес повинен пронизувати ряд циклів навчальних дисциплін та видів навчально-дослідницької діяльності студентів. Складність і поліаспектність проблеми підготовки майбутніх учителів трудового технологій призводить до того, що вона супроводжується низкою суперечностей між: - традиційним сцієнтично-технократичним і новітнім гуманістичним напрямками формування світогляду сучасної людини, повязаними із зміною освітньої прадигми; - змістом технологічної підготовки, який через скорочення часу на трудове навчання набув характеру мінімізованої дидактичної структури, і потребами суспільства у широкій технологічній культурі учнівської молоді як інтегрованої якості особистості; - традиційною системою підготовки майбутніх учителів технологій і необхідністю в індивідуальному творчому характері їх практичної діяльності; - потребами студентів педагогічних університетів у знаннях, уміннях і навичках дослідницької роботи (гнучкість, мобільність, варіативність) і відсутністю науково обґрунтованої системи і технології підготовки майбутніх учителів технологій до дослідницької діяльності; - вимогами щодо рівня практичної підготовки майбутніх учителів технологій до дослідницької діяльності і внутрішніми мотивами розвитку особистості студентів, їх потребами та особливостями. В умовах розбудови української держави, глибоких і динамічних перетворень, що відбуваються в усіх сферах нашого суспільства, входження України в Болонську угоду відбувається реформування системи вищої освіти. Реалізація повною мірою всіх поставлених завдань у справі організації продуктивної праці в умовах ринкової економіки вимагає змін у підготовці вчителів трудового навчання. Організацію продуктивної праці школярів з великою віддачею може здійснювати лише педагогічно підготовлений учитель. Фахова підготовка вчителя відповідно до закону України «Про вищу освіту» потребує суттєвих змін, адекватних сучасним освітнім пріоритетам та завданням. Фундаментальні положення і практичні рекомендації з питань трудового навчання розкриті в працях П. Атутова, A. Вихруща, В. Гусєва, Й. Гушулея, М. Деліка, А. Дьоміна, B. Качнева, М. Корця, В. Курок, Д. Лазаренка, Г. Левченка, В. Мадзігона, В. Сидоренка, А. Стахурського, Г. Терещука, Д. Тхоржевського, В. Харламенко. Водночас проблема професійної підготовки вчителів трудового навчання ще остаточно не розв’язана. Результати аналізу педагогічної практики у вищих навчальних закладах освіти України свідчать, що рівень підготовки майбутніх учителів технологій ще не повністю задовольняє сучасним вимогам суспільства. Потрібно формувати новий тип учителя школи, вчителя майбутнього, якому, крім класичних якостей (професійна компетентність, навички спілкування, організаторські здібності), мають бути властиві й творчий пошук, індивідуальний стиль роботи, почуття власної гідності і такту, педагогічний оптимізм – віра в обдарованість кожного учня, віра в себе, у свої сили та можливості. І. Підласий зазначає: «Педагогіка в ринковому світі переживає бурхливий період переосмислення підходів, відмови від усталених традицій і соціалістичних стереотипів. Підштовхувана технологізацією і ринковими потребами, вона впритул підійшла до розуміння того, що педагогічна праця у своєму загальному вигляді тільки специфікою відрізняється від інших видів суспільно корисної праці, має свій продукт, свої технології і їхню ринкову вартість... На ринок педагогічних послуг учитель виставляє свій високий професіоналізм, в основі якого доскональне знання педагогічних технологій. Неодмінна умова розвитку ринкових відносин у сфері педагогічних послуг – гарантії високої якості продукту. Вкладаючи гроші, споживачі захочуть одержувати саме те, що вони замовили...» [64, с. 12–13]. Отже, сучасний етап розвитку суспільства висуває високі вимоги до підготовки молодого покоління, необхідним стає висока професійна мобільність, самостійність, прагнення до творчості, висока відповідальність, технічна культура, широка технічна ерудиція, технічний світогляд кожної особистості. Невід’ємною складовою загальної освіти кожної людини від народження є вміння адаптуватися до життєвих умов, що постійно змінюються, важливою стає здатність існувати в сучасному суспільстві. Для здійснення ручної обробки деревини необхідні знання та вміння, які людина може отримати в процесі особистого досвіду та під час навчання. Саме в процесі навчальної діяльності відбувається ефективне оволодіння технологією виготовлення виробів із деревини, а ключова роль в такому процесі належить учителю. Відповідно до цього, висуваються нові вимоги до підготовки майбутніх учителів технологій. Одним з напрямків, що потребує дослідження та вдосконалення стає забезпечення готовності студентів до вивчення з учнями технології виготовлення виробів із деревини в школі ручним способом. Тому темою нашого дослідження ми обрали «Підготовка майбутніх учителів технологій до викладання варіативного модуля «Технологія виготовлення виробів із деревини (з використанням ручних способів обробки)»». Об'єктом дослідження є професійна підготовка майбутніх учителів технологій. Предмет дослідження – підготовка майбутніх учителів технологій до викладання варіативного модуля «Технологія виготовлення виробів із деревини (з використанням ручних способів обробки)». Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність методики підготовки майбутніх учителів технологій до викладання варіативного модуля «Технологія виготовлення виробів із деревини (з використанням ручних способів обробки)» Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання: - визначити сучасний стан викладання варіативної складової з трудового навчання в школі; - проаналізувати особливості викладання варіативного модуля «Технологія виготовлення виробів із деревини (з використанням ручних способів обробки); - теоретично обґрунтувати методику підготовки майбутніх учителів технологій до викладання варіативного модуля «Технологія виготовлення виробів із деревини (з використанням ручних способів обробки)»; - спроектувати відповідне навчально-методичне забезпечення та експериментально перевірити розроблену методику. Методи дослідження – спостереження, аналіз навчальної, науково-теоретичної та методичної літератури, бесіди, розповіді, синтез, вивчення передового педагогічного досвіду. Структура роботи зумовлена логікою написання такого виду робіт: складається зі вступу, двох розділів, списку використаних джерел (72 найменування) і додатків.