Зразок роботи
Актуальність дослідження. Одним з основних завдань , що стоїть перед школою,є зміцнення зв’язку навчання з життям. При вивченні математики це, насамперед, означає,що навчання повинно спиратися на власний життєвий досвід дітей, а педагогічний процес повинен забезпечити найсприятливіші умови для уточнення, систематизації і всебічного збагачення цього досвіду,розвитку інтересу до вивчення математики.
Навчання — двосторонній процес. Воно включає викладання — діяльність учителя, який керує процесами сприймання, розуміння і запам'ятання учнями навчального матеріалу, і учіння — діяльність учнів, які сприймають навчальний матеріал, осмислюють і запам'ятовують його, навчаються застосовувати набуті знання на практиці.
Сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу має спиратися на наявні в їхній пам'яті уявлення, на їх чуттєвий досвід або опорні знання, якими вони оволоділи раніше або під час вивчення споріднених предметів. Важливе значення у початковому навчанні школярів має забезпечення наступності й послідовності процесу засвоєння знань – від чуттєвого осмислення до понятійного узагальнення і використання у системі практичної діяльності.
Проте досвід показує, що при дотриманні інших складових процесу засвоєння знань у сучасній масовій школі не враховується один із його етапів – забезпечення первинного сприймання навчальної інформації. Цей етап вчителі вважають необов’язковим і приділяють йому надзвичайно мало уваги незважаючи на те, що необхідність первинного сприймання обґрунтовується такими особливостями дітей, як образність, конкретність та емоційність сприймання.
Формування сенсорного досвіду відбувається ще в дошкільному віці. Воно може бути організованим, цілеспрямованим в умовах виховання в дошкільних закладах і неорганізованим, стихійним в умовах домашнього виховання. Але в усіх випадках варто, щоб цей досвід формувався на основі доступної дітям ігрової, практичної, навчальної діяльності і спостереження за об'єктами під час цієї діяльності.
У школі вже з початкових класів набагато розширюються можливості для організованого формування в дітей сенсорного досвіду. Найголовнішими аспектами його є спостереження наочних об'єктів в природному оточенні, в шкільному кутку живої природи, розглядання натуральних об'єктів на уроці як роздавального матеріалу, робота на шкільних навчально-дослідних ділянках, розглядання реальних зображень об'єктів, кінофільмів тощо.
Важливою умовою для здійснення визначених програмою завдань на уроках математики у початкових класах є раціональне використання вчителем різних засобів наочності . Уміле використання різноманітної наочності у процесі навчання сприяє розвитку самостійності,активності, творчої пізнавальної діяльності, що значною мірою забезпечує підготовку учнів до самостійної практичної діяльності.
Застосування наочності є одним з основних дидактичних принципів навчання. На основі безпосередніх сприймань і міркувань , що спираються на наочність , у дітей створюється уявлення , а потім формується поняття. Від якості засвоєння цих початкових понять залежить успіх дальшого засвоєння математики. Дитина розуміє все доступне, наочне,конкретне. Вона може запам’ятати певні абстрактні твердження,але, не зміцнені наочністю, вони будуть для неї тільки беззмістовними фразами.
Актуальність даного дослідження полягає у важливості ролі використання наочності у засвоєнні знань учнями на уроках математики в початкових класах.
Об’єкт дослідження – процес використання наочності на уроках математики на різних етапах уроків і при вивчені різних тем навчального матеріалу в початковій школі.
Предмет дослідження – дидактичні умови використання наочності на уроках математики у початковій школі.
Мета дослідження: показати значення використання наочних посібників і технічних засобів навчання, які допомагають розкрити зміст і обсяг нових понять, закріплювати матеріал, що вивчається, забезпечити активну пізнавальну діяльність учнів на уроках; виділити та практично перевірити дидактичні умови використання наочності на уроках математики у початковій школі.
Завдання дослідження:
1. Розкрити сутність поняття наочності на уроках математики у початковій школі.
2. Виділити дидактичні умови ефективності використання наочності у процесі вивчення навчального матеріалу на уроках на уроках математики у початковій школі.
3. Показати на практичних прикладах як треба правильно використовувати наочні посібники на уроках математики, враховуючи вікові та індивідуальні особливості учнів початкової школи для розвитку пізнавальної активності молодших школярів.
Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження:
1. Теоретичні методи дослідження: аналіз, порівняння, синтез, систематизація, класифікація та узагальнення теоретичних даних, представлених у педагогічній, психологічній та методичній літературі.
2. Емпіричні методи дослідження: вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду, педагогічні спостереження, педагогічний експеримент, аналіз результатів власного досвіду і практичної діяльності.
Теоретична значущість полягає в розкритті особливостей використання різноманітних наочних посібників на уроках математики в початковій школі.
Практична цінність роботи полягає у розробці системного підходу щодо забезпечення дидактичних умов використання наочності у процесі засвоєння знань з математики.
Магістр