Розвиток математичного мислення молодших школярів (ID:178156)

ВСТУП Актуальність теми дослідження. З математикою, тобто із застосуванням математичних методів і знань щодо розвитку математичного мислення особистості, доводиться мати справу кожній людині, і не тільки в роки навчання, а й після закінчення школи. Проблема формування та розвитку математичного мислення учнів загальноосвітніх навчальних закладів є однією із найважливіших у шкільній математичній освіті. Уміння мислити логічно, здатність створювати умовиводи без наочної опори, зіставляти судження за визначеними правилами забезпечують міцне засвоєння школярами складного навчального матеріалу. Основні положення щодо розвитку математичного мислення молодших школярів представлені в законодавчій базі освіти: Закон України «Про освіту» (1991 р.), Державний стандарт початкової загальної освіти (2012 р.), наказ «Про недопущення перевантаження учнів початкових класів надмірним обсягом домашніх завданнь» (2014 р.). Багато дослідників відзначають, що цілеспрямована робота з розвитку математичного мислення молодших школярів повинна носити системний характер (М. Володкевич [7], Ж. Піаже [32], А. Голіков [10], В. Гусєв [12], Л. Фрідман [42] та ін.). При цьому дослідження психологів (Н. Майер [26], Д. Пойа [34], К. Дункер [14] та ін.) дозволяють зробити висновок про те, що результативність процесу розвитку логічного мислення молодших школярів залежить від способу організації спеціальної розвивальної роботи. Роботи цих авторів слугують теоретичною базою для вивчення проблеми розвитку математичного мислення у молодших школярів. Отже, аналіз теорії і практики показує, що проблема розвитку математичного мислення у молодших школярів набуває актуальності в сучасній початковій школі й зумовлює необхідність удосконалення педагогічний умов, що визначають вибір теми дослідження: «Розвиток математичного мислення молодших школярів». Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов, що забезпечують ефективність розвитку математичного мислення в молодших школярів. Відповідно до мети окреслені такі завдання: 1. Розкрити сутність і структуру поняття «математичне мислення» 2. Розглянути педагогічні умови розвитку математичного мислення в молодших школярів. 3. Обгрунтувати реалізацію педагогічних умов у навчальному процесі. 4. Організувати експериментальну роботу з перевірки ефективності педагогічних умов розвитку математичного мислення молодших школярів. Об’єктом дослідження є процес розвитку математичного мислення учнів молодшого шкільного віку. Предметом дослідження є педагогічні умови розвитку математичного мислення у навчанні математики молодшого школяра. Для розв’язання окреслених завдань застосовано такі методи дослідження: теоретичні методи – вивчення та аналіз психологічної, педагогічної та методичної літератури, законодавчих документів, узагальнення й конкретизація для з’ясування сутності і структури поняття «математичне мислення», педагогічних підходів до вивчення феномену математичного мислення; синтез, узагальнення, систематизація, класифікація для визначення психологічних особливостей та педагогічних умов розвитку математичного мислення в молодших школярів; емпіричні методи – вивчення вітчизняного і зарубіжного педагогічного досвіду, спостереження за дітьми молодшого шкільного віку, бесіди з учителями й учнями, тестування учнів початкових класів, констатувальний експеримент для перевірки ефективності педагогічних умов щодо розвитку математичного мислення в молодших школярів; методи математичної статистики для опрацювання результатів експериментального дослідження, якісно-кількісного аналізу отриманих даних. Теоретичне значення результатів дослідження полягає в тому, що: удосконалено уявлення про сутність і структуру поняття «математичне мислення», педагогічні підходи до вивчення цього феномену, психологічні особливості математичного мислення в молодших школярів; набули подальшого розвитку педагогічні умови, сприятливі для формування і розвитку математичного мислення в молодших школярів. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що його матеріали стануть у нагоді майбутнім учителям початкових класів у підготовці до уроків та заходів із позакласної роботи, спрямовані на формування й розвиток математичного мислення у молодших школярів. Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (50 найменувань), 7 додатків. Повний обсяг роботи становить 84 сторінок, з них основного тексту – 49 сторінок.