Зразок роботи
РОЗДІЛ І. МЕТОД ПРОЕКТІВ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ
1.1. Із історії виникнення методу пректів
Основоположником педагогічного методу проектів вважається Дж.Дьюї (1859-1952), американський філософ-прагматик, психолог і педагог. Щоправда, в жодній зі своїх праць він не вживає слово «проект» стосовно педагогічного методу. Однак кожна сторінка, написана рукою Дьюї, випромінює пафос зв'язку школи з життям, з особистим досвідом дитини й колективним досвідом людського суспільства. За його концепцією прагматизму:
- здібності дитини закладені природою, а школа має створити умови для її розкриття;
- знання повинні служити для пристосування людини до навколишнього середовища і мати практичну спрямованість;
- головне – не кількісні характеристики знань, придбаних учнями в школі, а вміння використовувати їх у конкретній ситуації;
- важливо підкорити зміст навчання рішенню практичних проблем, що відповідають силам, підготовці й інтересам дитини;
- рішення проблем вимагає розумової і фізичної праці, що має розвивальну і суспільну цінність
Все це - ознаки школи, основною формою організації освітнього процесу якої є проектна діяльність.
З початку XX ст. метод проектів стає надзвичайно популярним в американській школі. Американці назвали метод проектів «наш метод шкільної роботи».
У 1910 році професор Е.Колінз запропонував першу у світі класифікацію навчальних проектів:
1) проект ігор - дитячі заняття, безпосередньою метою яких є участь у різного роду груповій діяльності ( різноманітні ігри, народні танці, драматизації, різного роду розваги тощо);
2) « екскурсійні проекти», які передбачали доцільне вивчення проблем, пов'язаних із навколишнім середовищем і суспільним життям;
3) розповідні проектш - розробляючи їх, діти мали на меті «отримати
задоволення від розповіді в різних формах»: усній, письмовій, вокальній (пісня), художній (картина), музичній ( гра на роялі) тощо;
4) «конструктивні проекти» націлені на створення конкретного, корисного продукту: приготування какао для шкільного сніданку, будівництво сцени для шкільного театру тощо.
На межі 1910 -1920 -х рр.метод проектів входить в практику вітчизняної школи. Це історія, сповнена драматизму. Сучасні дослідники історії педагогіки відзначають, що використання «методу проектів» у радянській школі в 1920-х роках насправді призвело до неприпустимого падіння навчання. Причинами цього явища були:
1) відсутність підготовлених педагогічних кадрів, здатних працювати з проектами;
2) слабка розробленість методики проектної діяльності;
3) гіпертрофія «методу проектів» в обмеженні інших методів навчання;
4) поєднання «методу проектів» з педагогічно неграмотною ідеєю «комплексних програм».
Однак останнім часом, у звязку зі становленням парадигми особистісно орієнтованої освіти, метод проектів переживає друге народження як ефективне доповнення до інших педагогічних технологій, що сприяють становленню особистості – суб’єкта діяльності та соціальних стосунків.
Найбільш поширене визначення методу проектів таке – це «система навчання, за якої учні здобувають знання й уміння в процесі планування і виконання поступово ускладнюваних практичних завдань-проектів». У процесі відродження методу проектів сьогодні перед нами стоять ті ж завдання, які стояли перед його фундаторами. Вони полягають у вихованні людини, «яка вміє працювати, постійно виявляючи свою ініціативу, яка ставить собі широкі практичні завдання і може їх виконувати» ( В.Килпатрик)
1.3 «»Анатомія» навчального проекту
Основні вимоги до проекту
Робота за методом проектів - це відносно високий рівень складності педагогічної діяльності, який передбачає серйозну кваліфікацію вчителя. Якщо більшість загальновідомих методів навчання вимагають наявності лише традиційних компонентів навчального процесу - вчителя, учня ( або групи учнів) і навчального матеріалу, який необхідно засвоїти, то вимоги до навчального проекту— цілком особливі:
1. Необхідна наявність соціально значущої задачі (проблеми) -
дослідної, інформаційної, практичної.
Подальша робота над проектом - це розв'язання даної проблеми. В ідеальному випадку проблема означена перед проектною групою зовнішнім замовником.
2. Робота над проектом розпочинається з планування дій щодо
розв'язання проблеми
Найважливішою частиною плану є поопераційне розроблення проекту, в якому зазначений перелік конкретних дій із вказівкою виходів, термінів і відповідальних. Але деякі проекти (творчі, рольові) не можна одразу чітко спланувати цілком.
3. Кожний проект обов’язково вимагає дослідної роботи учнів.
Таким чином, відмінна ознака проектної діяльності - пошук інформації, яка
потім буде оброблена , осмислена й подана учасниками проектної групи.
4. Результатом роботи над проектом , інакше кажучи, виходом проекту є продукт і його презентація на завершальному етапі
Отже проект-це «п'ять П»:
Проблема - Проектування (планування) - Пошук інформації - Продукт -Презентація.
Шосте «П» проекту - його ІІортфоліо, тобто Папка, в якій зібрано всі робочі матеріали проекту, у тому числі чернетки, денні плани, звіти та ін.
Важливе правило : кожний етап роботи над проектом повинен мати свій конкретний продукт!!
Будь-який проект, незалежно від типу, має практично однакову структур. Це дозволяє скласти єдину циклограму проведення проекту будь-якого типу ( довгострокового або короткострокового, групового або індивідуального) і будь-якої тематики.
Класифікація проектів за відповідною діяльністю учнів.
Навчальний проект як комплексний і багатоцільовий метод має велику кількість форм і різновидів. Щоб розібратися в них, потрібні, принаймі,три різноманітні класифікації. Розпочнемо з найголовнішої, яка визначає змістову специфіку кожного проекту.
Практико- орієнтований проект націлений на соціальні інтереси самих учасників проекту або зовнішнього замовника.
Продукт заздалегідь визначений і може бути використаний у житті класу, школи, мікрорайону, міста, держави. Палітра різноманітна - від навчальної допомоги для кабінету фізики до пакету рекомендацій щодо відновлення економіки України. Важливо оцінити реальність використання продукту на практиці і його спроможність розв'язувати порушену проблему.
Такі проекти можуть проводитися ( з певними застереженнями) в межах класно-урочної діяльності.
2) Міжпредметпі проекти здійснюються винятково в позаурочний час і під керівництвом декількох фахівців з різних галузей знань Вони вимагають глибокої змістовної інтеграції уже на етапі порушення проблеми. Наприклад, проект з теми «Проблема людської гідності в суспільстві XIX - XX ст..» вимагає наявності одночасно історичного, літературознавчого, культурологічного, психологічного й соціологічного підходів.
Проекти можуть розрізнятися й за характером контактів між учасниками. Вони можуть бути:
* внутрішньокласними;
* внутрішньошкільними;
* регіональними(різного масштабу);
* міжрегіональними ( в межах держави);
* міжнародними.
Останні два типи проектів, як правило, є телекомунікаційними, оскільки вимагають для координації діяльності учасників взаємодії в мережі Інтернет, а отже, орієнтовані на використання сучасних комп'ютерних технологій.[16]
Класифікація проектів за тривалістю
Міні-проекти можна провести впродовж одного уроку або його частини. їх
застосування найбільш продуктивне на уроках іноземної мови.
Короткострокові проекти вимагають відведення 4-6 уроків.
Уроки використовують для координації діяльності учасників проектних груп, тоді як основна робота щодо збору інформації, виготовлення продукту й підготовки презентації здійснюється під час позакласної діяльності і вдома.
Тижневі проекти здійснюються в групах у ході проектного тижня.
Для їх виконання потрібно приблизно 30-40 годин і вони цілком проходять за участі керівника. Можливе поєднання класних форм роботи ( майстерні, лекції,
лабораторний експеримент) з позакласними ( екскурсії, експедиції, натурні відео зйомки та ін.) все це в поєднанні з глибоким «зануренням» у проект робить проектний тиждень оптимальною формою організації проектної діяльності.
Річні проекти можуть здійснюватися як у групах, так і індивідуально. У деяких школах ця робота традиційно проводиться в межах учнівських наукових товариств. Цілком річний проект - від визначення проблеми й теми до презентації ( захисту) виконується в позаурочний час.
Форми продуктів проектної діяльності
Вибір форми продукту проектної діяльності - важлива організаційна задача учасників проекту. Від її розв'язання значною мірою залежить, наскільки виконання проекту буде захоплюючим, захист проекту - презентабельним і переконливим, а запропоновані розв'язання - корисними для розв'язання вибраної соціально значущої проблеми.
Іноді буває, що вид продукту одразу означений темою проекту. Наведемо перелік можливих виходів проектної діяльності:
• Web – сайт,атлас, виставка, газета, журнал, карта, колекція, костюм,
• макет, мультимедійний продукт, оформлення кабінету, лист до... ,серія ілюстрацій, казка, довідник, свято, пакет рекомендацій.
Ось деякі приклади вдало вибраних продуктів проектної діяльності:
1) щоденник подорожі римськими провінціями епохи розпаду Імперії (відеомонтаж із власним коментарем);
2) популярний посібник «Право на кожний день» ( брошура із рекомендаціями і відеофільм);
3) частотний словник англійського молодіжного сленгу;
4) розділи з підручника майбутнього «Біологія й екологія»;
5) збірка науково-фантастичних творів учнів 6-го класу «Як приймали людей у
Середньовіччі»;
6) колекція софізмів, неможливих математичних об'єктів і цікавих чисел.
Магістр