Гендерний аналіз посібника «Сімейні цінності» в загальноосвітній школі (ID:254478)

ВИСНОВКИ Здійснивши гендерний аналіз посібника «Сімейні цінності» в загальноосвітній школі, ми дійшли таких висновків. 1. Сімейні цінності – це світоглядні уявлення та моральні настановлення, які засновані на традиційному розумінні інституту сім’ї, відносин людей в сім’ї, відповідальної шлюбної та сімейної поведінки індивіда, що забезпечують культурне та демографічне відтворення суспільства. Особливостями цінностей сімейного життя як особистісних якостей людини є те, що вони є соціальними за своєю природою, але індивідуальними за формами оволодіння та вираження; виконують функцію регуляторів поведінки, охоплюють усі сторони людського буття. 2. На трансформацію сімейних цінностей впливають: значне розширення засобів масової комунікації (ЗМІ, мобільний зв'язок, соціальні мережі); зниження комунікацій членів сім’ї. Зміна сімейних цінностей зумовлена також такими факторами: високий рівень розлучень, зростання позашлюбної народжуваності призвели до збільшення числа неповних сімей; знизився життєвий рівень – погані житлові умови, низький рівень сімейного бюджету, безробіття; формується нуклеарна сім’я, послаблюються сімейні зв’язки, зростає смертність; знизилась купівельна спроможність сім’ї – погіршення здоров’я (особливо дітей); надмірна зайнятість й нервові перевантаження батьків призводять до зниження якості сімейного виховання, до загострення конфліктності – стресів, депресій. 3. Узагальнюючи зарубіжний досвід, варто виділити його основні аспекти, реалізація яких сприятиме покращенню гендерного виховання в українських загальноосвітніх середніх школах: розвиток гендерної освіти, спрямований на ліквідацію всіх форм дискримінації за ознакою статі; врахування гендерного компоненту при складанні підручників, посібників, навчально-виховних програм, планів тощо; впровадження гендерного підходу у навчання та виховання всіх вікових груп учнівської молоді; надання особливої уваги гендерному вихованню молодого покоління у підлітковий період, оскільки саме в цей період, коли основною діяльністю є спілкування з однолітками, формується гендерна ідентичність молодої людини і засвоюються суспільні правила побудови взаємин між статями; контроль керівництва шкіл за впровадженням гендерного підходу у навчально-виховний процес; взаємодія школи, сім’ї і громади у впровадженні гендерного підходу у шкільний навчально-виховний процес; усунення впливу гендерних стереотипів у профорієнтаційній роботі з учнями; впровадження гендерного підходу у позакласну роботу з учнями. 4. Навчально-виховний процес у загальноосвітній школі повинен забезпечувати реалізацію конкретних завдань підготовки старшокласників до майбутнього спілкування в сім'ї, вироблення в учнів умінь і навичок розв'язування практичних завдань і конструктивного вирішення психолого-педагогічних ситуацій, що, ймовірно, виникатимуть у повсякденному житті. Виходячи з цих завдань, можна зробити висновок, що реалії сьогодення вимагають від учителя вдосконалення традиційних форм і методів навчання та виховання, пошуку нових засобів активізації навчально-виховного процесу, досягнення освітньої мети. 5. Формування цінності сімейного спілкування в учнів дасть позитивні результати, якщо для цього протягом усього терміну навчання дитини в школі будуть створені необхідні умови. Адже кожен віковий період має свої особливості, котрі більшою чи меншою мірою сприяють вихованню учня, забезпечуючи поступове накопичення ним необхідних знань, вироблення умінь і навичок, які набувають подальшого розвитку з переходом на наступний віковий щабель. Не заперечуючи доцільності цього твердження, водночас зазначимо: не можна не рахуватися і з тим фактом, що саме старший шкільний вік уявляється найбільш перспективним стосовно підготовки до майбутнього сімейного життя. 6. Гендерний аналіз – це процес оцінки різного впливу на чоловіків і жінок існуючих чи пропонованих програм, законодавства, державного політичного курсу в усіх сферах життя соціуму і держави. Гендерний аналіз передбачає також збір якісної інформації і розуміння гендерних тенденцій у суспільстві, використання цих знань для виявлення потенційних проблем і пошуку шляхів їх вирішення. 7. Гендерний аналіз (експертиза) підручників має на меті віднайти у текстових та позатекстових (ілюстрації, методичний апарат, апарат орієнтування) матеріалах підручника вияви дискримінації за ознакою статі (гендерні стереотипи, андроцентризм, сексизм тощо) та надати рекомендації щодо їх усунення. Гендерний аналіз підручників є надважливим завданням через те, що дуже часто дійовими особами текстів, вправ, завдань, ілюстрацій та інших змістовних компонентів виступають саме люди або інші антропоморфні персонажі. Ураховуючи, що кожний підручник несе в собі сотні таких «гендерних портретів» (від молодшої до старшої школи їх кількість зменшується у міру того, як зменшується кількість людей як персонажів) і вони до того ж є доволі типовими, спадкоємними від одного року навчання до іншого, шкільні підручники можна вважати потужним інструментом гендерної стереотипізації, яка спричиняє відтворення гендерної нерівності у суспільстві. Проведений аналіз засвідчив, що текстові та наочні матеріали багатьох з обраних книг уже застаріли, адже вони провокують формування в учнів різних уявлень про соціальні ролі чоловіків і жінок, а як наслідок – подальше поширення гендерних стереотипів у дитячому та молодіжному середовищі. 8. Мета гендерного аналізу посібника «Сімейні цінності» – виявити порушення гендерної рівності, вживання (і таким чином – пропагування гендерних стереотипів). 9. Дослідники наводить такі методичні рекомендації при гендерному аналізі підручників і посібників: зосереджувати увагу на якості гендерного компоненту в змісті й ілюстративному матеріалі; звертати увагу на наявність гендерної проблематики в навчальних посібниках; у викладі змісту підручника звертати увагу на гендерну симетрію мови, що передбачає пропорційну представленість соціальних і культурних ролей обох статей та уявлень про них у різних сферах життя (наприклад: учень/учениця, хлопчик/дівчинка та ін.); акцентувати увагу на наявності традиційних підходів до викладу матеріалу (використання загальної інформації, що не враховує інтереси ані хлопців, ані дівчат, сприяє постійній трансляції традиційних гендерних стереотипів у навчальних матеріалах); звертати увагу на наявність гендерних стереотипів у змісті тексту; звертати увагу на наочні матеріали й маркірування (малюнки, ілюстрації, приклади), які демонструють активну участь дівчат, жінок у виробничому процесі, особливо в галузях, які традиційно вважають призначеними для чоловіків; у кожному конкретному випадку давати відповідь на питання, чи забезпечує даний посібник рівні можливості учням. 10. У процесі гендерного аналізу посібника «Сімейні цінності» ми використовуємо методи виявлення гендерних стереотипів, фактів вживання в методичці сексизмів, вживання генрночутливої мови тощо. 11. Підхід, який пропонується в цьому курсі, є не просто несучасним та застарілим, він є дуже шкідливим. По-перше, він пропагує та закріплює гендерні стереотипи, розписує, які риси характеру притаманні чоловікам і жінкам, при чому все це дуже застаріло. Курс пропагує гомофобію, прямими словами він ставить гомосексуальність в один ряд із сексуальними збоченнями. Це ненормально, бо обмежує сімейні стосунки, зводить родину насамперед до репродуктивної функції. Родини, в яких немає мами, тата і дітей, вважаються неправильними. Тоді учні, які в таких родинах живуть, почуватимуться ніяково. 12. Самий вміст дискримінаційних висловлювань за ознакою статі та на підставі статевої орієнтації є прямим порушенням українського законодавства. Тому не дивно, що одна з найпоширеніших думок дискусії навколо скандального посібника виходить за його межі й переноситься на увесь курс – чимало експертів та фахівців пропонують заборонити такий курс у школах взагалі. 13. На нашу думку, забороняти цей курс не слід, оскільки він дозволяє школярам ознайомитись із законодавством України про шлюб та сім’ю, функціями сім’ї, і головне – з’ясувати мотиви створення сім’ї, її принципи; розкриває поняття справедливості, правдивості, відкритості, щирості і, як підсумок, рівнів чесності; глибоко тлумачити поняття любові між членами сім’ї; дає змогу пізнати побутову культуру в сімейних взаєминах, психологію сімейних відносин, погляд на конфліктні ситуації під різними кутами та способи їх вирішення; може допомогти учням у майбутньому бути свідомими батьками, готовими до подолання труднощів у сімейному житті; навчити по-справжньому любити дитину, берегти та зміцнювати сім’ю. 14. Вважаємо, що потрібна і навчальна література, тому необхідно внести певні корективи в посібник, в якому будуть відсутні зазначені недоліки. На наш погляд, потрібно: вилучити всі стереотипні, дискримінаційні висловлення щодо людей за ознакою їх статі; відповідно до стандартів, які розробило Європейське бюро ВООЗ, більше уваги в посібнику слід приділити тому, як будувати безпечні та гармонійні стосунки, як правильно комунікувати на теми почуттів, тілесності та сексуальності; поглибити питання безпеки, які стосуються не лише базових знань про людську фізіологію, секс, а також і питання психологічної безпеки у стосунках; знизити езотеричну складову в тексті посібника; відкорегувати список використаних джерел, вилучивши авторів зі застарілими поглядами та надаючи перевагу вітчизняним авторам, адже українська земля ніколи не скаржилась на обмаль мислителів; упорядкувати мову посібника, усунувши стилістичні помилки та піднявши рівень гендерночутливості мови, в якій повинні бути відсутніми прояви сексизму та активно використовуватися фемінітиви. Треба оголосити конкурс на написання підручника і вибрати найкращий із запропонованих – лише так можна створити оптимальний курс.