Зразок роботи
4.2. Модель професійної підготовки майбутніх фахівців з готельно-курортної справи в умовах ступеневої освіти
Проблеми моделювання як способу вивчення і дослідження різноманітних об’єктів суспільства широко розглядаються в педагогічній науці та практиці.
Загальні питання моделювання університетської освіти розглядали А.М. Дахін [191], Є.О. Лодатко [333], Є.М. Павлютенков [412], Ю.М. Плотинський [434], А.В. Семенова [490] та інші.
Проблему моделювання компетентнісного підходу професійної підготовки аналізували А.А. Вербицький [67], О.В. Єльникова [218], Л.О. Щоголєва [603], В.Д. Шадриков [590] та інші.
Стан та перспективи університетської освіти представлені в працях О.П. Мєщанінова [362], Я.М. Нейматова [389], Д.К. Поносової [443], В.П. Прокоп’єва [452], О.Н. Путіної [461] та інших.
Ми вважаємо доцільним при розробці моделі професійної підготовки майбутніх фахівців з готельно-курортної справи в умовах ступеневої освіти заздалегідь зупинитися на її функціях, сутності.
Розкриємо визначення поняття “модель”.
В “Енциклопедії освіти” поняття “модель” визначається як “уявно або матеріально-реалізована система, котра відображає або відтворює об’єкт дослідження (природничий або соціальний) і здатна змінювати його так, що її вивчення дає нову інформацію стосовно цього об’єкта” [212, с. 516].
Поняття “модель” Е.Н. Гусинський та Ю.І. Турчанінова визначають, як одне з центральних понять теорії пізнання, воно пов’язане з поняттями істини та думки, схожості, відмінності, подібності, при моделюванні відбувається уявне розчленовування реальної системи – оригіналу – на елементи, які так чи інакше пов’язані між собою [186, с. 25].
На думку О.О. Фунтікової поняття “модель освіти” це: “образ, схема, опис системи освітніх об’єктів, які між собою взаємодіють на підставі норм правил, розроблених суспільством на відповідному етапі свого історичного розвитку” [425, с. 187].
Нам імпонує визначення поняття “модель” у тлумаченні, яке подається у “Словнику-довіднику із сучасної загальної освіти”. У зазначеному словнику поняття “модель” трактується як схема, зображення або опис будь-якої речі, явища або процесу в природі та суспільстві [549, с. 234].
Термін “модель” (від лат. modulus – міра, зразок) має різнобічну інтерпретацію і в педагогіці, й у філософії: зустрічаються визначення “модель особистості”, “модель діяльності”, “модель навчання”, “модель освіти”, “модель фахівця”, “модель випускника” та ін., що підтверджують дослідження Ю.М. Атаманчука. Поняття “модель” у широкому розумінні – образ якогось об’єкта, процесу або явища, що використовується як його “замінник”, “представник” [24, с. 5].
Модель виконує наступні функції: функцію психологічної дії (модель дає змогу осягнути явища і процеси, які інакше залишилися б незбагненними через величезні масштаби або свою складність); збиральну функцію (модель дає основу для виявлення потреби в інформації, її збору і впорядкування, сприяє організації даних і збагачує їх, даючи змогу отримувати максимальну інформацію); нормативну функцію (зіставлення явищ з іншими, більш знайомими і зрозумілими); систематизуючу функцію (модель дає можливість розглядати предмет дослідження як сукупність взаємодіючих систем) зазначає М.Є. Курдакова [315, с. 31–32].
В “Енциклопедії освіти” зазначається, що “розробка моделі фахівця передбачає аналіз професійної діяльності, що включає такі етапи: визначення діапазону профілю діяльності фахівця; виявлення узагальнених трудових функцій з урахуванням специфіки встановлених посад, аналіз структури праці; аналіз професійних функцій; аналіз типових труднощів і помилок фахівців; аналіз прогнозу розвитку певної галузі праці” [212, с. 516].
При розгляді моделей ми враховували їх загальну особливість, їх здатність тією чи іншою мірою відображати дійсність. Включення моделі в контекст підготовки фахівців дає можливість уточнювати вимоги до неї та робить реальним її безпосереднє застосування.
Модель не може слугувати вищому навчальному закладу нормативним розпорядженням за умови її прогностичності, тому що містить не тільки інформацію про сучасну об’єктивно необхідну діяльність, а і її форми та зміст, які знадобляться у подальшому. Процес підготовки фахівців повинен мати випереджальний характер, орієнтований на зміну діяльності.
Моделювання в освіті базується на використанні положень та методів філософії і належить до гносеологічних категорій, які характеризують один із шляхів пізнання. Б.А. Глинський, Б.С. Грянов, Б.С. Динін, Е.П. Нікітін розглядали моделювання як метод наукового дослідження [370].
Для науково обґрунтування моделі професійної підготовки майбутніх фахівців з готельно-курортної справи в умовах ступеневої освіти необхідно розглянути визначення поняття “моделювання”.
У “Сучасному словнику з педагогіки” (укладач Є.С. Рапацевич) поняття “моделювання” визначається як психологічна проблема, яка має два аспекти: 1) зміст, який повинні засвоїти учні в процесі навчання, спосіб пізнання, яким вони повинні оволодіти; 2) одна з основних навчальних дій, котрі є основним елементом навчальної діяльності [524, с. 435].
У “Сучасному словнику іншомовних слів” поняття “моделювання” трактується як “метод дослідження, при якому відбувається заміна конкретного об’єкта досліджень (оригіналу) іншим, подібним до нього (моделлю)” [536, с. 461].
Поняття “моделювання” Г.С. Цехмістрова визначає, як вивчення об’єкта (оригіналу) шляхом створення і дослідження його копії (моделі), що замінює оригінал з певних сторін, які становлять інтерес і підлягають вивченню, непрямий опосередковий метод наукового дослідження [578, с. 222].
У роботі ми будемо використовувати визначення “моделювання” у тлумаченні, яке подається у словнику-довіднику “Педагогіка вищої школи”. Автори зазначеного словника трактують поняття “моделювання” як “створення теоретичного (або матеріального) педагогічного об’єкта як зразка для впровадження в педагогічну практику чи дослідження ” [425, с. 188].
Автори монографії “Моделювання діяльності фахівця на підставі комплексного дослідження” вважають, що моделювання є специфічним методом дослідження специфічно організованих об’єктів, модель діяльності фахівця являє собою описовий аналог діяльності, де у формалізованих конструкціях та аналітичних текстах відображені її характеристики [467, с. 17].
Структурними компонентами моделювання можуть бути: проблеми, які вирішує фахівець на робочому місці, знання, які він застосовує, типи діяльності (або види робіт), які він виконує, вміння та навички, необхідні йому для роботи, та функції, які здійснює фахівець у виробничому процесі [369, с. 30].
Магістр