Зразок роботи
Вступ
Актуальність дослідження. У попередні десятиліття педагогів спрямовували розглядати фольклор в основному лише як одне з джерел пізнання соціальної боротьби народу в минулому. Насправді ж для кожної дитини фольклор - це висока і єдина школа національного світосприймання, яка починається з колисковими у перші місяці її життя і згодом сприяє усвідомленню нею себе як представника своєї нації. У фольклорі відображено першовитоки оригінального світосприймання, самобутнього тлумачення явищ природи і людського життя, весь культурно-історичний, мистецький шлях українського народу. Сьогодні, коли відбуваються значні зміни в житті українського народу, переоцінка й оновлення усіх сфер діяльності, зокрема у пошуку нових засобів виховання дітей, важливо сформувати у підростаючого покоління прагнення до пізнання своєї фольклорної спадщини, як до духовної скарбниці. Саме вихованням почуттів, емоційних переживань визначається виховна функція фольклору.
Першим хто відмітив особливу виховну силу народної творчості у вихованні дітей був Г.С.Сковорода. Ідеями моральності, народності проникнуті його вірші, пісні, байки, діалоги, трактати і притчі. А.В.Духнович широко представив український фольклор у створених ним шкільних підручниках, букварях, книгах і календарях для народного читання. На думку Духновича, впливовим засобом у вихованні молоді в дусі народності має бути також народна пісня, що пробуджує і розвиває любов до рідкого краю. Важливе значення у вихованні підростаючого покоління засобами фольклору має трактування народної творчості великим українським генієм, поетом Т.Г. Шевченком. Досить важливе значення фольклору в моральному становленні дітей Т.Г. Шевченко переконливо розкрив на прикладі свого особистого життя. К.Д. Ушинський рекомендував знайомити дітей з фольклорними творами, оскільки вони допомагають пізнавати ту чи іншу грань народного життя, є джерелом моральності. Він високо цінував роль народних приказок у вихованні підростаючого покоління, відмічав, що в них, як у дзеркалі, відобразились усі сторони життя народу: домашня, сімейна, польова, лісова, суспільна його потреба звички, його погляд на природу, на людей, на значення всіх явищ життя. Фольклор слід вивчати не як сукупність його видів і жанрів, а як саме життя народу від найдавніших часів до сьогодення, як цілісний духовний, матеріальний та практичний світ людини. Ідеї щодо морально-естетичного виховання дітей на засадах народної педагогіки, українського фольклору представлені у роботах О. Воропая, Г. Довженок, П. Ігнатенка, В. Ликова, Н. Миропольської, В. Поплужного, Ю. Руденка, Н. Сивачук, В. Скуратівського, М. Стельмаховича, Є. Сявавко.
Все згадане вище обумовлює актуальність та необхідність використання фольклору на уроках в початкових класах.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати можливості фольклору для виховання морально-естетичних почуттів молодших школярів.
Об’єкт дослідження – процес виховання морально-естетичних почуттів молодших школярів.
Предмет дослідження – педагогічні умови використання фольклору для ефективного формування морально-естетичних почуттів учнів початкової школи.
Для досягнення мети в дослідженні вирішувалися такі завдання:
1. Розкрити суть понятть «моральне виховання» та «естетичне виховання».
2.Розкрити теоретичні передумови використання фольклору у вихованні морально-естетичних почуттів молодших школярів.
3.Дослідити ефективність використання фольклору як засіб формування моральної поведінки та естетичних вражень школярів.
4. Визначити домінуючі методи використання фольклору в морально-естетичному вихованні молодших школярів.
Для досягнення завдання та мети у роботі використано такі методи: вивчення інформаційних джерел, класифікація, синтез, узагальнення, постереження, анкетування, інтерв’ю.
Експериментальною базою дослідження був 2-А клас навчально-виховного комплексу № 9 імені А.М.Трояна у складі спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської мови та школи мистецтв м. Кам’янця – Подільського.
Магістр