« Методика використання технічних засобів навчання у початкових класах ». (ID:267008)

ВСТУП Актуальність дослідження. Характерною тенденцією реформування сучасної освіти в Україні є її спрямованість на підвищення якості освіти, орієнтацію всебічного розвитку особистості та підвищення рівня її освіченості. Cучасний етап розвитку освітньої системи в Україні характеризується широким використанням нових технологій навчання, що базуються на використанні нетрадиційних методів та засобів навчання. Ефективність впровадження нових розробок, інтенсифікація навчального процесу, активізація діяльності учнів в значній мірі залежить від оволодіння учителями навичками роботи з технічними засобами навчання, умінні визначити місце цих засобів на уроці, уміння досягати з їх допомогою дидактичної, розвиваючої та пізнавальної мети процесу навчання. Основна мета застосування технічних засобів навчання (ТЗН) - більш повна практична реалізація основних дидактичних принципів навчання, інтенсифікація та раціоналізація діяльності вчителя і учнів. Досягти цієї мети можна на основі чіткого визначення змісту системи ТЗН, їх інформаційних функцій, ролі та призначення, побудови ефективних технологій та методик використанням ТЗН у комплексі з іншими засобами навчання. Але не все так безхмарно. Багато вчителів не обтяжують себе у використанні наочних і технічних засобів. Деякі з них просто бояться їх використовувати або не знають, як вони працюють. Тому вчителі вирішують взагалі з ними не зв'язуватися. У цих випадках дитина погано засвоює матеріал, втрачає інтерес до предмета, і не розвиваються багато властивостей особистості або розвиваються, але на недостатньому рівні для наступного навчання в середній школі. Але існує й інша проблема, коли вчителі занадто захоплюються у використанні наочності. При цьому у дітей загальмовується розвиток абстрактного мислення. Також переобтяження засобами навчання відволікає дітей від пізнання головного в темі, розсіює їхню увагу. Велику кількість засобів можна використати лише тоді, коли явище потрібно розкрити з різних сторін, тому тут виправдане використання безлічі засобів наочності. У процесі навчання технічні засоби дуже важливі, тому що під час використання вони забезпечують спільну діяльність різних аналізаторів. Інформація в мозок надходить по різних каналах, тому ефективність навчання істотно підвищується. Ті діти, яких навчали без застосування наочних і технічних засобів у середній школі відстають від тих, хто не був обділений у їхньому застосуванні. Звідси виходить, що засоби навчання: наочні або технічні необхідні в навчанні, тому що вони допомагають краще підготувати дітей до подальшого навчання в школі. З цієї причини набуває неабиякої актуальності дослідження теми застосування цих засобів навчання під час викладання в початковій школі. Таким чином, актуальність і недостатність вивчення проблеми використання технічних засобів навчання на уроках в початковій школі зумовили вибір теми дослідження: « Методика використання технічних засобів навчання у початкових класах ». Наукова дослідженість теми. Ця проблема широко розглядається в науковій літературі. Роль натуральних і технічних засобів у навчанні надзвичайно велика, її підкреслює педагог В. Вахтєрєв. Його погляди розділяють й інші педагоги, а саме П. Підкасистий і М. Портнов. У своїй книзі «Мистецтво викладання» вони говорять про те, що у використанні наочності потрібно мати почуття міри й не перевантажувати ними урок, тому що це відволікає дитину від процесу навчання й не дає належного ефекту. Правильний вибір і сполучення різних форм наочності дозволяє урізноманітнити хід уроку й підвищити якість навчання. Але останнім часом з'являються два протиріччя: більші вимоги програми й одноманітність використовуваних засобів наочності. Актуальність проблеми визначається і недостатнім рівнем її вивчення. Про це свідчить аналіз праць С. Архангельського, В. Болтянського, Я. Бурлаки, М. Вестицького, В. Волинського, І. Дриги, Л. Зазнобіної, С. Іманова, Д. Макарченка, Л. Прессмана, Б. Сладкевича, Л. Тичини, М. Шахмаєва та інших. Узагальнення одержаних ними результатів показало, що найбільший пізнавальний ефект досягається при умові раціонального поєднання засобів наочності (в сучасних умовах – переважно ТЗН) із словесно-логічним методом викладання. Праці І. Дриги, О. Міхнушева, Н. Кузьміної, В. Онищука, З. Шалик та інших учених підводять до розуміння необхідності застосування системного підходу при розв’язанні цих питань. Проблема запровадження ТЗН у навчально-виховний процес загальноосвітньої та вищої школи досліджувалася в наукових працях А. Молибога, Ю. Овакімяна, Н. Тализіної, С. Шаповаленко та інших. Ними розкриті загальнотеоретичні, дидактичні, методичні, технічні та філософські аспекти цієї проблеми. Аналіз наукових досліджень В. Шебень, Л. Панченко та інших дає підстави стверджувати, що проблема формування готовності майбутніх учителів до ефективного застосування ТЗН залишається не розв’язаною. Об'єкт дослідження: ТЗН в ефективному засвоєнні знань учнями початкових класів . Предмет дослідження: методика використання технічних засобів навчання на уроках у початковій ланці. Мета дослідження: розкрити методику використання технічних засобів у навчанні молодших школярів. Задачі дослідження: 1. Визначити сутність поняття «технічні засоби навчання», розтлумачити їх види, функції та класифікацію. 2. Обгрунтувати місце і роль технічних засобів у навчальному процесі. 3. Виділити умови ефективного використання технічних засобів навчання на уроках у початковій школі. 4. Розглянути методичні основи використання ТЗН. Для досягнення поставленої мети, вирішення завдань були використані такі методи дослідження: Теоретичні: аналіз, порівняння, синтез, систематизація, класифікація та узагальнення теоретичних даних психологічної, педагогічної та методичної літератури, що дало змогу виявити, узагальнити й систематизувати наукові матеріали з проблеми дослідження. Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що його результати доповнюють теорію навчання поняттям готовності до застосування ТЗН, конкретизують методи і засоби її формування в майбутніх учителів молодших класів. Практичне значення. Практична значущість дослідження полягає у розробці системного підходу щодо забезпечення дидактичних умов використання ТЗН у початковій школі. Структура курсової роботи зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. РОЗДІЛ 1 ОСОБЛИВОСТІ ТА РОЛЬ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ В ЕФЕКТИВНОМУ ЗАСВОЄННІ ЗНАНЬ УЧНЯМИ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ 1.1. Поняття, класифікація, функції та значення технічних засобів навчання у навчально-виховному процесі У сучасних умовах бурхливого розвитку технологічного прогресу, високих темпів упровадження в усі сфери життєдіяльності новітніх інформаційних технологій, постає проблема формування в учнів критичного ставлення до отримуваної з різних джерел інформації. Зважаючи на це, використання сучасних інформаційних технологій з освітньою метою зумовило можливість поєднання універсальних загальних підходів зі швидким коригуванням змісту, форм і методів діяльності відповідно до конкретних умов навчання. Сьогодні вчителі дуже часто стикаються з проблемою зниження рівня пізнавальної активності учнів, небажанням працювати самостійно та й просто вчитися. На наш погляд, одним із ефективних способів розвитку пізнавальної активності учнів є використання технічних засобів навчання, які дадуть змогу підвищити активність і привернути увагу учнів до навчання. Технічні засоби навчання ( ТЗН ) – це система засобів, яка складається з двох взаємопов’язаних частин: носіїв аудіовізуальної інформації (спеціальних навчальних посібників) та апаратури, за допомогою якої подається інформація. У зв'язку з цим використання ТЗН має два аспекти – педагогічний і технічний. Педагогічний аспект охоплює питання, пов'язані зі створенням носіїв навчальної інформації відповідно до дидактичних вимог навчального процесу і розробки методики їх застосування. Технічний аспект охоплює питання, які стосуються створення необхідної для використання носіїв навчальної інформації апаратури, яка б задовольняла педагогічні та технічні вимоги. Педагогічний і технічний аспекти взаємопов'язані. Вчитель повинен створювати або підбирати такі носії навчальної інформації, які б повністю відповідали наявній апаратурі [ 27, с. 90 ]. В законі України «Про освіту» зазначено, що метою освіти в нашій державі є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності нашого суспільства. Звідси випливає одне з основних завдань школи: поліпшення якості навчання, виховання і розвитку учнівської молоді. Щоб досягти цього слід постійно вдосконалювати зміст освіти, методи, форми і засоби навчання. Серед них важливе місце належить технічним засобам навчання. ТЗН володіють великою інформативністю і достовірністю. За їх допомогою учні мають можливість бачити «невидиме», чути «нечуване», проникати в процеси мікро- і макросвіту. ТЗН поліпшують і збагачують унаочнення, сприяють інтенсифікації навчально-виховного процесу, підвищують продуктивність педагогічної праці вчителя. Технічні засоби навчання класифікують за трьома основними ознаками: • за призначенням; • за функціями, які вони виконують; • за способами впливу на учнів. I. За призначенням ТЗН діляться на дві групи: 1) ТЗН широкого призначення: використовуються в усіх формах навчальних і позанавчальних занять, на всіх рівнях освіти, у всіх класах, для всіх учнів, при вивченні всіх навчальних дисциплін з навчальною, виховною, розвивальною і контролюючою метою. До них відносяться: телебачення, кіно, звукозапис та його відтворення, відеозапис та його відтворення, радіо, візуальні статичні засоби, технічні засоби контролю. 2) ТЗН спеціального призначення. До цієї групи відносяться комп'ютери, мікрокалькулятори, копіювальні апарати, демонстраційні стенди, діючі прилади і пристрої, макети, які подають різноманітну інформацію спеціального призначення. II. За функціями, які виконують ТЗН, їх можна поділити на дві групи: 1) ТЗН передачі інформації. До них відносяться: телебачення, кіно, відтворення звукозапису, відтворення відеозапису, радіо, комп'ютери, мікрокалькулятори, візуальні статичні засоби, копіювальні матеріали. 2) ТЗН контролю знань. До них відносяться такі: комп'ютери, мікрокалькулятори, автоматизовані машини і класи, контролюючі машини. III. За способами впливу на учнів ТЗН діляться на три групи: 1) візуальні (зорові): 2) адитивні або аудіальні (звукові); 3) аудіовізуальні (звукозорові). Перша група: візуальні ТЗН. До них відноситься демонстрування носіїв інформації, які забезпечують на екрані або іншим способом нерухоме зображення, а саме: діафільм – діапроектор; епіфільм – епіпроектори; німий кінофільм – кінопроектор; транспарант – графопроектори; неозвучений кінофільм – кінопроектор; комп'ютерна програма – комп'ютер; цифрова інформація – мікрокалькулятор; копія матеріалу – ксерокс. Друга група: аудитивні ТЗН. Аудитивні ТЗН здійснюють інформативний вплив лише на органи слуху учнів. До них відносяться такі: відтворення звуку записаного на магнітну стрічку, грамплатівку, лазерний диск; пряма радіопередача: грамзапис – електрофон; магнітний запис – магнітофон; лазерний запис – програвач компакт-дисків, комп’ютер; радіопередача – радіоприймач. Третя група: аудіовізуальні ТЗН. Вони одночасно спливають на органи зору і слуху учнів. Сприймання і засвоєння інформації тут значно кращі, ніж у попередніх двох варіантах: звуковий кінофільм – кінопроектор; телепередача – телевізор; відеофільм – відеомагнітофон – телевізор, комп’ютер; озвучена комп’ютерна програма – комп’ютер [17, с. 239]. Носіями інформації в ТЗН можуть бути: грамплатівка, магнітна стрічка, відеомагнітна стрічка, фотоплівка, прозора плівка, кіноплівка, матеріали для епіпроекції, друкарський папір, спеціальний фоточутливий матеріал, дискети, лазерні відео- і фонодиски (компакт-диски). Апарати для створення і використання носіїв інформації: магнітофон, музичний центр, відеомагнітофон, відеокамера, фотоапарат, ксерокс, комп’ютер. Апарати для використання носіїв інформації: електрофон, програвач, магнітофон, музичний центр, радіоприймач, діапроектор, епіпроектори, графопроектори, телевізор, відеомагнітофон, відео програвач, програвач компакт-дисків, кіноустановка, комп'ютер, мікрокалькулятор. Технічні засоби навчання дають позитивні результати лише тоді, коли вони вміло й розумно використовуються в системі різноманітних методів і прийомів та в поєднанні з іншими засобами навчання. При визначенні доцільності використання ТЗН на заняттях, слід враховувати численні фактори: педагогічну і наукову якість електронних посібників, інтерес і вік, зміст матеріалу, методичну зрілість педагога тощо. Для того щоб використання технічних засобів навчання сприяло розвиткові й формуванню стійких пізнавальних інтересів учнів, вчитель повинен володіти відповідними педагогічними вміннями. Педагогічні вміння роботи з технічними засобами навчання – це здатність вчителя на основі власних психолого-педагогічних, методичних, спеціальних (предметних) і технічних знань успішно реалізувати освітньо-виховну мету навчання. Проблема застосування ТЗН у процесі подання навчального матеріалу є однією із важливих у методиці викладання дисциплін. Серед сучасних технічних засобів навчання виокремлюють технічні засоби на базі інформаційних комп'ютерних технологій. Запровадження у навчальний процес технічних засобів навчання на базі інформаційних технологій відкриває значні можливості для здійснення індивідуального підходу. Це дає змогу впливати на учнів з урахуванням їхніх індивідуальних психічних особливостей (пам'яті, уяви, спостережливості), розвивати критичне мислення. Особливого значення при індивідуалізації навчання набуває контроль якості знань, умінь та навичок учнів. Контроль має бути систематичним, постійним, персональним. Здійснювати такий контроль, як правило, нелегко. Використання технічних засобів контролю, комп'ютерних контролюючих програм значно полегшує роботу вчителя [44, с. 38 − 39]. . Перехід до комп'ютерних технологій навчання, створення умов для їх розробки, апробації і впровадження, пошук поєднання нового із традиційним потребує вирішення низки проблем. Зокрема, розроблення єдиного підходу до впровадження комп'ютерних технологій в освітній процес, розробка методики використання у практичній діяльності, підготовка педагогічних кадрів до їх освоєння і впровадження в навчальний процес, підготовка тих, хто навчається до використання технологій для здобуття знань, пошук, розробка, створення відповідного методичного забезпечення та матеріально-технічне оснащення навчального закладу. Комп'ютерна технологія навчання – це використання комп'ютерів під час усіх видів навчальних занять та контролю знань, для індивідуального навчання, розвитку інтелектуальних і творчих можливостей учнів. Комп'ютер у навчальному процесі – це не тільки об'єкт вивчення, його використовують для підтримки навчально-пізнавальної діяльності. На екрані монітора можна читати будь-який матеріал як зі сторінок підручника. В пам'яті комп'ютера можна помістити значно більше добре ілюстрованого матеріалу, ніж у книзі. Контрольну роботу також можна виконати на комп'ютері, який при допомозі певного програмного забезпечення відобразить на екрані монітора оцінку, проаналізує помилки і обере пункти з порадами про те, як їх виправити. Навчальні теми можна реалізувати у вигляді комп'ютерних ігор та навчальних проектів. Якщо під час занять котрусь із тем було не засвоєно, її можна опрацювати після занять індивідуально. Важливе значення для навчання мають імітаційні програми, які дають змогу моделювати не тільки нерухомий світ, але й середовище, в якому рухаються об'єкти вивчення. За допомогою комп'ютера можна створювати і редагувати тексти, складати навчальні програми, прикладні програми розв'язування практичних задач, формувати бази даних і поновлювати інформацію в уже створених базах тощо. Все це складає базу для створення технічних засобів навчання на основі інформаційних комп'ютерних технологій [37, с. 225]. Як і кожен засіб навчання ТЗН виконують певні функції. Аналіз змісту поняття ТЗН показує, що у процесі навчання апаратне забезпечення ТЗН виконує суто технічні функції для розкодування та передачі інформації учням. Інформаційно-пізнавальна функція ТЗН. При використанні ТЗН учням подається різноманітна за змістом навчальна інформація про об'єкти, явища та процеси, взаємозв'язки між ними. При цьому сприймання та усвідомлення її здійснюється під час функціонування таких основних ланок процесу навчання:  подача, пояснення учням нового навчального матеріалу;  повторення, узагальнення і систематизації знань;  формування та удосконалення умінь і навичок застосовувати здобуті знання у практичній діяльності. Саме тому, інформаційну функцію доцільно розглядати як можливість ТЗН для удосконалення форм і способів подачі інформації, підвищення ефективності функціонування вищеназваних основних ланок навчального процесу у закладах освіти. Як відомо, фізіологічною основою формування навичок і умінь є утворення системи тимчасових нервових зв'язків, які у наслідок цілеспрямованого і багаторазового повторення певних дій та операцій закріплюються і стають стереотипними. Практична реалізація цього процесу здійснюється при самостійному розв'язуванні учнями різноманітних вправ (вступні, пропедевтичні, пробні, побіжні, тренувальні, контрольні і ін.). Зміст цих вправ подається учням за допомогою відповідної навчальної інформації, яка не є обов'язковою для запам'ятовування, але сприймання, усвідомлення і опанування нею виробляє в учнів уміння і навички застосовувати набуті теоретичні знання у практичній діяльності. До такої навчальної інформації відноситься зміст різноманітних задач, вправ, прикладів, запитань тощо. Як правило, така навчальна інформація подається учням відповідними записами на дошці або за допомогою спеціально виготовленого дидактичного матеріалу. На це витрачається багато часу, особливо, коли зміст вправ пов'язаний з необхідністю виконання складних схем, малюнків тощо [40, с. 67]. Для раціоналізації і інтенсифікації цього процесу можна ефективно використати транспаранти для графопроектора, епіпроекції. Застосування таких засобів із заздалегідь зробленими на них записами запитань, вправ, дає можливість активізувати процес застосування набутих знань у практичній діяльності і виконати більше самостійних завдань, ніж у класах, де ТЗН не використовувались. Інтенсифікації і раціоналізації процесу формування в учнів умінь та навичок сприяє і застосування ТЗН, які подають у комплексі наочну, звукову, семантичну інформації. Це, наприклад, спеціально виготовлені діафільми, комплекти діапозитивів типу: «Матеріали для розвитку мови». У їх кадрах, як правило, подано малюнки, за змістом яких пропонується складати невеликі оповідання, давати відповіді на запитання. Виконання таких завдань буде сприяти активізації процесу розвитку навичок і умінь усного і письмового мовлення учнів, підвищенню рівня самостійності учнів у виконанні завдань. З цією метою у кадрах можуть бути подані методичні рекомендації, поради, вказівки до виконання завдань. Тобто такі ТЗН є до певної міри автономними засобами для організації процесу формування в учнів знань, умінь, навичок застосовувати їх у практичній діяльності [ 45, с. 156 ]. Однією із важливих пізнавально-інформаційних функцій ТЗН є застосування звукових засобів навчання, у першу чергу, фонозаписів у комплексі з лінгафонним обладнанням (ЛО) навчального кабінету. Як показує практика, це дає можливість значно розширити і удосконалити процеси індивідуалізації і дифернціації навчання, коли у один і той же час слабкі і сильні учні можуть виконувати роботу, що відповідає рівням їх знань та можливостей. Тому до пізнавально-інформаційної функцій ТЗН можна віднести доцільність подачі за допомогою фонозаписів інформації для:  прослуховування учнями тексту з наступною його імітацією, а також виконання усних чи письмових завдань;  прослуховування інструкцій до виконання завдання, у якій вказується, що необхідно зробити учням для його виконання;  парної та групової роботи учнів при виконанні поставлених завдань та проведення діалогів, у тому числі з вчителем. [42, с. 96]. Функція управління з допомогою ТЗН. Управління і керівництво пізнавальною діяльністю учнів – це складний і багатогранний процес. Умовно його можна поділити на дві тісні взаємопов'язані частини: • комплекс методів і прийомів, які забезпечують створення та підтримання стійкої концентрованої та цілеспрямованої уваги до навчальної інформації; • комплекс методів і прийомів, які забезпечують формування в учнів знань відповідно до цілей і завдань процесу навчання. Практична реалізація першої і другої частини може визначатись впливом таких факторів: голос диктора, майстра художнього слова, затемнене приміщення, яскраво освітлений екран, превалювання зорової інформації, зміст навчальної інформації, специфічні для ТЗН методи, прийоми їх викладу та пояснення. У результаті їх дії, в учнів створюється сильна орієнтовна реакція. Яскраво освітлений екран, а для динамічних засобів – рухоме зображення, голос диктора і інші подразники, витісняють уявлення учнів, одержані до використання ТЗН. Уважність різко зростає, навіть пасивні учні активізують свою діяльність, уважно слухають, слідкують за екраном, за явищами та процесами, які демонструються і пояснюються. Отже, ТЗН у процесі навчання можуть виконувати дві інформаційні функції. Перша – інформаційно-пізнавальна функція – подача та пояснення учням такої навчальної інформації, яку не можна подати та пояснити з рівнозначним педагогічним ефектом за допомогою усіх інших засобів навчання, які є у розпорядженні вчителя. Друга – регуляційна (керівна) функція для керівництва та активізації пізнавальної діяльності учнів на сприймання та засвоєння змісту ТЗН. При цьому форми, методи та прийоми подачі навчального матеріалу, спрямовані на більш повну практичну реалізацію основних дидактичних принципів навчання [2, с. 118]. Дидактична функція ТЗН Аналіз особливостей змісту різних видів ТЗН показує, що можливі такі варіації форм і способів подачі навчальної інформації: 1) за допомогою наочної форми лише ілюструються конкретні властивості, особливості взаємозв'язків явищ та процесів, які вивчаються, здійснюється часткове керівництво пізнавальною діяльністю учнів; 2) за допомогою семантичної форми пояснюються явища та процеси, які вивчаються, здійснюється часткове керівництво пізнавальною діяльністю учнів; 3) за допомогою наочної та семантичної форм демонструються та пояснюються конкретні властивості, особливості взаємозв'язків та співвідношень об'єктів, явищ та процесів, які вивчаються на уроці або окремому його етапі, здійснюється керівництво пізнавальною діяльністю учнів. Усі вищеперераховані варіації особливостей форм і способів подачі навчальної інформації за допомогою ТЗН дають можливість вчителю, на нашу думку, використовувати їх для виконання різної дидактичної ролі. А саме, застосовувати як самостійне джерело інформації для пояснення навчального матеріалу та керівництва пізнавальною діяльністю учнів, або як ілюстрації до словесних пояснень вчителя, текстів підручників, інших засобів навчання. У зв'язку з цим при розв'язанні питання ефективного використання ТЗН у вчителя виникає проблема раціонального визначення дидактичної ролі кожного із елементів засобів ТЗН, які, за його задумом, бажано використати для виконання поставлених завдань. Більшість педагогів вважає, що ТЗН – це лише інструменти педагогічної праці учителя, застосування яких дає можливість не тільки прискорити процес навчання, а й зробити його яскравішим, доступнішим та емоційнішим. Процес викладу навчальної інформації за допомогою ТЗН відрізняється від інших засобів навчання. Для нього, як правило, характерні:  значна інформативність;  виразність та емоційність викладу;  наявність специфічних методів подачі інформації за допомогою застосування спеціальних прийомів монтажу, контрасту тощо. Технічні засоби навчання можна використовувати за різним дидактичним призначенням. Умовно їх можна об'єднати у три групи. 1. Реалізації загально-дидактичних принципів навчання. Зокрема:  більш повна практична реалізація основних дидактичних принципів навчання;  автономна подача та пояснення нового навчального матеріалу;  повторення, узагальнення та систематизація знань;  формування естетичних, моральних правил норм поведінки і діяльності учнів взагалі;  інтенсифікація процесу подачі навчальної інформації:  індивідуалізація навчання;  створення наочної опори при усвідомленні зв'язків між явищами та процесами, які вивчаються;  створення проблемних ситуацій. 2. Створення раціональних умов для полегшення роботи вчителя; урізноманітнення форм проведення занять; доповнення змісту підручників та пояснень вчителя; організації процесів контролю та самоконтролю знань учнів; активізації емоцій, інтересів учнів до навчання. 3. Створення умов оптимізації навчальної діяльності учнів. Зокрема, ілюстрації до розповіді та пояснень вчителя; активізації пізнавальної діяльності учнів; раціональної організації самостійної роботи учнів; підвищення доступності навчання. Все це створює сприятливі умови для якісного сприймання та засвоєння учнями навчального матеріалу [2, с. 119 – 120].