Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Суспільство, у якому ми живемо, характеризується надзвичайним ступенем соціально-психологічної та політичної нестабільності. За таких умов завжди виникає підґрунтя для соціально-негативних явищ, як-от: злочинність, падіння цінностей, алкоголізм, наркоманія тощо. Як відомо, у 2015 році Міністерством охорони здоров’я було нараховано в державі 387 тис. споживачів ін’єкційних наркотиків. Якщо у 2003 році їх було 21 особа на 10 тис. населення, то у 2015-му – 33 особи [284]. Стрімке зростання наркоманії за останні кілька років свідчить не лише про соціальне неблагополуччя, а й про те, що суспільство та держава виявились недієздатними протистояти цьому складному й масштабному явищу.
Наркотики стали часткою молодіжної субкультури, одним із прийнятних засобів існування наших дітей. Згідно з офіційними даними в Україні зареєстровано майже 6 тис. неповнолітніх споживачів наркотиків. За статистикою МОЗ, 25,4% школярів старше 15 років мають досвід уживання наркотичних речовин. Найбільш поширеними є марихуана й гашиш (16%). Дослідженнями науковців підтверджено факт, що серед учнівської молоді достатньо поширеним є вживання синтетичних наркотиків: за останні 10 років частка хворих на наркоманію серед неповнолітніх збільшилася в 7 разів. За результатами „Європейського дослідження учнів щодо вживання алкоголю та наркотиків”, проведеного у 2013 році, 25,4% учнів мають досвід уживання нелегальних наркотичних речовин. Початок першої спроби відбувається у 12 – 13 років [89, с. 5].
Луганська область посідає сьоме місце в Україні за кількістю наркозалежних. За даними колегії облдержадміністрації „Про першочергові заходи щодо попередження поширення наркоманії в Луганській області”, на 2013 рік 0,2% населення в Луганській області – наркозалежні, 75% з них становить молодь [118]. Проте через високу латентність цього явища поза увагою залишається в десять разів більше наркоспоживачів.
Численні дослідження доводять, що саме категорія „підлітки групи ризику” особливо вразлива й схильна до соціально небезпечної поведінки – уживання наркотичних речовин. У період дорослішання через особливості сензитивної та когнітивної сфери підлітки вразливі до впливу різноманітних чинників соціалізації. Саме тому профілактичні заходи серед цієї групи неповнолітніх є такими важливими. Негативне соціальне оточення, складне матеріальне становище, педагогічна занедбаність та інші чинники, які так чи так впливають на формування особистості дитини, вимагають застосування особливого профілактичного підходу.
Проблему наркоманії вивчають достатньо активно, виокремлюють кілька основних аспектів досліджень. Так, медичні аспекти вживання психоактивних речовин (В. Битенський, Б. Братусь, М. Буянов, А. Личко, І. П’ятницька В. Херсонський) розглядали питання попередження та лікування наркоманії підлітків. Надійним засобом боротьби з наркоманією вчені називають недопущення „первинного звернення молоді до наркотиків” [311, с. 3]. Правові аспекти (Ю. Аргунова, А. Габіані, Р. Готліб, І. Козубовська) містять важливі практичні рекомендації, звертають увагу на загрозливі тенденції в молодіжному середовищі, запропоновано методику оперативно-слідчих дій, заходи щодо вдосконалення антинаркотичного законодавства. Психолого-педагогічні аспекти (Н. Бурмака, С. Дворяк, Н. Завацька, В. Караковський, Д. Колесов, Б. Лєвін, Н. Максимова, Н. Никандров, В. Оржеховська, Т. Тимиров та ін.) розкрили особливості важковихованих підлітків, висвітлили методи діагностики педагогічної занедбаності як критерій груп ризику щодо раннього звикання до наркотиків, зазначили вплив соціокультурного середовища на соціальне становлення молодого покоління.
Проблему збереження, зміцнення та відновлення здоров’я особистості розглянуто з різних наукових позицій у працях філософів, медиків, психологів, соціологів (М. Амосов, В. Бехтерєв, О. Газман, С. Кондратюк, Н. Оксеньчук, С. Омельченко, С. Якименко). Авторами викладено сучасні теоретико-методологічні підходи до формування здорового способу життя дітей.
На роль сім’ї в ініціативі та формуванні залежної поведінки спрямовано наукові розвідки С. Березіна, Д. Колесова, К. Лисецького, В. Москаленка, І. Рущенка, О. Сердюка. Учені експериментально довели сімейні причини залучення до наркотиків, динаміку сімейних стосунків на різних стадіях наркотизації неповнолітніх.
За останнє десятиліття сучасною наукою (Н. Комарова, О. Кузьменко, М. Лукашевич, Л. Мардахаєв, І. Мигович, О. Мурашкевич, А. Мудрик, В. Поліщук, Т. Семігіна, С. Толстоухова, І. Трубавіна) досить змістовно розглянуто теоретико-методологічні та методичні засади соціально-педагогічної роботи з підлітками в різних соціальних інститутах.
У більш сучасних дослідженнях наведено основні теоретичні підходи до профілактики наркоманії в освітніх закладах різних рівнів акредитації. Так, проблематика соціально-педагогічної профілактики підліткової наркоманії ввійшла до кола наукових інтересів багатьох вітчизняних та зарубіжних учених (С. Архипова, І. Звєрєва, Г. Золотова, А. Капська, Н. Литвинова, Г. Майборода, М. Окаринський, Н. Пихтіна, С. Толстоухова, О. Удалова, С. Харченко, С. Шишкунов, І. Шишова). Серед актуальних праць, які вивчають різні аспекти роботи з дітьми й сім’ями групи ризику, особливий інтерес для нас мають наукові розробки М. Галагузової, Н. Дівіциної, Н. Краснової, Т. Лодкіної, Л. Оліференко, Л. Омельченко, Ж. Петрочко, І. Пєши, Т. Семигіної, І. Сьомкіної, С. Толстоухової, І. Трубавіної, С. Харченка, Я. Юрків та ін.
Разом із тим аналіз наукової літератури з проблеми профілактики ранньої наркотизації підлітків виявив суперечності між: соціальною метою збереження здоров’я молодого покоління як найвищої соціальної цінності та прогресуючою тенденцією зростання наркоманії в підлітковому середовищі; потребою в негайному розв’язанні проблеми підліткової наркоманії та відсутністю системної організації профілактичної роботи з підлітками групи ризику в умовах загальноосвітньої школи; рівнем наявної реальної практики профілактичної роботи школи та відсутністю розробленості змісту, технології профілактичної діяльності соціального педагога з підлітками групи ризику; необхідністю комплексного розв’язання проблеми профілактики вживання наркотичних речовин підлітками групи ризику та низьким рівнем взаємодії між школою, сім’єю та різнопрофільними соціальними інституціями.
Отже, зростаюча актуальність, теоретична й практична значущість зумовило вибір теми магістерської роботи: „Соціально-педагогічна профілактика наркотичної поведінки серед підлітків групи ризику”.
Магістр