Зразок роботи
Коли класика дитячої літератури ХХ століття Астрід Ліндгрен запитали, чи є майбутнє у дитячої книги, письменниця відповіла: «З таким же успіхом можна запитати: чи є майбутнє у хліба? У троянди, у дитячої пісеньки, у травневих дощів. Краще запитати, чи є майбутнє у людини? Якщо воно є у людини, то воно є і у книги. Тому що якщо одного разу ми навчилися черпати радість і втіху в книгах, нам без цього не обійтися. Для багатьох книги так само потрібні, як хліб і сіль».
Дитяча література є складовою літературознавчої науки й водночас однією із філологічних дисциплін, що вивчаються у вищих педагогічних навчальних закладах. Як навчальна дисципліна вона має на меті вивчення історії літератури, що адресована дітям, а також літератури, що від початку дітям не призначалася, проте згодом увійшла в коло дитячого читання. Науковці часто підкреслюють нерівноправне становище дитячої літератури, наголошуючи на тому, що естетично марґіналізована з моменту виникнення, вона лише прокладає собі дорогу до художнього самозатвердження.
У сучасних умовах розбудови Української незалежної держави великого значення набуває проблема відродження національної системи освіти як основи виховання нового покоління українців.
Предметом дослідження є творчість Марійки Підгірянки, творчий доробок дитячої поезії.
Об’єктом дослідження є роль поезії Марійки Підгірянки у дитячому колі.
Марійка Підгірянка (Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська) – видатна українська письменниця, поетеса, член Спілки письменників України. Більшість творів поетеса написала для дітей і про дітей. Авторка щедро використовує фольклорні мотиви, її вірші ніжні і легкі, часто нагадують українські народні пісні. Але Марійка Підгірянка не була лише дитячою письменницею. Недитячими були її перші збірки: «Відгуки душі» (1908), втрачена «Краплини крові». А більшість – розкидано в різних тогочасних часописах. Багато писала «актуальних» патріотичних, «виховних» віршів, а багато і чистої лірики – світлої, сумної, гіркої і трагічної. Насамперед Марійка Підгірянка – патріот рідної землі. Основні мотиви творів письменниці – мрії про краще майбутнє народу, оспівування краси рідного краю, природи Карпат. Починаючи в 13 років потай від усіх складати свої перші вірші, Марійка обрала собі літературний псевдонім «Марійка Підгірянка» – у знак любові та пошани до рідного прикарпатського краю. Майже кожен поетичний витвір Марійки Підгірянки – то вболівання за долю України, то волелюбний поклик її синів і дочок.
Мета курсової роботи: поглиблення знань про письменницю Марійку Підгірянку та її роль у дитячому читанні. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:
Дослідити життєвий шлях письменниці;
Охарактеризувати творчість Марійки Підгірянки;
Вивчити виховні аспекти віршів поетеси;
Розглянути Марійку Підгірянку, як дитячого драматурга;
Описати роль віршиків митця у дитячій літературі.
Тема набуває особливої актуальності в наш час – в час змін та перебудови. Творчість поетеси – то справжня материнська енциклопедія, на якій виховувалися і виховуються цілі покоління. Саме такий приклад повинен взірцем української дитячої літератури.