Профілактика девіантної поведінки дітей молодшого шкільного віку (ID:394474)

Актуальність дослідження. На разі Україна стоїть на порозі формування громадянського та правового суспільства, обов’язковою умовою формування якого є особливий тип світогляду. Основне виховне завдання нашої держави в ХХІ столітті – формування морально стійкої, здорової особистості з активною соціальною позицією. Передумовою цього є попередження девіантної поведінки серед дітей молодшого шкільного віку, оскільки саме цей вік грає велику роль у формуванні та становленні особистості дитини, яка пізніше стане повноправним членом нового українського суспільства. Зважаючи на нестабільну соціально-економічну, політичну та культурну ситуацію, необхідно взяти до уваги підвищення рівня девіантної поведінки: ріст злочинності, булінгу в різних сферах життя тощо. Через нестабільну ситуацію у житті суспільства, зменшення і нівелювання виховної функції школи та сім’ї, відбувається тенденція до підвищення рівня девіантної поведінки серед молодших школярів, оскільки психіка дитини досить гнучка і рухлива, через це нею досить легко маніпулювати. З огляду на це, можна зробити висновок про необхідність профілактичної роботи серед молодших школярів, як основного механізму попередження відхилень у поведінці. Проблема девіацій у поведінці молодшого покоління простежується протягом усього шляху розвитку суспільства. Цим питанням займалися такі античні філософи як Платон, Арістотель та Демокріт, Сократ, Гесіод. Наприклад, Сократ ще в V ст. до н.е. писав про сучасну для нього молодь: «Сучасна молодь звикла до розкоші, вона відрізняється дурними манерами, нівелює авторитети, не поважає старших, діти сперечаються із дорослими, жадібно хапають їжу, мучають вчителів». Окрім античних мислителей, питанням профілактики й корекції девіантної поведінки займалися Й. Гербарт, Й. Песталоцці, Ф. Дістервеґ, І. Бех, Л. Виготський, А. Макаренко, Н. Максимова, В. Татенко та інші видатні вчені психологи, педагоги. На сучасному етапі, дослідженнями в сфері визначення причин девіантної поведінки, профілактики її виникнення, чинників та детермінантів, які сприяють формуванню девіантної поведінки займаються такі українські та зарубіжні вчені: у галузі профілактики девіантної поведінки дітей та підлітків Л. Вольнова, Н. Казакова, М. Ковальчук, В. Менделєвіч, Т. Ничишина, Н. Пихтіна, Т. Степанова, І. Тарханова, Е. Туманова; у галузі дослідження природи девіацій, методів їхньої профілактики та видів девіантної поведінки Г. Абрамова, Ю. Комлєв, К. Лебединська, В. Оржеховська, М. Рожкова, Л. Семенюк, Т. Федорченко; у галузі дослідження стану девіантної поведінки серед молодших школярів О. Потапова; у галузі психології дітей із порушеннями поведінки І. Фурманов; у галузі застосування арт-терапевтичних методів профілактики І. Ільченко. Зважаючи на увесь історичний шлях людської цивілізації, необхідно зауважити, що сучасним спеціалістам добре відомі причини появи девіантної поведінки серед молодших школярів, проте кожне покоління відрізняється від попереднього, це означає, що разом із ним модифікуються і причини девіацій. Окрім того, існує безліч способів профілактики девіантної поведінки дітей молодшого шкільного віку, проте вони також потребують певних змін, як того вимагає час і сучасні діти. Недостатньо вивченими залишаються чинники, які спричиняють девіантність у поведінці молодших школярів та роль сім’ї і школи як основного соціалізуючого фактору, у профілактиці цього явища. Незважаючи на велику кількість досліджень ми не маємо науково обґрунтовані рекомендації щодо профілактичної роботи із дітьми саме цього вікового періоду. Таким чином, наукова та соціальна значущість представленої проблеми, недостатність сучасного обґрунтування перелічених категорій покликали нас до вибору цієї теми. Мета дослідження: проаналізувати основні чинники появи девіантної поведінки молодших школярів та визначити основні напрямки, зміст, форми та методи профілактики різних видів девіантної поведінки молодших школярів. Об'єкт дослідження: девіантна поведінка молодших школярів Предмет дослідження: зміст, форми та методи профілактики різних видів девіантної поведінки молодших школярів. Завдання дослідження: 1. Проаналізувати поняття «девіантна поведінка», особливості її прояву у дітей та чинники, які на неї впливають у молодшому шкільному віці. 2. Дати характеристику віковим психолого-педагогічним особливостям дітей молодшого шкільного віку. 3. Визначити методи діагностики девіацій у поведінці молодших школярів. 4. Охарактеризувати соціально-педагогічну роботу з метою попередження девіантної поведінки дітей молодшого шкільного віку.