Зразок роботи
Актуальність. Сучасні українські реалії досить жорсткі по відношенню до населення. Соціально-економічна криза, період реформування і загально нестійкої ситуації в країні призводять до того, що велика кількість сімей знаходяться в небезпечному соціальному становищі. Через матеріальні проблеми, батькам дітей доводиться докладати велику кількість зусиль і часу, щоб забезпечити родину первинно необхідними речами. Як наслідок, батьки не встигають або не мають внутрішнього морального ресурсу, щоб надати власним дітям достатній рівень турботи та уваги, зокрема в учбовій діяльності. Гострою проблемою також стоїть проблема насилля зі сторони батьків чи опікунів по відношенню до дитини, що створює небезпечну психологічну обстановку й формують у дитини небажання відвідувати заняття в школі. Діти асоціюють школу зі сваркою вдома через незадовільну оцінку тощо. Батьки користуються застарілими методами й формами виховання сучасних дітей, керуючись тим, що їх самих так виховували. Це призводить до формування девіацій у поведінці, зокрема в протесті щодо школи й небажанні відвідувати заняття, виконувати шкільні правила. Окрім цього, окремою проблемою сьогодення є незмінна робота вчителів школи. Діти змінюються, а шкільна модель навчання і виховання стоїть на місці. Сучасні діти просто не бачать сенсу відвідувати таку застарілу школу.
Часто подібні прояви по відношенню до дітей призводять до формування девіантної та асоціальної поведінки. Такі діти приходять до школи не підготовленими, а діти з матеріально неблагополучних сімей можуть не мати елементарних шкільних речей. Відсутність конструктивного діалогу з сім’єю і школою, досвіду регламентованого життя, підтримки з боку дорослих людей досить швидко роблять дітей неуспішними в школі й тим самим стирають мотивацію до навчання. Як наслідок, діти починають проводити велику кількість часу на вулиці, стають членами сумнівних асоціальних організацій та компаній, не афішують власні проблеми, котрі з кожним разом лише погіршуються. Врешті решт такі діти також виростають і в своїй більшості стають батьками. Вони переносять свою неправильну модель виховання на власних дітей. Тому ми вважаємо, що проблема систематичного пропуску занять учнями з неповажних причин є актуальною і значимою в суспільстві.
Перш за все ця проблема є соціальною, педагогічною та психологічною і стосується діяльності таких соціальних спеціалістів, зокрема, соціальних педагогів, психологів, шкільних педагогів. Проблема пропуску занять полягає в тому, що більшість правопорушень, котрі скоюються дітьми й підлітками, скоюються під час відсутності дітей в школі, під час шкільних занять на котрих вони б могли перебувати.
Мета дослідження: розробити програму мотивації дітей до навчання.
Об'єкт дослідження: соціально-педагогічна робота з дітьми, що не відвідують заняття.
Предмет дослідження: зміст, форми та методи роботи з учнями, що не відвідують заняття.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати поняття «мотивація навчання» у науковій літературі та особливості її формування.
2. Визначити причини та наслідки невідвідування занять учнями.
3. Охарактеризувати учнів, котрі не відвідують заняття.
4. Визначити особливості соціально-педагогічної роботи з учнями, які не відвідують заняття.
5. Створити соціально-педагогічні рекомендації щодо підвищення рівня мотивації навчання серед дітей, які не відвідують заняття.
6. Розробити програму мотивації дітей до навчання.
Магістр