Місія університетської освіти. Світові та вітчизняні моделі університетської освіти (ID:539773)

Вступ Вища освіта – це рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного і цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на повній загальній середній освіті та завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації. Університет – виступає з однієї сторони давньою, а з іншої і сучасною формою навчального закладу вищої якості, в якому людині надають високий рівень освіти, комплекс практичних вмінь і навичок з окремого фаху. Доречним є висвітлення у своїй праці, автором............ 1. Місія університетської освіти Освітні системи, як і будь-яка система, мають свою структуру і утворені окремими елементами, які взаємопов’язані. Взаємодія різних елементів та підсистем спрямована на досягнення спільної мета для всієї освітньої системи, на загальний позитивний результат. Ця кінцева мета сьогодні для всіх освітніх систем навчання, освіта та розвиток особистості. Міра досягнення цієї мети – «результат, який завжди узагальнюється в особистості випускника. Як слушно зазначає В.Г. Кремень, гармонійно розвинена особистість має бути головною метою і змістом усієї системи освіти. Замість пріоритету держави в освітянському просторі на перше місце має бути поставлена сама людина. Але шляхи досягнення головної мети можуть бути і є різними, власними. Тому аналіз проблем та моделей організаційно-педагогічної системи університетської освіти, що втілюють основопокладаючу ідею, пошук шляхів для забезпечення її розвитку залишаються традиційно актуальними для педагогічної науки. Протягом століть складалися та продовжують складатися різні форми організації вищої школи відповідно до покладених в їх основу принципів та положень. Ідея університету розкривається у самій назві Universitas, у перекладі з латинської – сукупність. З точки зору організаційного аспекту університетом називали результат об’єднання різних за типом вищих навчальних закладів. При цьому основна місія університету полягає у здобутті молодою людиною «сукупності» усіх видів знань. З давніх часів друга назва університету alma mater (лат. – рідна мати) сприймається як осередок вченості, де зберігалися, передавалися наукові знання наступним поколінням, здобувалися нові знання, зрощувалися духовні та культурні цінності, виховувалися молоді люди та набував розвитку інтелект людини. Історично склалося так, що саме в університетах народжувалося нове знання, формувалися наукові гіпотези та теорії, універсальні світоглядні позиції для порозуміння життя та людини. Університет спрямовував свою діяльність на надання універсального знання молодим людям, які згодом утворювали інтелектуальну еліту суспільства. При цьому університет завжди символізує органічну цілісність самої науки. Наука весь час перебуває у розвитку, народжуються нові галузі знань. Саме тому жоден у світі університет не в змозі досягти повноти наукового знання. Тому найголовніша задача університету полягає у тому, щоб підтримувати продуктивну взаємодію дослідників з усіх гілок знань, спрямованих на досягнення загальної мети. Саме в університетах повнота розвитку наук і забезпечує широту світогляду майбутнього фахівця, і створює основу для розвитку окремих галузей знання. Вчені неодноразово зверталися до теми місії університетів, переосмислюючи свою роль та завдання. І це зрозуміло, адже кожна епоха змінює соціальний, політичний, економічний контекст, що, відповідно, впливає на самі інститути. В останні десятиліття цифровізація, глобалізація та багато інших факторів, на перший погляд, зробили знання доступними для всіх. Якою має бути місія університету сьогодні? Вільний інформаційний простір – це,.............. 1. Світові та вітчизняні моделі університетської освіти Усі елементи університетської системи освіти включені у процес взаємодії, який спрямовано на досягнення мети освіти. Головними принципами, які притаманні університету незалежно від історичної епохи і характеру її розвитку, вважають: повноту пропонованого в університеті наукового знання; дух свободи творчості у процес викладання та навчання; здатність університету до самооновлення шляхом підготовки викладачів та вчених. Відомо, що типологізувати університети можна за різними ознаками. При цьому кожен підхід дозволяє охарактеризувати окремі аспекти, особливості соціокультурного середовища, але жоден з них не замінює їх усіх. Моделі університетської освіти розрізняють за ознакою цілеспрямованості та специфіки домінуючого змісту, організаційно-педагогічної відмінності. Розглянемо детальніше світові та вітчизняні моделі університетської освіти. Традиційна, або класична, модель є академічною системою систематизованої передачі молодому поколінню універсальних елементів знань, культури та досягнень науки, найвищих зразків людської діяльності . Освітня діяльність університету при цьому зорієнтована на підготовку перспективної, високоосвіченої та культурної людини для майбутнього суспільства. У відповідності до концепції традиціоналізму освітня система спрямовується на вирішення задач формування базових знань, умінь та навичок, що дозволяє студентам перейти до самостійного засвоєння знань, цінностей та вмінь більш високого рівня порівняно із засвоєним. Основними принципами діяльності є широка автономія при достатньому державному фінансуванні, самоуправління кафедр при наголосі на вільний характер досліджень без вузького практичного спрямування, що створило умови для свободи викладання для професорів з поєднанням науки та навчання студентів. В ідеї класичного університету відображається функціональна повнота, що закладена у формі «чотирьох єдностей» функцій або принципів організації. Феноменологічна модель університетської освіти (А. Маслоу, А. Комбс, К. Роджерс та інші) зорієнтована на врахування індивідуальних особливостей кожного зі студентів, базується на персональному ставленні, врахуванні індивідуальних психолого-педагогічних відмінностей студентів за формами навчання та власним темпом засвоєння знань. Мова йде про індивідуальну природу навчання та виховання, а не про масовість. Розвиваюча модель університетської освіти (В.В. Давидов, Л.С. Виготський, Л.В. Занков, Д.Б. Ельконін, В.В. Рубцов та інші) зорієнтована на кооперацію різних елементів освітньої інфраструктури з надання освітніх послуг з широкого переліку за різними типа рівнями. Зазначена модель дозволяє гнучко: враховувати змінні умови, в яких проходитиме життя та навчання молодого покоління різних прошарків населення з урахуванням соціально-економічного становища як сім'ї, так і регіону....... Висновок Таким чином, місія університетської системи освіти полягає у якісному нав¬чанні та формуванні нового рівня свідомості вільної людини, покоління особистостей, кадрового потенціалу, здатних забезпечити баланс між економічним зростанням і соціальним розвитком, спрямованих на об'єднання та відродження самосвідомості нації, цілісної України, але не за рахунок наступних поколінь й без позбавлення їх можливості за¬довольняти свої потреби. Зазначу, що місія сучасного університету – це відповідь на важкі проблеми людства, що пов’язані