Реферат/ Есе "Особливості застосування ідей В. Сухомлинського в сучасній школі" (ID:539775)

Особливості застосування ідей В. Сухомлинського в сучасній школі Спираючись на ідеї великих мислителів-гуманістів минулого та джерел народної освіти, він сформулював педагогічну концепцію, що має універсальний характер, засновану на об’єктивних законах і закономірностях, не пов’язаних із ситуацією та ідеологічними догмами. Основні ідеї, що стали основою концепції, Василь Олександрович розвивав у своїх роботах, зокрема: любов до дитини; розвиток творчих сил кожної людини в колективній спільноті на основі етичних та естетичних цінностей, інтересів, потреб, що в кінцевому рахунку спрямоване на творчу працю; культ природи, природи як найважливішого засобу виховання почуття краси та гармонії; розвиток демократичних педагогічних засобів і методів навчання і виховання (повага, заохочення, опора на позитив, моральне покарання); звернення до внутрішнього світу дитини, опора на його сили, внутрішні потенціали, підтримка та розвиток здорового, що є у кожної людини; розвиток ідеї «радості знань», тобто емоційного сприйняття процесу навчання; демократизація структури управління навчально-виховним процесом у школі. Аналізуючи ідеї Сухомлинського, можна констатувати, що вони випередили свій час, він матеріалізував їх у навчальний процес Павлиської школи, керівником якої він був протягом багатьох років. Він зробив реальний проект Школи радості в тоталітарній державі та продемонстрував приклади педагогічної мудрості, що має велике значення не лише для вітчизняної педагогіки, а й для світової гуманітарної думки загалом. Але слід зазначити, що діяльність Василя Сухомлинського проходила не в найсприятливіших для творчості умовах: в умовах лицемірства, лицемірства, морального розладу управлінських структур, сили ідеології, яка охоплювала як культуру, так і науку. Василь Олександрович мусив враховувати ідеологічні орієнтири, реагувати на напади ретроградів з педагогіки, неосвічених, але активних захисників «чистоти» радянської педагогіки, теорії комуністичного виховання, в межах якої його думки та справи не завжди вкладалися. Все це доповнювалося нескінченними виснажливими розмовами з видавцями та редакторами, поясненнями, переконаннями. І лише в період незалежності його ідеї, що відповідають загальноцивілізаційним тенденціям розвитку, що дедалі більше утверджуються в Україні, почали реально впроваджуватись у навчальний процес. Ці ідеї безперечно закріплені у філософії освіти та педагогіки періоду незалежності нашої країни і зараз становлять стрижень процесів реформ освітньої сфери. Ключова реформа Міністерства освіти і науки України, яка називається «Нова українська школа» (НУШ), базується на провідній ідеї всієї теоретичної роботи Василя Сухомлинського, втіленій у практиці Павлиської школи: розвиток особистості запровадження особистого підходу до навчання та виховання. Варто зазначити, що превелику роль Василь Олександрович надавав слову, зокрема його ролі в духовному світі дитини. Одна з 10 компетенцій представлених в його Концепції – це спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами. Це майстерність усно і письмово формулювати свої думки, почуття та погляди, здібність реагувати мовними засобами на всеосяжний спектр суспільних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, чи у вільний час. Сучасна школа, а точніше НУШ – це школа, до якої учні із задоволенням ходять. Це школа, де вони прислухаються до їх думок, вчать їх критично мислити, не боятися висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. НУШ – це школа, де панує співпраця та взаєморозуміння. Основоположні складники формулювання НУШ ґрунтуються на домінантах В. Сухомлинського. Розглянемо більш детальніше ці положення: 1. Новий зміст освіти заснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві. У Концепції «Нова українська школа» визначено нове соціальне замовлення: компетенізація освіти шляхом реалізації компетентнісного підходу, орієнтація її на «вихід» – у формі розвинутих ключових компетентностей учнів, структури знань, поглядів, ціннісних орієнтирів, їхньої успішної самореалізації в професії і житті, формування особистості, патріота, інноватора, здатного конкурувати на ринку праці, розвивати економіку, навчатися неперервно впродовж життя.