Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Головною метою національної дошкільної освіти є створення сприятливих умов для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини, формування її життєвої компетентності, розвитку в неї ціннісного ставлення до людей, самої себе, природи, культури, світу, збереження її фізичного і психічного здоров’я.
В сучасній дошкільній освіті склалася велика кількість позитивних тенденцій: створюється варіативність педагогічних підходів до виховання та навчання дошкільників; відкриваються різні типи дошкільних навчальних закладів, які працюють за авторськими програмами; широко використовується зарубіжний досвід; у батьків є можливість самостійно обирати систему, за якою вони бажають навчати і виховувати дітей. Проте, теорія і практика дошкільної освіти зіткнулася з проблемою емоційного неблагополуччя дітей дошкільного віку. У особливій ситуації ризику знаходяться діти раннього віку: саме їм необхідно швидко адаптуватися до нових складних умов дошкільного навчального закладу, при фізично незрілому організмі. Причинами емоційного неблагополуччя у таких дітей може бути неправильна побудова режиму дня дитини, відсутність необхідних умов для гри, неправильні виховні прийоми, нездатність самій справитися з навчальним навантаженням, неприйняття дитячим колективом.
Інтерес до проблеми адаптації дитини до дошкільного навчального закладу дедалі більше зростає, оскільки труднощі адаптаційного періоду призводять до довготривалих порушень емоційного стану дошкільнят. Прихід до дошкільного закладу пов'язаний для дитини з сильними стресовими переживаннями, котрі необхідно пом'якшити спільними зусиллями сім'ї та педагогів.
Умови дошкільного закладу є досить специфічними. Однією з його особливістю є довготривале сумісне перебування достатню великої кількості однолітків, яке призводить до більш швидкого стомлювання дітей, ніж у сімейних умовах. Інша ж особливість дошкільного закладу – визначені педагогічні стандарти у вихованні дітей, які повністю не розкривають індивідуальність дошкільника, що може при неправильному вихованні призвести до негативних проявів поведінки дитини. Своєчасність створення належних умов, правильна організація життя та виховання – запорука повноцінного розвитку здорової від народження дитини.
Велика кількість несприятливих чинників, зумовлених соціальною нестабільністю, негативно впливають на сучасну дитину і може загальмувати розвиток потенційних можливостей особистості. За таких умов у суспільстві дуже гостро постає проблема соціально-психологічної адаптації та збереження психічного здоров’я особистості. Саме тому адаптація дітей до дошкільного навчального закладу є актуальною і потребую особливої уваги з боку психологів, педагогів і батьків.
Термін «адаптація» означає пристосування. Це універсальне явище всього живого, яке можна спостерігати як у рослинному, так і в тваринному світі. Людина, окрім пристосування свого організму до клімату певного географічного середовища (що визначається терміном «біологічна адаптація»), наділена здатністю пристосовуватися і до соціальних умов. У неї існує спеціальна функціональна система адаптаційних механізмів, які виконують всі реакції пристосування. Адаптація – процес призвичаєння організму, що відбувається на різних рівнях: фізіологічному, соціальному, психічному і психологічному.
Адаптація включає в себе широкий спектр індивідуальних реакцій, характер яких залежить від психофізіологічних і особистісних особливостей дитини, від сімейних стосунків, від умов перебування в дошкільному закладі. Для того, щоб дитина дошкільного віку адаптувалася до вимог дошкільного закладу, необхідні деякі внутрішні умови і відповідні зовнішні впливи. У початковий період перебування в дитячому садку труднощі переживають більших дітей. Проте цей період триває недовго і порівняно легко долається. У той самий час для незначної кількості дітей дошкільний заклад лишається чужим і неприємним середовищем, унаслідок чого у процесі адаптації до нього виникають певні відхилення в поведінці. Як правило, це відбувається на фоні нормального розумового розвитку. В.П.Шпак зазначає, що порушення в поведінці дитини можуть наставати в різні вікові періоди, проте найбільш вразливим вважаються раннє дитинство .
Проблема адаптації до умов дошкільного навчального закладу виникає у дитини будь – якого віку, коли вона вперше поступає до ясел або дитячого садка. Для такої дитини незвичне все: відсутність близьких, незнайомі дорослі, велика кількість дітей, новий розпорядок дня, нове приміщення, тощо. Змінені звичні умови життя вимагають від дитини перебудови раніше сформованого стереотипу поведінки. Як відомо, він формується з перших днів життя дитини в сім’ї і до 2 -3 років стає досить усталеним. Така різка зміна звичних форм життя викликає, насамперед, нервово-психічне напруження та не завжди проходить без ускладнень, а в деяких дітей супроводжується важкими емоційними переживаннями. У дітей в період адаптації можуть порушуватися сон, апетит, настрій, інколи підвищується температура тіла. У деяких може простежуватися тимчасова втрата мовлення, порушуватися раніше набуті позитивні навички.
Проблема адаптації дітей 2-3 року життя до умов дитячого садка має велике значення. Від того як проходить звикання дитини до нового режиму, до незнайомих людей залежить його фізичний і психічний розвиток, допомагає запобігти або знизити захворюваність, а також подальше благополуччя, існування в дитячому садку і сім'ї. саме тому тема даного дослідження є актуальною.
Об'єкт дослідження: особливості та рушійні сили процесу адаптації дітей раннього віку до умов ДНЗ.
Предмет дослідження: процес адаптації дітей раннього віку до умов дошкільного закладу.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати особливості і рушійні сили процесу адаптації в ранньому віці.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати психологічні особливості дітей раннього віку та специфіку процесу їх адаптації до ДНЗ.
2. Визначити методи та прийоми діагностики рівня адаптації дітей раннього віку до умов ДНЗ.
3. Обґрунтувати організаційно-педагогічні умови успішної адаптації дітей раннього віку.
4. Дослідити особливості та методику організації спеціальних педагогічних умов забезпечення успішної адаптації дітей раннього віку до умов ДНЗ.
Методи дослідження: теоретичні: аналіз і синтез,індукція, дедукція, порівняння, класифікація; емпіричні: спостереження, бесіди, аналіз творчих робіт дітей; методи обробки та інтерпретація результатів дослідження.
Магістр