Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Під якістю освіти нині розуміють не набуття дитиною певної суми знань, а її вміння здобувати їх самостійно. Тож актуальною є проблема підвищення пізнавальної активності дітей. Як зацікавити дитину, викликати в неї бажання вчитися, пізнавати, розмірковувати, робити висновки? Це питання хвилює і науковців, і методистів, і практиків.
Проблема формування у дітей дошкільного віку активно-пізнавального ставлення до навколишньої дійсності залишається однією з актуальних на сучасному етапі розвитку дошкільної освіти. Світ, що динамічно змінюється, потужне інформаційне середовище сьогодення потребує від дитини з перших років її життя уміння орієнтуватися в розмаїтті предметів і явищ, здатності довільно регулювати власну пізнавальну діяльність. В цьому аспекті особливої актуальності набуває проблема розвитку у дітей, починаючи з дошкільного віку, здатності до сприйняття предметів та явищ оточуючого, їх осмислення, усвідомлення зв’язків між ними. Це спонукає педагогів до пошуку ефективних способів розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку.
Феномен пізнавальної активності як один із важливіших чинників навчання постійно привертає увагу дослідників, адже особистість формується лише в процесі активної взаємодії з навколишнім світом. А взаємодія дитини з навколишнім світом виявляється в її діяльності. Під пізнавальною активністю психологи розуміють самостійну, ініціативну діяльність дитини, спрямовану на пізнання навколишньої дійсності (як прояв допитливості) й зумовлену необхідністю розв’язати завдання, що постають перед нею в конкретних життєвих ситуаціях.
Пізнавальна активність не є вродженою. Вона формується протягом усього свідомого життя людини. Соціальне середовище – умова, від якої залежить, чи перейде ця потенційна можливість у реальну дійсність.
Рівень розвитку пізнавальної активності зумовлюється індивідуально-психологічними особливостями та умовами виховання. З огляду на те, що саме пізнавальна активність є основою пізнавальної діяльності як умови успішного навчання у школі. Тож двома основними чинниками, які впливають на розвиток пізнавальної діяльності, :
• природна дитяча допитливість;
• стимулююча діяльність педагога.
Джерелом дитячої допитливості є послідовний розвиток початкової потреби дитини в зовнішніх враженнях як специфічної людської потреби в новій інформації. Через нерівномірність психічного розвитку дітей дошкільного віку (тимчасові затримки і відхилення від вікової норми), відмінність в інтелектуальних здібностях та механізмах маємо значну варіативність розвитку їх пізнавальної активності.
Пізнавальна активність є природним проявом інтересу дитини до навколишнього світу й характеризується чіткими параметрами. Про інтереси дитини та інтенсивність її прагнення ознайомитися з певним предметом чи явищем свідчать:
• увага й особлива зацікавленість;
• емоційне ставлення – подив, стурбованість, сміх тощо;
• дії, спрямовані на з’ясування будови та призначення предмета, – тут особливо важать якість та різноманітність обстежу вальних дій, розмірковувальні паузи;
• постійний потяг до цього об’єкта.
Активність визначають як одну із основних характеристик особистості, що полягає у здатності виступати джерелом змін у стосунках з оточуючим світом (Л.Подоляк, В.Юрченко). Питання формування та розвитку пізнавальної активності у дітей в процесі ознайомлення з навколишнім світом, спеціально організованого навчання піднімали у своїх працях Ф.Гегель, К.Гельвецій, Д.Дідро, І.Кант, Я.Коменський, Ж-Ж. Руссо та інші. Підґрунтям сучасних досліджень з формування пізнавальної активності особистості є праці Л.Виготського, Л.Занкова, В.Мясіщева, С.Рубінштейна, А.Смірнова, Б.Теплова, Д.Узнадзе, Г.Щукіної та інших відомих психологів. Пізнавальна активність – ініціативна, самостійна діяльність дитини, спрямована на пізнання навколишнього життя та необхідність розв’язання завдань конкретних життєвих ситуацій (Л.Венгер, А.Даллакян, В.Кoтирлo, O.Прoскура, O.Усoва та інші).
Дослідження В.Кoтирлo, Н.Ветлугіної, Л.Вигoтськoгo, В.Ждан, Т.Кoмарoвої O.Кoнoнкo, С.Ладивір, Н.Сакуліної та інших свідчать, що поняття пізнавальної активної багатостороннє та включає такі компоненти: змістовий, операційний та мотиваційний; проходить низку етапів формування у період дошкільного дитинства за певних педагогічних умов, які забезпечують формування стійких пізнавальних інтересів дошкільників.
Одним із засобів формування пізнавальної активності дитини дошкільного віку є дидактична гра, яка вводить дитину у світ людських стосунків, реальних життєвих явищ, знайомить її з якостями та властивостями предметів, їх призначенням, способами використання. Кожній грі властива значуща для дитини мета, тому гра свідома і цілеспрямована діяльність дитини, через яку можливо досягти поставленої мети – формувати пізнавальну активність.
Однак не дивлячись на широке застосування дидактичних ігор в освітньому процесі дошкільного навчального закладу, їх можливості щодо формування пізнавальної активності дітей використовуються недостатньо. Так, дуже часто в процесі дидактичних ігор вихователі обмежуються вирішенням завдань з формування вмінь класифікувати, узагальнювати, здійснювати серіацію та іншими, водночас не звертаючи особливої уваги на активність дитини в здобутті знань, стимулювання її розумових зусиль під час розв’язання навчальних завдань і організацію різних шляхів пізнавальної діяльності. Значущість та важливість питання та необхідність постійної адаптації процесу формування пізнавальної активності сучасної дитини старшого дошкільного віку до ритму та об’єму інформації про навколишнє середовище визначають її актуальність.
Сьогодні педагоги і психологи велику увагу приділяють проблемі активізації навчання. Адже дослідження свідчать про помітне зниження активності пізнання в дошкільників. А саме низький рівень допитливості й активності пізнавальних процесів зумовлює неуспішність дитини при подальшому навчанні в школі, саме тому тема даного дослідження є актуальним.
Об'єкт дослідження: особливості та передумови формування пізнавальної активності в ранньому віці.
Предмет дослідження: формування пізнавальної активності дітей раннього віку.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати особливості і передумови формування пізнавальної активності в ранньому віці.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати психологічні особливості формування пізнавальної активності дітей раннього віку.
2. Визначити методи та прийоми діагностики рівня розвитку пізнавальної активності дітей раннього віку.
3. Обґрунтувати організаційно-педагогічні умови створення передумов формування пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку.
4. Дослідити особливості та методику організації спеціального розвивально-ігрового середовища в групі раннього віку для розвитку пізнавальної активності дітей.
Методи дослідження: теоретичні: аналіз і синтез,індукція, дедукція, порівняння, класифікація; емпіричні: спостереження, бесіди, аналіз творчих робіт дітей; методи обробки та інтерпретація результатів дослідження.
Магістр