Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Щоб підготуватися до майбутньої суспільно корисної діяльності, щоб стати всебічно розвиненою людиною, дитина повинна багато чого навчитися. Навчання є необхідною умовою всебічного розвитку дитини.
Дитина повинна за дуже короткий строк засвоїти такі знання і вміння, які вироблені людським суспільством у результаті трудового досвіду і наукових досліджень багатьох поколінь.
У нашій країні, керуючись метою і завданнями виховання, дітей навчають на всіх ступенях розвитку: в сім'ї, в яслах, у дитячому садку, в школі, у вищих учбових закладах.
Проте зміст і характер навчання на різних ступенях розвитку змінюються. Змінюється в першу чергу те, чого і як навчають дітей. На перших ступенях розвитку, в ранньому віці, навчання відбувається в повсякденному житті. Дитина знайомиться з навколишнім, спілкується з дорослими, діє з предметами домашнього вжитку й іграшками і в процесі цієї діяльності багато про що дізнається, багато чого навчається. Однак засвоєння нових знань не ставиться ще перед дитиною як особливе завдання. її ще не примушують займатися особливою навчальною діяльністю.
У дошкільному віці характер навчання змінюється. Обсяг знань, які повинна засвоїти дитина на цьому ступені розвитку, значно розширюється порівняно з попереднім ступенем. Дитина повинна скласти собі початкові уявлення про ряд явищ природи й суспільного життя, навчитися зв'язно розповідати про відомі їй події, рахувати до десяти, малювати, ліпити, будувати, набути певних навичок поводження з предметами домашнього вжитку.
Засвоїти ці знання і вміння в процесі повсякденного життя або гри виявляється в ряді випадків важко, і вихователь починає проводити з дітьми елементарні навчальні заняття, спираючись на властиву дошкільникам допитливість.
Під впливом нових вимог вихователя і під його керівництвом у дитини-дошкільника поступово починає складатися інтерес до засвоєння нових знань, формується вміння навчатися.
Цей процес формування навчальної діяльності відбувається не зразу, а проходить певний шлях розвитку.
У дітей 2—3 років навчання ще нерозривно пов'язане з грою і практичним оперуванням предметами. Навіть у тих випадках, коли дітям дають навчальні завдання, вони часто перетворюють їх у гру. Засвоєння нових знань і вмінь ще не стало для дітей особливим завданням.
Спочатку навчальні завдання цікавлять дитину не в їх самостійному значенні, а в зв'язку з якою-небудь іншою діяльністю — образотворчою, ігровою чи трудовою. Наприклад, дитина охоче займається лічбою, якщо вихователь надає арифметичній задачі ігрової форми, якщо лічба необхідна для того, щоб брати участь у захоплюючій грі. В подальшому у дітей поступово виникають зачатки навчальної діяльності.
Організовані вихователем обов'язкові заняття, які мають навчальний характер, приводять до того, що в старшому дошкільному віці дитина починає прагнути до набування нових знань і вмінь, привчається підпорядковувати свою діяльність завданням вихователя, уважно стежити за його поясненнями, активно засвоювати знання, які він їй дає.
Розвиток дитячої допитливості, засвоєння елементарних знань і навичок, вироблення вміння наполегливо вчитися у дошкільному віці мають важливе значення для наступного розвитку дитини, для переходу її до шкільного навчання, саме тому тема даного дослідження є актуальною.
Об'єкт дослідження: особливості та передумови формування навчальної діяльності в дошкільному віці.
Предмет дослідження: формування навчальної діяльності дітей дошкільного віку.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати особливості і передумови формування навчальної діяльності в дошкільному віці і практично дослідити готовність дошкільників до навчання в школі.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати психологічні особливості формування навчальної діяльності дітей дошкільного віку.
2. Визначити методи та прийоми діагностики рівня готовності дошкільнят до навчальної діяльності.
3. Обґрунтувати організаційно-педагогічні умови створення передумов формування навчальної діяльності дітей дошкільного віку.
Методи дослідження: теоретичні: аналіз і синтез,індукція, дедукція, порівняння, класифікація; емпіричні: спостереження, бесіди, аналіз творчих робіт дітей; методи обробки та інтерпретація результатів дослідження.
Магістр