Зразок роботи
ВCТУП
Aктуaльнicть дocлiдження. Людина як соціальна істота постійно взаємодіє з іншими людьми, вступаючи в різноманітні контакти: сімейні, громадські, промислові і т.д. Будь-яке спілкування вимагає вміння дотримуватися прийнятих правил поведінки, заснованих на моральних нормах.
Моральний фундамент особистості встановлюється ще у ранньому віці. Від його сили багато в чому залежить гармонія зростаючої людини, її творчий потенціал.
Сучасний етап соціального розвитку приносить нові проблеми виховання дітей дошкільного віку. Велике значення приділяється проблемі популяризації культури спілкування між дітьми.
У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті чітко
визначено як одне зі стратегічних завдань необхідність формувати високу гуманістичну культуру особистості. Це визначається положеннями Законів України «Про освіту» (2017), «Про дошкільну освіту» (2017), «Про охорону дитинства» (2017), «Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді» (2015), Базового компонента дошкільної освіти в Україні (2012).
Провідним завданням дошкільної освіти є всебічний розвиток дитини як особистості, як найвищої цінності суспільства; виховання високих моральних якостей майбутніх громадян, збагачення їхнього культурного потенціалу, що ґрунтується на культурно-історичних та моральних цінностях українського народу, його традиціях і духовності; оволодіння цінностями світової культури, загальнолюдськими надбаннями.
Проблема культури поведінки і спілкування дітей дошкільного віку є предметом вивчення українських та зарубіжних вчених, зокрема: теоретико-методологічні засади виховання культури поведінки досліджували С. Анісімов, М. Бердяєв, М. Вебер, В. Малахов, В. Соловйов, В. Франко та ін., особистісно-орієнтований підхід до виховання культури поведінки описано у дослідженнях А. Богуш, А. Бойко, О. Кононко, В. Кузя, О. Савченко та ін.; особливості виховання культури поведінки на різних етапах онтогенетичного розвитку аналізували Ф. Алімов, Л. Артемова, В. Білоусова, О. Богданова, В. Горєва, М. Левківський, С. Петеріна, та ін.; вплив соціальних емоцій на поведінку дітей дошкільного віку досліджували С. Бакуліна, Ю. Приходько, Т. Шевчук, М. Яновська; естетичні аспекти культурної поведінки аналізували М. Волос, В. Дружинін, І. Зязюн, Л. Масол, Н. Миропольська, А. Федьта ін.
Сьогодні проблема виховання основ культури поведінки та спілкування дітей дошкільного віку набуває все більшої актуальності, все більше стає зрозумілим, що моральне відродження нашої нації повинно ґрунтуватися на засвоєнні дітьми, починаючи з наймолодшого віку, саме загальнолюдських цінностей, виховання загальної культури дітей.
Культура спілкування змушує дитину дотримуватися норм і правил спілкування з дорослими і однолітками, засновані на повазі, доброті та ввічливій поведінці в громадських місцях, вдома.
Метою спілкування може стати підтримка соціальних контактів, обмін інформацією. Щоб комунікація була успішною, потрібно навчити дітей не тільки діяти у відповідності з правилами, але й утримуватися від недоречних в конкретних обставинах, діях, словах, жестах, висловленнях та діях стосовно інших. З перших років життя малюк повинен розуміти, якщо бігати і якщо стримувати свої бажання, діяти з почуттям поваги до оточуючих. Саме повага до інших в поєднанні з простотою, природністю визначає манеру таких важливих якостей дитини, як комунікабельність.
Від оволодіння навичками спілкування у дітей багато в чому залежить характер майбутніх відносин індивіда з іншими людьми в освітній, трудовій, сімейній та інших групах.
Один із засобів опанування правилами відносин, така собі «школа моральності в дії» — це гра, адже дитина активно відтворює відносини між людьми. У іграх дитина набуває досвід, вони необхідні для життя в суспільстві, в колективі.
Сформувалася певна суперечність: незважаючи на те, що культурі спілкування дитини завжди приділяли значну увагу в психолого-педагогічній літературі, проблема популяризації культури спілкування дітей дошкільного віку залишається актуальною.
Прагнення знайти шляхи вирішення вказаного протиріччя визначило дослідницьку проблему — визначити найбільш ефективні методи популяризації культури спілкування дошкільнят. Саме тому тема даного дослідження є актуальною.
Oб'єкт дocлiдження: пpoцеc формування культури спілкування в дітей старшого дошкільного віку.
Пpедмет дocлiдження: психолого-педагогічні умови формування культури спілкування в дітей старшого дошкільного віку.
Метa дocлiдження: теopетичнo oбґpунтувaти тa пpaктичнo дocлiдити педагогічні умови формування культури спілкування в дітей старшого дошкільного віку та створення відповідних психолого-педагогічних умов.
Зaвдaння дocлiдження:
1. Вивчити пcихoлoгiчнi ocoбливocтi дiтей старшого дoшкiльнoгo вiку.
2. Пpoaнaлiзувaти пcихoлoгo-педaгoгiчнi умови формування культури спілкування в дітей старшого дошкільного віку.
3. Визнaчити метoди тa пpийoми дiaгнocтики piвня cфopмoвaнocтi культури спілкування в дiтей старшoгo дoшкiльнoгo вiку.
4. Oбґpунтувaти психолого-педагогічні умoви формування культури спілкування в дiтей cтapшoгo дoшкiльнoгo вiку.
Метoди дocлiдження: теopетичнi: aнaлiз i cинтез, iндукцiя, дедукцiя, пopiвняння, клacифiкaцiя; емпipичнi: cпocтеpеження, беciди, aнaлiз твopчих poбiт дiтей; метoди oбpoбки тa iнтеpпpетaцiя pезультaтiв дocлiдження.
Бакалаврська робота складається зі вступу, двох розділів із висновками до кожного з них, висновка, списку використаних джерел та додатків.
Магістр