Зразок роботи
Вступ
Вальдорфська педагогіка, також відома як Штайнеровська педагогіка, базується на освітній філософії Рудольфа Штайнера, засновника антропософії. Ця педагогіка наголошує на ролі уяви (фантазії) у навчанні, прагненні об'єднати інтелектуальний, практичний та художній розвиток учнів.
Штайнеровський поділ розвитку дитини на три основні етапи відображений у шкільному підході до навчання: в ранньому дитячому віці (період першого семиріччя) виховання зосереджене на практичних заняттях та творчій грі; у початковій освіті (період другого семиріччя) основна увага приділяється розвитку художнього вираження та соціальних можливостей; середня освіта базується на принципах розвитку критичного мислення та емпатії. Загальною метою є розвиток вільної, морально відповідальної і соціально-адаптованої людини. До 9 класу звичайно стандартних оцінок не ставиться, тестування зазвичай обмежується тим, що необхідне для вступу до коледжу.
Перша вальдорфська школа була заснована у 1919 році у Штуттґарті, Німеччина. На сьогодні по світу працює більше тисячи незалежних Вальдорфських шкіл, біля 2,000 дитячих садочків та 646 центрів спеціальної освіти, які знаходяться у 60 країнах, тобто вальдорфський рух становить один з найбільших незалежних шкільних рухів на міжнародному рівні. Також по світу існує велика кількість публічних шкіл на базі Вальдорфської педагогіки, академій та середовищ домашньої освіти. Багато європейських вальдорфських шкіл отримують державне фінансування.
Перша школа, яка базувалась на ідеях Штайнера, відкрилась у 1919 на запит Еміля Молта, власника сигаретної фабрики Вальдорф-Асторія у Штуттґарті, Німеччина, для дітей робітників фабрики. Саме за це ці школи в подальшому і отримали назву Вальдорфських. Школа у Штутгарті розросталась дуже швидко, і скоро більшість дітей, які навчались там, стала належати сім'ям, не пов'язаним з фабрикою. Загальноосвітня школа була першою у Німеччині, у якій навчались діти усіх соціальних класів, обох статей, можливостей та інтересів.
Вальдорфська освіта стала більш відомою у Великій Британії у 1922 році після лекцій Штайнера, які він провів на конференції у Оксфордському Університеті. Перша школа в Англії, тепер Michael Hall school, була заснована у 1925 році; у 1928 році була відкрита перша школа такого типу у Нью-Йорку, США. За 30ті роки 20го століття по прикладу Штайнеровської школи було відкрито багато школ у Німеччині, Швейцарії, Нідерландах, Норвегії, Австрії, Угорщині, США, та Великій Британії. З приходом до влади у Німеччині нацистів, більшість Вальдорфських шкіл у Європі були закриті і відновили свою роботу лише після закінчення Другої світової війни. Також на кілька років пізніше були закриті знову школи на територіях, де панував Радянський режим. Це пояснювалось тим, що Вальдорфська педагогіка базується на потребах дитини радше, ніж на потребах суспільства, надмірно пацифістська, і не співпадає з Марксистсько-Ленінськими принципами.
Структура Вальдорфської освіти наслідує Штайнеровську теорію розвитку дитини, яка ділить дитинство на три періоди розвитку, та описує навчальні стратегії згідно цих стадій. Кожний з цих трьох періодів триває приблизно сім років.
Мета підходу - пробудити «фізичний, поведінковий, емоціональний, пізнавальний, соціальний, та духовний» аспекти кожної особистості, сприяти творчості так само, як аналітичному мисленню. Огляд 2005 року показав, що вальдорфські школи успішно розвивають «творчі, соціальні та інші можливості, важливі для цілісного зростання людини».
Магістр