Формування наскрізного вміння критично мислити в четвертокласників на уроках літературного читання (ID:595056)

ВСТУП Зміни, які відбуваються в сучасному українському освітньому середовищі і віддзеркалюють тенденції розвитку світової освіти, вимагають від вчителів переорієнтації навчально-виховного процесу на забезпечення умов формування учня-громадянина розвинутого демократичного суспільства, якому притаманна динаміка соціального прогресу, прискорене зростання інформаційного потоку. В таких умовах пріоритетними стають здатність і готовність людини аналізувати отриману інформацію, перевіряти і переосмислювати її, самостійно встановлювати істину, приймати рішення і аргументовано захищати свою позицію. Вкрай необхідним стає уміння мислити гнучко, динамічно і самостійно. Формування такої особистості вимагає нових підходів до навчання, оновлення форм організації навчально-виховного процесу. Тому саме НУШ визначено одним із пріоритетних напрямів державної політики у розвитку освіти допомагаючи молодим людям стати поінформованими, активними, самостійними і творчими особистостями, здатними адаптуватися до стрімких змін у світі. Адже, наскрізними вміннями НУШ є: критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми. Іншими словами, учні мають стати тими, хто критично мислить і вчиться. Реалії сьогодення ще раз підтверджують, що цей напрям є актуальним на кожному етапі шкільної освіти, а її початкова ланка є фундаментом формування критичного мислення як пріоритетного напрямку виховання особистості сучасної молодої людини. Критичне мислення як світоглядна категорія має стати об’єктом професійної уваги кожного вчителя, який з перших кроків дитини у початковій школі є дотичним до процесу формування її поглядів, переконань, цінностей. Дану проблему вивчали багато науковців як зарубіжних Д. Брунер, М. Ліпман, Р. Пауль, Ч. Темпл, Д. Халперн, Дж. Гілфорд, К. Мередит, С. Заір-Бек, Дж. Чаффа, Д. Рассел, К. Уейд, К. Таврис та ін., так і вітчизняних С. Терно, Б. Теплов, Н. Дайрі, О. Тягло, Т. Воропай, Д. Вількєєв, А. Федоров, А. Ліпкін, Л. Ямщикова, А. Авершин, Т. Яковенко, Б. Зейгарник, Т. Кудрявцев, І. Кожуховська, Н. Березанська та ін.. А. В. Бутенко, Л. А. Києнко-Романюк, О. В. Тягло, Е. А. Ходос, Л. Ямщикова та інші вивчали тлумачення поняття «критичне мислення». Окремі аспекти розвитку критичного мислення в учнів розглядались в роботах О. В. Бєлкіна, О. Варшавер, С. І. Векслера, Н. В. Вукіної, І. О. Загашена, А. І. Ліпкіної, О. І. Пометун, Л. А. Рибак, С. О. Терно, Т. І. Хачумян. Питання формування критичного ставлення до інформації виходить з наукових досліджень критичного мислення особистості. Це простежується у працях К. О. Баханов, Р. У. Поля, Л. Г. Терлецька, Д. Халперн та ін. Також ця проблема стала об’єктом наукових пошуків зарубіжних вчених С. Заїр-Бек, Д. Клустер, М. Ліпман, К. Мередит, Р. Пауль, Д. Халперн та ін. Запорукою впровадження технології формування критичного мислення учнів у практику початкової школи є наукові доробки Л. О. Варзацької, М. С. Вашуленка, С. У. Гончаренка, О. Я. Савченко. У методичних працях педагоги висвітлювали питання розвитку в молодших школярів вміння самостійно опрацьовувати навчальний матеріал, виконувати проблемні завдання, робити висновки, помічати та виправляти як власні помилки, так і помилки своїх однокласників, але вивчення специфіки запровадження критичного мислення у методику викладання окремих дисциплін, а саме літературного читання мало досліджена. Досліджуючи вище згадані науково-педагогічні праці, ми переконалися, що дана проблема є актуальною в наш час і це спонукало нас до вибору теми бакалаврської роботи: «Формування наскрізного вміння критично мислити в четвертокласників на уроках літературного читання». Мета дослідження  вивчити, обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов для формування наскрізного вміння критично мислити в учнів 4-х класів на уроках літературного читання. Відповідно до мети визначено такі завдання роботи: 1. Вивчити та проаналізувати стан вирішення проблеми дослідження в психолого-педагогічній літературі. 2. Виявити та систематизувати педагогічні умови формування наскрізного вміння критично мислити в молодших школярів. 3. Перевірити ефективність педагогічних умов формування наскрізного вміння критично мислити на уроках літературного читання. Об’єкт дослідження – є навчальний процес в початковій школі. Предмет дослідження – педагогічні умови формування наскрізного вміння критично мислити в четвертокласників на уроках літературного читання. Методи дослідження: ‒ загальнонаукові методи: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, систематизація (використані для аналізу наукової психолого-педагогічної літератури; для порівняльного аналізу різноманітних підходів до розвитку критичного мислення; для узагальнення теоретичних і практичних даних з проблеми вивчення розвитку критичного мислення, що дало змогу визначити стан розроблення визначеної проблеми). ‒ методи збору емпіричних даних: констатувальний, контрольний експеримент, опитування, анкетування, бесіда, спостереження, формувальний експеримент (використовувались для експериментального дослідження формування критичного мислення четвертокласників). ‒ методи систематичної обробки даних (поєднали кількісний та якісний порівняльний аналіз). Наукова новизна. Виявлено, систематизовано та теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування наскрізного вміння критично мислити на уроках літературного читання в початковій школі. Практичне значення. Матеріали дослідження можуть слугувати для подальшої оптимізації навчальної діяльності на уроках літературного читання в початковій школі, а також можуть бути використані у процесі підготовки вчителів до такого виду роботи.