Зразок роботи
Тема семестру: Виражальне та зображальне в музиці
Тема уроку: Який настрій може виражати музика?
Мета уроку:
Навчальна – розучувати українську народну пісню «Ой на горі жито»; вчити визначати настрій музичного твору за допомогою виразних характеристик на прикладі слухання твору Людвіга Ван Бетховена «Весела. Сумна»; вчити описувати засоби виразності музики різноманітними словами, тим самим розширювати словниковий запас учнів.
Розвивальна – розвивати в учнів музичний слух, співацькі навички, навички активного сприймання музичного твору, творчі здібності, спостережливість.
Виховна – виховувати в учнів любов до музики, зокрема до української народної музики; формувати художній смак, музичні інтереси школярів.
Тип уроку: комбінований.
Методи, використані на уроці: евристична бесіда, розповідь, пояснення, наочно-слуховий метод, метод аналізу, порівняння, узагальнення і систематизації, дидактична гра.
Наочно-дидактичні засоби: текст пісні «Ой на горі жито», магнітофон, нотний запис пісні «Ой на горі жито», ілюстрації зайчика, ілюстрація з характеристиками пісні, портрет композитора Людвіга Ван Бетховена, таблиці з характеристикою засобів виразності, магнітофон.
Фрагмент уроку
5. Слухання музики
Учитель. Діти, зараз ви послухаєте твір німецького композитора Людвіга Ван Бетховена. Він жив 250 років тому і написав більше 100 творів. Але і до сьогодні Бетховен залишається відомим видатним композитором. Він мав поганий слух, а для композитора гірше немає нічого. У його вухах був постійний тріск. Але Бетховен все одно не покинув писати музику.
А тепер давайте уважно послухаємо твір і визначимо як змінювався характер музики. (Слухання музичного твору «Весела. Сумна» Л.В. Бетховена).
Учні. Спочатку музика була веселою, бадьорою, ясною, дружньою, а потім стала понурою, холодною, засмученою, тужливою.
Учитель. Скажіть, що міг відчувати композитор, коли писав цю музику?
Учні. Композитор мав протиставні відчуття: радість, оживлення, райдужність, свіжість та смуток, печаль, журбу, тугу, слабкість.
Учитель. На початку я не сказала вам назву твору. Яку б назву дали ви? (варіанти учнів) Справжня назва – «Весела. Сумна».
Пропоную вам поглянути на таблиці з характеристикою засобів виразності та визначити, що підходить нашому твору. (Учні розуміють, що тембр, темп, динаміка, лад відрізняються, порівнюючи першу і другу частини музичного твору).
Учитель. Зараз ми прослухаємо музичний твір ще раз. А ви закрийте очі і подумайте, що б вам хотілося зробити, слухаючи музику або що ви уявили? (Слухання).
Учні. Коли звучала перша частина, я уявив, що мені подарували класну іграшку, і я був дуже радий (я уявив, що вся сім’я дружно сидить за столом тощо), а коли заграла друга частина, мені стало сумно, захотілося піти до мами та обійняти її (захотів намалювати темний ліс, де загубився бідний їжачок, який не міг знайти дороги до дому тощо).
Учитель. Яка чудова і неповторна ваша уява! Ви всі розумнички. А зараз пропоную вам потанцювати під музику, але танцювати треба відповідно до характеру мелодії. (Повторне слухання).
Магістр