Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. На нинішньому етапі розвитку суспільства нові політичні реформи України спрямовані на входження нашої держави до європейської співдружності. Інтеграція сприяє реформуванню і вдосконаленню сучасної освіти відповідно до вимог Європейського простору. Україна поступово рухається у напрямі забезпечення рівних прав та можливостей у суспільстві. Це відображено у Законі «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків». [13]. Дослідники, які цікавились даною темою стверджують, що освітній прості вимагає постійного вдосконалення для того щоб збалансувати гендерну дискримінацію і асиметрію в педагогічному соціумі та досліджувати дійсність із позицій толерантності, гармонізації статево-рольової взаємодії.[15, с. 22]. Діяльністю у цьому напрямку освітньої політики має бути модернізація фізичного виховання молоді і забезпечення нової, якісної освіти шляхом впровадження інноваційних методик, форм та методів навчання школярів фізичної культурі і спорту.
На думку провідних українських учених Т. Ю. Круцевич, О. Фащук , Н. В. Москаленко, Н. Є. Пангелової, О. А. Томенко шкільна система фізичного виховання стане ефективною лише тоді, коли будуть створені максимально сприятливі умови для розкриття і розвитку фізичних, духовних і моральних якостей школярів. Вона має забезпечити кожній дитині повноцінний і гармонійний розвиток її здібностей, а також озброїти педагогів методиками особистісно-зорієнтованого виховання, складовою якого є гендерний підхід.[20]
Науковий інтерес до означеної нами проблеми заєсвідчується нявністю праць учених у царині ґендерного виховання (Т. Говорун, Т. Дороніна, О. Кікінежді, І. Кльоціна, Н. Коцур, О. Марущенко, О. Масалітіна, М. Скорик та інші). Гендерний підхід в педагогічній освіті розглядали: О. С. Цокур, І. Іванова, Л. Смоляр, Л. Кобелянська, методологічні основи формування гендерної культури і шляхів упровадження принципів гендерної демократії у сфері освітнього простору обґрунтували у своїх працях Л. Завадська, Т. В. Говорун, О. М. Кікінежді, О. Луценко та ін.; гендерний підхід у національній системі освіти досліджували С. Т. Вихор, І. С. Мунтян, Т. Голованова, Н. Гапон, М. М. Куїнджі , Н. І. Самойленко та ін.; професійну підготовку та перепідготовку педагогічних кадрів з питань гендерного підходу у своїх наукових працях розглядали І. С. Мунтян, С. Т. Вихор, В. П. Кравець, О. Цокур, І. Іванова та ін. Зважаючи на актуальність й невичерпаність ґендерної проблематики, можемо стверджувати, що дослідження проблем і суперечностей упровадження ґендерного підходу до виховання дітей у закладах дошкільної освіти є необхідним і своєчасним. Узагальнюючи погляди вчених (С. Вихор, Т. Голованова, Т. Дороніна, І. Іванова, Л. Кобелянська, В. Кравець, Т. Мельник, О. Цокур та інші).
Об'єкт дослідження – процес гендерного виховання школярів на уроках фізичної культури.
Магістр