Зразок роботи
Актуальність теми. Інтеграція (від латинського integer – цілий, відновлення.) Інтеграція є відносно новим віянням в освітньому процесі (це поняття в російську педагогіку прийшло в 80-е роки і стало позначати вищу форму міжпредметних зв'язків) і стає затребуваним в сучасній школі, де розгорнуті активні пошуки інноваційних педагогічних технологій.
При інтеграції з'являється можливість вирватися за рамки однієї навчальної дисципліни, наочно, в дії показати, як все в світі взаємопов'язано, і одночасно посилити мотивацію вивчення свого предмета.
У кінцевому рахунку, інтеграція повинна сприяти возз'єднанню цілісності світосприйняття – єдність світу і людини, що живе в ньому і його пізнає. Процес інтеграції має загальногуманістичну основу – сучасний чоловік повинен розуміти своє місце і свою роль в природному і соціальному середовищі. Формування світогляду учнів та їх пізнавальної компетенції – головне в навчанні. Інтеграція сприяє формуванню цілісного погляду на світ, розуміння сутнісних взаємозв'язків, явищ і процесів. Людство все сильніше усвідомлюємо причетність до всього, що відбувається на землі. Важливо дати учням єдине уявлення про природу, суспільство і своє місце в ньому, з'єднувати в сприйнятті учнів основні знання з кожного предмету в широку, цілісну картину світу.
Ідея інтегрованого навчання – надзвичайно актуальна, оскільки з її успішною методичною реалізацією передбачається досягнення мети якісної освіти, тобто освіти конкурентоздатної, спроможної забезпечити кожній людині самостійно досягати життєвої мети, творчо самостверджуватися у професійній діяльності.
Питання інтегрованого навчання, теоретичні основи та умови інтеграції, висвітлено у працях В. Безпалько, І. Зязюна, А. Коломієць, Н. Мойсеюк, Є. Глінської, Г. Максимова, Б. Тітової, І. Д. Звєрєвої, В. Ільченко, Ю. Жидецького, М. Іванчука, І. Козловської, В. Пономарьової, В. І. Паламарчука, С. У. Гончаренко та ін. Сучасні дослідження розкривають окремі аспекти інтегрованого підходу до організації навчально-виховного процесу.
Мета дослідження – вивчити методику формування історичних знань засобами інтегрованого навчання, охарактеризувати її особливості і шляхи реалізації у практиці вивчення історії старшокласниками.
Реалізація поставленої мети зумовила потребу у розв’язанні таких завдань дослідження:
проаналізувати науково-педагогічної літератури до проблем дослідження;
розглянути психолого-педагогічні умови формування історичних знань в старшій школі;
дослідити характеристику засобів інтегрованого навчання історії та дидактичні умови їх використання у процессі навчання;
розглянути стан вивчення проблеми в шкільній практиці;
проаналізувати навчально-методичного комплексу з історії України у 11 класі;
розробити методику формування історичних знань старшокласників засобами інтегрованого навчання при вивчені теми «Початок «перебудови» в СРСР. Чернобильська катострофа».
Об’єктом дослідження є процес навчання історії України у старшій школі.
Предметом дослідження є використання засобів інтегрованого навчання на уроках історії України в 11 класі.
Для досягнення мети і вирішення поставлених задач були використані наступні методи: теоретичні для вивчення та аналізу наукової психолого-педагогічної та методичної літератури, пошуковий; теоретичні: вивчення та аналіз історичної й навчально-методичної літератури з проблеми дослідження; ретроспективний та прогностичний аналіз навчально-методичного комплексу; теоретичне узагальнення педагогічного досвіду з означуваної проблеми; розробка змісту та методичної системи роботи з обраної теми на уроках всесвітньої історії або історії України.
Методологічна основа курсової роботи базується на здобутках теорії і практики щодо використання дослідницького методу навчання на уроках історії України.
Практичне значення курсової роботи полягає у тому, що сформульовані в ній висновки можуть бути використані вчителем в практичній діяльності на на уроках історії України в 11 класі.
Магістр