Зразок роботи
Актуальність теми. Реформування політичної системи України, що супроводжується глибокими процесами демократизації та інтеграції, становленням і розвитком нових соціально-економічних і політичних відносин в українському суспільстві, зумовили необхідність набуття громадянами таких якостей, як демократичність, толерантність, компетентність і професійність, соціальна мобільність, здатність ефективно розв’язувати життєві проблеми та брати участь у громадському житті. Це ставить перед сучасною школою відповідальні завдання, найважливіше з яких – створення найбільш сприятливих умов для розвитку високоосвіченої, творчої та активної особистості. У Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) зазначено, що освіта XXI століття – це освіта для людини. Її стрижень – розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти й саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання й уміння для творчого розв’язання проблеми, прагне змінити на краще своє життя й життя своєї країни. У зв’язку з цим Національна доктрина розвитку освіти України передбачає докорінне оновлення історичної освіти. Вивчення історії в школі повинно забезпечити співтворчість учня й учителя, збуджувати інтелектуальну активність школяра, готуючи його до участі в громадському житті. Критерієм оцінки навчальних досягнень учнів на уроках історії сьогодні стає не стільки обсяг матеріалу, що залишився в пам’яті, скільки вміння його аналізувати, узагальнювати, використовувати в нестандартній (позанавчальній) ситуації, вміння самостійно здобувати знання, вести пошуково-дослідницьку роботу. Один зі шляхів досягнення цього полягає в удосконаленні методів навчання, спрямуванні їх на посилення мотиваційної сфери учнів, активну пізнавальну діяльність школярів, залученні до самостійного розвитку проблем. Цьому сприяє впровадження до практики навчання історії дискусійних методів. Вони дозволяють школярам готуватися до самостійного аналізу, висловлювати свої думки з приводу важливих питань історії та сучасних політичних подій. При використанні дискусійних методів школярі прагнуть до самостійного творчого пошуку, який пробуджує радість, збуджує почуття гідності, самоповаги, що, в свою чергу, впливає на ставлення до школи, допомагає досягти кращих результатів і збільшити мотивацію навчання.
Дискусії почали широко використовуватися в шкільному навчанні протягом останнього десятилітті ХХ століття Ю.Бабанським, С.Гончаренком, Б.Бадмаєвим, М.Клариним, Б.Лихачовим, С.Мельниковою, О.Савченко, В.Сластьоніним, С.Смирновим, В.Оконь, М.Фіцулою, Л.Яворівською, В.Ягуповим та інш. У контексті розвитку громадянської освіти дискусію вивчали П.Вербицька, П.Кендзьор, В.Курилів, О.Пометун, Л.Пироженко. Серед науковців, які досліджували проблеми методики викладання історії, дискусію розглядали: як модель навчання в школі (К.Баханов); організацію та проведення різних видів дискусії (М.Короткова, О.Степанищев і В.Рудня); вибір і використання дискусійних питань в окремих шкільних курсах історії (А.Булда, Т.Ладиченко, В.Мисан, А.Сиротенко, В.Сотниченко, Т.Чубукова); особливості понять “диспут” і “дискусія” (Р.Осадчук, О.Фідря, Г.Відаймо та І.Хоменко); питання класифікації дискусій (О.Савчук); способи організації груп під час обговорення (В.Приходько); особливості організації окремих видів дискусії: круглого столу (Г.Головченко), дебатів (І. Сущенко).
Однак, незважаючи на те, що протягом тривалого часу вивчалося широке коло проблем, пов’язаних з використанням у навчанні дискусії, і зокрема на уроках історії, певні її аспекти залишилися поза увагою дослідників. А саме, з огляду на сучасний стан науки, на нові напрямки роботи зі школярами в навчальному процесі, недостатньо дослідженою залишається проблема розвитку вмінь учнів під час навчання історії за допомогою дискусійних методів. Недостатньо вивченими є процеси спілкування в групах, добору дискусійних питань, використання дискусійних методів як засобу мотивації навчання учнів.
Особливої актуальності дослідження впливу дискусії на мотиваційну сферу учнів набуває в тому випадку, коли йдеться про учнів сьомих – восьмих класів. Оскільки, з одного боку, це вік, коли розширюється й збагачується сфера діяльності й спілкування, набуває особливого значення прагнення учнів знайти своє місце в суспільстві, а з іншого боку, дослідження психологів свідчать, що в учнів у цьому віці взагалі відсутні будь-які інтереси, характерні песимізм, розлад колективних зв’язків, розрив попередніх стосунків між людьми, може з’явитися потреба в усамітненні, нехтування правилами громадської поведінки.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання застосування дискусійних методів на уроках історії розглядають А.Ачкасов, К.Баханов. Дослідження Н.Вєнцової, О.Гребенюк висвітлюють питання технології проведення історичної дискусії на уроках. О.Пометун розглядає дискусію в контексті інтерактивних технологій навчання. Значний внесок у розв'язання цієї проблеми зробили такі вчені, як Ю. Бабанський, Б. Бадмаєв, С. Гончаренко, М. Кларин, Б. Лихачов, С. Мельникова, О.Савченко, В. Сластьонін, С. Смирнов, В. Оконь, М. Фіцула, Л. Яворівська, В. Ягупов. Особливості використання дискусії в методиці навчання історії (К.Баханов, М.Короткова, В.Курилів, О.Пометун, Л.Пироженко, О.Степанищев, В.Рудиня); психологічні особливості мотивації підлітків (Л.Божович, І.Бех, Л.Виготський, Ю.Гільбух, С.Григорян, Є.Ільїн, С.Каверин, О.Леонтьєв, В.Клименко, С.Максименко, В.Котирло, В.Крутецький, А.Маркова, Д.Фельдштейн, Г.Щукіна, П.Якобсон).
Мета дослідження дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності впливу дискусійних методів на мотивацію навчальної діяльності учнів 8 класу.
Реалізація поставленої мети зумовила потребу у розв’язанні таких завдань дослідження:
проаналізувати науково-педагогічної літератури до проблем дослідження;
надати характеристику дискусійного методу в умовах інноваційної системи навчання історії;
розглянути дидактичні умови використання дискусійного методу навчання в основній школі;
дослідити стан вивчення проблеми в шкільній практиці;
проаналізувати навчально-методичного комплексу з історії України у 8 класі;
розробити методику використання дискусійного методу навчання при вивчені теми «Козацька Україна наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.» у 8 класі.
Об’єктом дослідження є процес навчання історії в 8 класах загальноосвітніх шкіл.
Предметом дослідження є вплив дискусійних методів на мотивацію навчальної діяльності учнів 8 класів.
Для досягнення мети і вирішення поставлених задач були використані наступні методи: теоретичні – вивчення та аналіз філософської, психологічної, педагогічної, методичної літератури та узагальнення одержаної інформації з метою дослідження сутності, структури і особливостей використання дискусії як засобу мотивації навчальної діяльності учнів 8 класів на у роках історії; теоретичне узагальнення педагогічного досвіду з означуваної проблеми; розробка змісту та методичної системи роботи з обраної теми на уроках всесвітньої історії або історії України.
Методологічна основа курсової роботи базується на здобутках теорії і практики щодо використання дослідницького методу навчання на уроках історії України.
Практичне значення курсової роботи полягає у тому, що сформульовані в ній висновки можуть бути використані вчителем в практичній діяльності на уроках історії України в 8 класі