«Підготовка вчителів початкової школи до формування пізнавального інтересу учнів 3-го класу » (ID:755961)

ВСТУП Актуальність теми. Зміни, які відбулися в соціально-економічній, політичній та духовно-моральній сферах життя суспільства, ставлять підвищені вимоги до психофізіологічних, інтелектуальних, вольових і моральних якостей людини, її ціннісних орієнтацій та ідеалів. Високий рівень інтелектуального розвитку і креативності стає умовою адаптації людини до життя в сучасному суспільстві, соціальним замовленням якого є фахівець, який володіє такими особистісними якостями, як: системність мислення, інформаційна і комунікативна культура, самостійність, ініціативність, творча активність, відповідальність за виконану роботу, мобільність та конкурентно- здатність. Відповідно до Закону України «Про освіту», загальних вимог Державного стандарту шкільної освіти учень повинен вміти здобувати нові знання, використовуючи сучасні інформаційні освітні технології, ставити мету і формулювати завдання, бути методично і психологічно готовим до вибору виду і характеру своєї професійної діяльності. Таким чином, одним із головних напрямків дидактики є пошук шляхів, засобів, методів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Проблема стимулювання, спонукання школярів до навчання не нова: вона була поставлена ще у 40-50-і роки ХХ ст. І. А. Каїровим, М. А. Даниловим та Р. Г. Лембер. У наступні роки до неї була привернута увага провідних методистів-біологів (В. Г. Разумовський, А. В. Усова, Л. С. Хижнякова та ін.). Вони поставили завдання формування позитивних мотивів навчання в якості найголовнішого у навчанні біології, тому що високий рівень мотивації навчальної діяльності на уроці і інтерес до навчального предмета - це перший фактор, який вказує на ефективність сучасного уроку. Проведений внвліз засвідчив, що у практиці роботи школи накопичено уже чималий досвід з активізації пізнавальної діяльності учнів, але нерідко трапляється так, що описаний у літературі метод або окремий прийом не дає очікуваних 4 результатів. Причина в тому, що: по-перше, у кожного конкретного класу свій досвід пізнавальної діяльності та свій рівень розвитку, по - друге, змінюються часи, а разом із ними - інтереси дітей. З урахуванням зазначеного вважаємо , що проблема активізації пізнавальної діяльності особистості буде існувати за всіх часів. Таким чином, актуальність нашого дослідження зумовлена констатованими попередньо проблемами. У своїй роботі ми виходили із припущення, що робота вчителя щодо активізації пізнавальної діяльності учнів буде найбільш ефективною, а якість знань учнів буде вищою, якщо під час проведення уроків використовуються прийоми і засоби, які активізують пізнавальну діяльність школярів і розвивають їх пізнавальний інтерес. Мета дослідження - проаналізувати існуючі методи, прийоми і засоби, які активізують пізнавальну діяльність учнів на уроках, підібрати методики , що сприятимуть формуванню пізнавального інтересу учнів третього класу Об'єкт дослідження - процес активізації пізнавального інтересу учнів у процесі організації освітнього процесу вчителями початкової школи Предмет дослідження - педагогічні умови формування пізнавального інтересу учнів третього класу Гіпотеза дослідження - якщо професійна діяльність учителів початкової школи буде спрямована на активізацію пізнавальної активності учнів , зокрема використання активних методів, прийомів, засобів і форм організації освітнього процесу, зміцнення мотивації навчання, то розвиток пізнавального інтересу молодших школярів, зокрема учнів третього класу, значно зростатиме Відповідно до поставленої мети і висунутої гіпотези визначені основні завдання дослідження: 1. Проналізувати наукові джерела з досліджуваної проблеми. 2. З’ясувати мету і завдання активізації пізнавальної діяльності учнів третього класу. 5 3. З’ясувати сутність процесу мотивації навчання, особливості організації роботи на уроках в третьому класі щодо активізації пізнавального інтересу учнів третього класу. 4. Провести експериментальне дослідження та прананлізувати його результати . Теоретико-методологічною основою дослідження є положення теорії діяльності і діяльнісного підходу до розвитку особистості в навчанні (Апресян Ю. Д., Буєва Л. П., Давидов В. В., Виготський Л. С., Гальперін П. Я., Каган М. С., Леонтьєв О. Н., Рубінштейн С. Л., Щедровицький Г. П. та ін.); сучасних філософських, психологічних і педагогічних концепцій, які розкривають природу особистості як суб'єкта суспільних відносин (Басов М. Я., Ляудіс В. Я., Петровський А. В, Роджерс К. ін.); досліджень, присвячених розгляду основ активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів (Мартиненко С.М., Бєліков В. А., Нізамов Р. А., Шамова Т. І., Щукіна Г. І.); концепції спілкування і взаємодії (Гримак Л. П., Мудрик А. Н., Сава Л. І. та ін..); сучасні розробки педагогічної науки в області організаційних форм навчання (. Краєвський В. В, Лернер І .Я., Скаткін М. Н., Черг І. М. та ін.). Актуальність та значущість порушеної проблеми, недостатня її теоретична й методична розробленість зумовили вибір теми дослідження: «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до діагностичнго супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів». Для реалізації мети та вирішення поставлених завдань застосовувалися методи дослідження: теоретичні – аналіз філософської, психолого- педагогічної літератури, з метою з’ясування стану досліджуваної проблеми; синтез, систематизація та узагальнення – для розкриття сутності та змісту базових понять дослідження, формулювання понятійно-термінологічного апарату, виокремлення основних компонентів формування готовності майбутніх учителів початкових класів до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів; емпіричні – 6 психолого-педагогічне спостереження, бесіда, анкетування, тестування, самооцінка, аналіз продуктів діагносточної діяльності – для визначеня показників, критеріїв і рівнів готовності майбутніх фахівців до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів учнів; педагогічний експеримент – з метою перевірки ефективності діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів; статистичні – для інтерпретації отриманих кількісних і якісних даних. Теоретичну основу дослідження складають положення філософії освіти (В. Андрущенко, В. Кремень, В. Огнев’юк); теорії неперервної професійної освіти ( О.Абдуліна, А.Алексюк, Ю. Бабанський, С. Гончаренко, Н. Кузьміна, С. Сисоєва); особливості професійної підготовки вчителів початкової школи ( Т. Байбара, В. Бондар, М. Вашуленко, М. Марусинець, Л. Петухова, О. Савченко, Н. Тализіна, Л. Хомич, Л. Хоружа, І. Шапошнікова); концепції педгогічної діагностики ( А. Бєлкін, Б. Бітінас, М. Боритко, М. Голубєв, А. Григор’єв, В. Завіна, К. Інгенкамп, К. Клауер, О. Кочетков, С. Мартиненко, О Мельник); методики діагностування навченості учнів молодшого шкільного віку, розвитку їх пізнавальних процесів та інтересів ( Є. Баранова, Н. Бібік, О. Савченко, Г.Щукіна). Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у тому що результати дослідження можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладів у процесі викладання навчальних курсів, слугувати вихідним матеріалом для розширення змістового наповнення навчальних дисциплін «Вступ до спеціальності», («Університетські студії», «Я – студент»), « Педагогіка», «Педагогічна діагностика», Матеріали дослідження будуть корисними студентам педагогічних спеціальностей, вчителчм початкової школи, вихователям. Наукова новизна і теоретичне значення результатів дослідження полягають у тому, що: вперше обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичного супроводу 7 розвитку пізнавальних інтересів молодщих школярів, які охоплюють: формування позитивного ставлення у майбутніх фахівців школи до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів учнів; сую’єкт- суб’єктний підхід до підготовки майбутніх педагогів до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів школярів; упровадження інтерактивних форм і методів у зміст підготовки майбутніх фахівців школи до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів учнів; визначено структуру готовності майбутніх учителів початкових класів до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів та критерії, показники, рівні її сформованості; розроблено класифікацію методів діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів учнів на засадах гуманістичної спрямованості, дитиноцентризму й особистісно орієнтованого підходу; уточнено теоретичну сутність поняття «готовність майбутніх учителів початкових класів до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів», яке розглядається як результат підготовки, що характеризується сформованістю знань, умніь і навичок добирати, розробляти та застосовувати діагностичні методки, прогнозувати перспективи, здійснювати педагогічну підтримку розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів. Структура й обсяг роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів , висновків до кожного розділу і загальних висновків та списку використаних джерел.