Зразок роботи
На сучасному етапі розвитку українського суспільства особливої гостроти набувають питання формування естетичної культури особистості, її вміння сприймати, цінувати і примножувати матеріальні та духовні цінності, які за своїм змістом і спрямованістю стверджують ідеї добра і краси. Важливим компонентом естетичної культури є естетичний смак, тому успішне вирішення питань його формування має велике значення як для особистісного розвитку, так і для зміцнення ролі естетичних цінностей як носіїв культурних традицій. З погляду сучасної педагогічної теорії та практики питання формування в молодших школярів естетичних смаків є актуальним і пов’язане з подальшим пошуком шляхів, які б утверджували в житті дітей духовні цінності, збагачували їх зміст та функціональну активність. Естетичні смаки за своєю суттю – це інтегруючі властивості людини, в яких поєднуються емоційні та інтелектуальні сили.
Зараз майбутнє людство сидить за партами. І зараз вони дуже довірливі та щиросердні. Воно цілком у руках педагогів. Якими їх сформують вчителі таким і буде суспільство через 30-40 років. Це суспільство буде побудоване по тих уявленнях, які для них створять педагоги. Тому, саме за шкільною партою формується те, на скільки діти будуть любити і ненавидіти, чим захоплюватися і пишатися, чому будуть радіти, а що зневажати люди через 30-40 років. Це найтіснішим чином пов’язане з світоглядом майбутнього суспільства. Формування ж будь-якого світогляду не може вважатися закінченим, якщо не сформовані естетичні погляди. Без естетичного ставлення світогляд не може бути справді цільним, здатним об’єктивно і у всій повноті охопити дійсність.
В останні роки зросла увага до проблем теорії і практики естетичного виховання як найважливішому засобу формування ставлення до дійсності, засобу морального і розумового виховання, тобто як засобу формування всебічно розвиненої, духовно багатої особистості.
Питанням формування естетичної культури приділяли увагу відомі письменники, педагоги, діячі культури (Д. Кабалевський, А. Макаренко, Б. Неменский, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.), як особливо важливо і найбільш сприятливого для цього молодшого шкільного віку. Почуття краси природи, оточуючих людей, речей створює в дитини особливі емоційно психічні стани, збуджує безпосередній інтерес до життя, загострює допитливість, розвиває мислення, пам’ять, волю і інші психічні процеси. Навчити бачити прекрасне навколо себе, в навколишній дійсності покликана система естетичного виховання. Для того щоб ця система впливала на дитину найбільш ефективно і досягала поставленої мети.