Зразок роботи
Для підліткового віку характерні деякі особливості, і цей період часто називають «переломний/перехідний вік». У результаті розвитку підлітка цей відрізок життя справедливо можна зарахувати до одних із найскладніших, що стосується як самої дитини, а й педагогів, і навіть батьків. [1]
Підлітковим прийнято вважати вік від 10 до 15 років початком перебудовного процесу організму. Останній охоплює фізичні трансформації, зокрема, пубертат. Ключовим моментом тут виступає невідповідність зовнішнього та внутрішнього стану людини: на вигляд вона здається дорослою, але всередині досі дитина, яка відчуває гостру потребу в ласці, увазі, любові та участі. [1] Підлітковому періоду передує пробудження та активне формування самосвідомості, загострення почуття власної гідності та процес статевої самоідентифікації. Відбувається переоцінка цінностей, які досі здавалися непохитними істинами. [1]
У цей час дітям властива підвищена активність, прагнення діяльності, відбувається уточнення кордонів та сфер інтересів, захоплень. У цей період підлітку стає цікаво багато, що далеко виходить за рамки його повсякденного життя. Його починають цікавити питання минулого та майбутнього, проблеми війни та миру, життя та смерті, екологічні та соціальні теми, можливості пізнання світу, інопланетяни, відьми та гороскопи. Багато дослідників розглядають цей вік як період “зеніту допитливості”, порівняно з молодшими та старшими дітьми. [1] Однак ця допитливість дуже поверхова, а також практично не пов'язана зі шкільною програмою. Недарма серед педагогів поширений жарт, що підліток знає все та цікавиться всім, що не входить до шкільної програми. [1]
Деяка «некерованість» дітей цього віку поєднується з особливою сприйнятливістю та поведінковою гнучкістю, відкритістю для співпраці та, разом з тим, достатньою інтелектуальною зрілістю, що дозволяє дорослим (учителям та батькам) будувати відносини з ними на основі діалогу, на принципах партнерського спілкування. Діти цього віку активно починають цікавитися своїм власним внутрішнім світом та оцінкою самого себе. [1]
Основний психологічний «механізм» різкої зміни поведінки у підлітковому віці схематично можна наступним чином. Початок статевого дозрівання, пов'язане з появою нових гормонів у крові та їх впливом на центральну нервову систему, а також з бурхливим фізичним розвитком, підвищує активність, фізичні та психічні можливості дітей та створює сприятливі умови для появи у них відчуття дорослості та самостійності. [1]
Підлітковий вік – це вік другого народження особистості. У підлітків спостерігається прагнення більш поглиблено зрозуміти себе, розібратися у своїх почуттях, настроях, думках, стосунках. [2] Тому життя підлітка має бути заповнене якимись змістовними відносинами, інтересами, переживаннями. Саме в підлітковому віці починає встановлюватись певне коло інтересів, яке поступово набуває відомої стійкості. Це коло інтересів є психологічною базою ціннісних орієнтацій підлітка. [2] У цьому віці відбувається переключення інтересів з приватного та конкретного на абстрактне та загальне, спостерігається зростання інтересу до питань світогляду, релігії, моралі та естетики. Розвивається інтерес до психологічних переживань інших людей та до своїх власних. [2]
Не секрет, що вуличні компанії, як правило, згубно впливають на підлітків. По-перше, діти у таких групах бездоглядні, пов'язані одне з одним обмеженими, поверхневими відносинами, які формують негідний стиль поведінки. По-друге, діти виховані, з добрих сімей, спілкуючись з підлітками, що користуються поганою славою, переймають їх стиль поведінки, схиляються до норм і цінностей. Якщо підлітки проводять багато часу на вулиці, в компанії випадкових людей, вони звикають до такого проведення часу і починають отримувати задоволення від такої "свободи" та такого "спілкування". [2] Адже за ними ніхто не стежить і ніхто не знає, як вони поводяться. Підлітки звикають байдикувати вдома і в школі, не замислюються про своє майбутнє. Надалі такі діти будуть слідувати лише своїм бажанням, уникаючи батьківського виховання та вказівок вчителів. [2]
Саме тому в підлітковому віці діти часто починають займатися творчістю: малювати, складати вірші та пісні, а також цікавляться філософськими навчаннями та прагнуть до логічного мислення, суперечок на філософії. теми. [3] І саме в цьому віці багато дітей приходять до закладів додаткової освіти, відчуваючи цю потребу. Також з'являється вміння співпереживати, переживання стають глибшими, почуття — сильнішими. Спілкування з однолітками стає необхідністю, це дозволяє формування норм поведінки у суспільстві. Крім цього відбувається часта зміна настроїв та фізичного стану, швидка збудливість. [3]
Крім батьків на формування особистості безпосередньо впливає, звичайно ж, школа, педагогічний колектив, а також те середовище, в якому він виявляється після навчальних занять. Відвідування різних гуртків та спортивних секцій найкращий спосіб проявити та розвинути підлітком свої творчі та особистісні здібності. [3]
В цілому, можна говорити про те, що підлітковий вік є періодом самовизначення та набуття самостійності у всіх її можливих проявах. Проте, нестійкість і суперечливість свідомості підлітків впливає багато форм їх поведінки і діяльність особистості, загалом. [3] При цьому слід брати до уваги, що поведінка підлітків взаємопов'язана не лише з особливостями його особистості, сформованими в попередні етапи його онтогенетичного розвитку, а й з характером і спрямованістю групи, до якої він включений і чиї норми він засвоює. У системі складаються міжособистісних відносин особистість може виявляти свої позитивні та негативні якості. Саморозкриття та самопред'явлення відбувається у спілкуванні, у підлітковому віці – насамперед у неформальній групі. Рівень сформованості позитивних і негативних якостей особистості залежить від тієї обстановки, в якій вона має проявляти свою активність і розвиватися. [3]
Магістр