Зміст
Анотація. Вступ. Сьогодні тема мікронавчання як нової освітньої технології привертає до себе велику увагу. Метою статті є вивчення впливу мікронавчання на вивчення іноземних мов, що сприяє підвищенню рівня іншомовної лексичної компетенції. Матеріали і методи. В ході дослідження використовувались фундаментальні праці зарубіжних та вітчизняних фахівців з досліджуваної проблеми, періодична література, навчальні програми, методичні комплекси, електронні засоби навчального призначення, бібліотеки електронних посібників та ін., матеріали наукових та науково-практичних конференцій, співбесіди і анкетування студентів, педагогічні спостереження за процесом навчання студентів, дані експериментального педагогічного дослідження. У процесі вивчення та опрацювання інформаційних джерел були використані економіко-статистичний, і абстрактно-логічний методи дослідження; методи статистичного аналізу. Результати. Наведено трактування поняття «мікронавчання» у зарубіжній та вітчизняній літературі. Визначено необхідність впровадження технології елеронного навчання – мікронавчання в освітній процес. З'ясовано мету, особливості та основні принципи мікронавчання у вивченні іноземної мови студентами. Проведено емпіричне дослідження, яке полягає у перевірці ефективності запропонованої індивідуалізованої технології вдосконалення вивчення іноземної мови - мікронавчання, апробації комплексу завдань (мем-презентація; інтерактивна семантизація; мікродискусія; інтерактивний лист) з метою підвищення рівня іншомовної лексичної компетенції на прикладі Вінницького державного педгогічного університету імені Михайла Коцюбинського (ВДПУ) та Донецького національного університету імені Василя Стуса (ДонНУ). За результатами анкетування студентів I-II курсу з'ясовано наступне: 62,9% відзначають низьку мотивацію студентів як джерело проблем організації електронного навчання; 60,2% вважають, що в електронному навчанні виникають труднощі самоорганізації студентів; лише 35,5% вважають, що в електронному навчанні виникають труднощі комунікації з викладачем дисципліни; при цьому 31,4% відзначають, що труднощі можуть виникати при відсутності підтримки викладача в освітньому процесі. Анкети студентівв на III-V курсах демонструють, що ситуація дещо змінюється: 45,7% вважають, що в електронному навчанні виникають труднощі самоорганізації студентів; 37,4% відзначають низьку мотивацію студентів як джерело проблем організації електронного навчання; при цьому 22,4% відзначають, що труднощі можуть виникати при відсутності підтримки викладача в освітньому процесі; лише 17,4% вважають, що в електронному навчанні виникають труднощі комунікації з викладачем дисципліни. На питання чи вивчення іноземної мови в умовах мікронавчання сприяє кращому засвоєнню інформації, отримано настуні дані: 88,1% (317 студентів) погодилися з цим; 7,7% (27 осіб) не змогли дати відповідь на це запитання; 4,2% (15 осіб) не погодилися з цим твердженням. При оцінці труднощів, що виникають в процесі мікронавчання 23,3% (84 особи) відзначили високий темп навчання, 16,2% (58 осіб) - високу складність навчального матеріалу, 7,3% (26 осіб) - відсутність достатнього інтересу до дисципліни, 5,6% (20 осіб) - технічні проблеми, а 47,6% (172 особи) - труднощів не виявляють. Виокремлено, що респонденти виявляють великий інтерес (61,3%) і готовність до вивчення іноземної мови саме в умовах мікронавчання, відзначаючи його можливу ефективність і продуктивність (58%). Для експериментальної перевірки ефективності результатів педагогічного дослідження була проведена дослідно-експериментальна робота. Вибірку із 360 студентів склали 109 осіб: 1 контрольна група (КГ) – 50 респондентів, що займалася за традиційною програмою і 1 експериментальна (ЕГ) - 59 респондентів (підгрупа 1 - 23 респондента, підгрупа 2 - 27 респондентів) - із залученням інтерактивного інструменту мікронавчання (додаток «Pictochart»). В рамках педагогічного експерименту протягом семестру на заняттях з англійської мови у магістрів ВДПУ та ДонНУ (дисципліна «Ділова іноземна мова») використовувалися такі інструменти мікронавчання, як інфографіка та постери, самостійно створені за допомогою програми «Pictochart». За результатами аналізу кількісних даних експерименту відбулось збільшення середньоарифметичного значення (M, Meanor Average) результатів поточного контролю (із 73 до 95) при зниженні середньоквадратичного відхилення (SD, Standard Deviation) (із 14,2 до 2,9), що ілюструє доцільність впровадження технології мікронавчання для формування іншомовної лексичної компетенції. В цілому, за підсумком реалізації технології в освітньому процесі кількість студентів експериментальної групи (N=59) з пороговим рівнем сформованості іншомовної лексичної компетенції скоротилася з 49,2% (29 осіб) до 28,8% (17 осіб); кількість студентів експериментальної групи з просунутий рівнем сформованості іншомовної лексичної компетенції збільшилася з 18,6% (11 осіб) до 33,9% (20 осіб). Здійснено експериментальну перевірку розроблених і обґрунтованих завдань організації мікронавчання у вивченні іноземної мови студентами ЗВО. Для перевірки ефективності запропонованої технології, обробки результатів тестування та анкетування студентів використовувалися статистичні методи аналізу даних. Статистичну обробку результатів педагогічного експерименту проведено в середовищі мови програмування R. Для формальної перевірки підпорядкованості даних нормальному закону розподілу проведено статистичні тести для КГ: Андерсона-Дарлінга (A = 0.69777; p-value =0.06686; a=0.05), Крамерафон Мізеса (W = 0.10571; p-value =0.09267; a=0.05); Колмогорова-Смирнова (D = 0.69777; p-value =0.07499; a=0.05) і Шапіро-Франсіа (W = 0.9823; p-value =0.09236; a=0.05) (даними критеріями перевірено гіпотезу H0: «Дані підпорядковані нормальному розподілу» проти альтернативи H1 - «H0 неправильна») та ЕГ: Андерсона-Дарлінга (A = 0.66085; p-value =0. 0.08259; a=0.05), Крамерафон Мізеса (W = 0.09589; p-value =0.1266; a=0.05); Колмогорова-Смирнова (D = 0.06812; p-value =0.162; a=0.05) і Шапіро-Франсіа (W = 0.98075; p-value =0.0656; a=0.05). На основі тестів Бартлетта (p-value=0.7264), Левена (p-value=0.7677), Флігнера-Кілліна (p-value=0.686), Фішера (p-value=0.7266) перевірено однорідність даних на початок експерименту в КГ і ЕГ. Для оцінки результативності педагогічного дослідження використано критерії параметричного дисперсійного аналізу - t-критерій Стьюдента для порівняння незалежних вибірок експериментальної і контрольної груп на початок експеримент та кінець експерименту. Аналіз показав відсутність статистично значущих відмінностей на початок експерименту між студентами КГ і ЕГ (t = 0.82634; p-value=0.5214). Оскільки статистика t-тест менше критичного значення і знаходиться в зоні незначущості прийнято нульову гіпотезу і відхилено альтернативну гіпотезу про існування статистично значущих відмінностей між КГ і ЕГ на початок експерименту. Перевірено гіпотези H0 і H1 для ЕГ і КГ на кінець педагогічного експерименту. Виявлено, що статистика t-тест перевищує критичне значення (t = -5.7036) і знаходиться в зоні значущості, що дозволяє нам відхилити нульову гіпотезу і прийняти альтернативну гіпотезу про існування статистично значущих відмінностей між КГ і ЕГ на кінець експерименту. Апробація результатів дослідження показала наявність достовірних відмінностей в освітніх результатах КГ і ЕГ, що дозволяє констатувати результативність впровадження технології мікронавчання. Визначено індекс задоволеності мікронавчанням за трьома складовими: змістовна (73%), організаційна (61%) та психологічна (82%). В цілому задоволеність мікронавчанням наочно демонструється лінійним рівнянням у=-0,105х+0,93 та груповим індексом, який становить 68,75% і являє собою середній рівень. Даний показник, з одного боку, є позитивним результатом і вказує на ефективність застосування технології мікронавчання для вивчення іноземної мови студенати ЗВО, а, з іншого боку, вказує на необхідність управлінських дій, спрямованих на підвищення рівня організації та проведення освітнього процесу. Обговорення. За допомогою методів статистичного та дисперсійного аналізу було встановлено ефективність апробації педагогічного проєктування індивідуалізованого навчання у контексі мікронавчання. Безумовно, для активного впровадження технології мікронавчання в освітній процес необхідно проведення великої кількості педагогічних експериментів і подальший аналіз отриманих даних й результатів навчання. Однак не можна заперечувати того, що в сучасному освітньому середовищі ми стикаємося з великою інформаційною щільністю, високою швидкістю передачі і отримання інформації та індивідуалізацію отримання і переробки інформації, до того ж, сучасні студенти є носіями нового типу мислення, а значить, необхідно шукати нові шляхи і способи адаптації студентів до даних особливостей для їх успішної соціалізації та професійної діяльності. Висновки. Отже, теоретична значимість даної роботи полягає в тому, що в ній виділені найбільш важливі аспекти формування іншомовної лексичної компетенції, а також запропонована індивідуальна траєкторія електронного навчання - мікронавчання у вивченні іноземної мови як технології вирішення виділених труднощів. Практична значимість дослідження полягає в розробленні і апробації системи вправ чотирьох нових форматів завдань («мем-презентація», «інтерактивна семантизація», «мікродискусія», «інтерактивний лист»). Експериментально підтверджена результативність педагогічного проєктування індивідуалізованого предметного мікронавчання у вивченні іноземної мови студентами ЗВО. Отримані результати і науково-методичний досвід можуть бути тиражовані в системі вищої освіти.
Ключові слова: освіта, особистість, студент, викладач, індивідуалізація навчання, інфографіка, постери, іншомовна лексична компетенція.
Магістр