Зразок роботи
Актуальність дослідження. Провідні виклики сучасності, проблеми та перспективи розвитку держави Україна призводять до того, що динаміка інтеграції та глобалізації потребує новітнього погляду на процес виховання підростаючого покоління та формування необхідних освітніх компетенцій.
Зміни зачепили різні сфери реалізації соціуму: соціально – економічну, політичну, наукову, міжнародні відносини та інше, що у результаті призвело до появи масової свідомості, зламу звичних стандартів і стереотипів. Розглядаючи основні принципи реалізації НУШ приходимо до висновку, що першочерговим завданням програма ставить забезпечення розвитку світогляду маленької особистості, формування цілісної картини світу, не порушуючи природне світосприйняття, наголошуючи на необхіднос¬ті формування у шко¬лярів низки компетенцій, при цьому інформація постійно впорядковуються, доповнюються, змінюється та трансформується в усталену та непохитну систему знань, вмінь, навичок. Провідним є інтерес до інтеграції різних навчальних дисциплін, метою чого є більш глибше засвоєння знань та інформації, розуміння проблематики предмету, розвиток інтелектуально-творчої моделі вирішування дитиною різних навчальних завдань.
Важливим аспектом діяльності є формування та розвиток логічного мислення дітей, зокрема в межах навчання математики, задля всебічної реалізації математичних компетенцій: аналізу, синтезу, структуризації інформації, просторові уявлення, точність та аргументацію. Отже, обрана нами для дослідження проблематика: «Формування логічного мислення молодших школярів у процесі роз’язування сюжетних задач (3-4 клас)», - є актуальною та потребує розробки та систематизації результатів попередніх досліджень.
Розробленість проблематики та позиція дослідників. Теоретичною базою досвіду є положення та рекомендації провідних психологів та методистів з викладання математики, серед яких можливо виокримети такі постаті як: Т. Запорожченко, Н. Ковальова, Л. Кравченко, О. Локшина, Н. Рудницька, С. Стрілець, М. Синиця, С. Тушак, С. Шумигай та інші. Вчені розглядали зміст та сутність мислення, логічного мислення, аспектів викладання математики у початковій школі в розрізі формування математичної логіки та здатності приймати логічно обґрунтовані рішення. Узагальнюючи точки зору: учень є добровільним і зацікавленим соратником, однодумцем, рівноправним учасником освітнього процесу. Важливо, щоб школяр, незалежно від віку, був зацікавлений та мотивований до навчальної діяльності, що визначається у використанні методів, технік для розробки уроків та проведення занять.
Об’єкт дослідження – математична логіка.
Предмет дослідження – формування математичної логіки у учнів початкової школи.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично підтвердити аспекти та особливості формування у молодших школярів математичної логіки через призму вирішення сюжетних задач.
Відповідно до окресленої мети дослідження нами поставлені такі завдання роботи:
1. Дослідити поняття «логіка», «логічне мислення».
2. Розглянути елементи математичної логіки у змісті початкового курсу математики НУШ.
3. Вивчити аспекти логічного мислення молодших школярів на уроках математики.
4. Організувати проведення емпіричного дослідження з подальшим аналізом та інтерпретацією отриманих результатів.
5. Розробити технологію формування у молодших школярів логічного мислення через застосування сюжетних задач.
Для досягнення мети та розв’язання поставлених завдань застосовувалися такі методи проведення дослідження:
- теоретичні: аналіз, синтез, класифікація, узагальнення для вивчення сучасного стану дослідження проблеми в існуючий теорії та практиці і визначення поняттєвого апарату дослідження.
- емпіричні: спостереження за дітьми під час роботи, оцінка та співставлення рівня розвитку вміння використовувати математичну логіку випробуваних дітей з критеріями оцінювання.
Дослідження проводилось на базі ЗОШ «». В роботі брали участь учні 3 – го класу у кількості 30 осіб, що були розподілені на контрольну та експериментальну групи (по 15 дітей в кожній групі).
Структура курсової роботи: складається зі вступу, двох розділів (теоретичного та практичного), висновків, переліку використаних джерел (містить 27 найменувань). Робота містить 6 рисунків та 2 таблиці.
Загальний обсяг роботи – 37 сторінок, обсяг основної частини – 33 сторінки.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
1.1. Поняття «логіка», «логічне мислення»
Однією з основних детермінант реалізації дій, вчинків, потреб – є певна логіка, що зумовлює раціональність та розуміння доречності діяльності в певний момент, реалізації інформації, накопичення знань. Досліджуючи зміст понять «логіка» та «формальна логіка» ми можемо зробити такий висновок.
1. Логіка, відповідно до визначення, є «наукою про закони та різновиди мислення, способи пізнання й умови істинності знань і суджень, про найпростіші форми, принципи та методи правильного міркування». Відповідно, логіка представляється як здатність до сприйняття актуальної інформації із з оточуючого світу шляхом аналізу та співставлення деталей навколишнього світу [7].
2. Формальна логіка - це наука про форми мислення, про формально-логічні закони та інші зв’язки між думками щодо їх логічних форм. Формальна логіка є наукою про правильне мислення, досліджує та систематизує також типові помилки, які здійснюються у процесі мислення, тобто типові алогізми. При застосуванні засобів, що виробляються формальною логікою, можна відволікатися від знання. Формальна логіка вивчає форми мислення, виявляючи загальну структуру для різних за змістом думок [2].
Розглядаючи поняття, вона вивчає конкретний зміст різних понять, а поняття як форму мислення. Вивчаючи судження, логіка виявляє загальну структуру для різних за змістом суджень. Формальна логіка вивчає закони, що зумовлюють логічну правильність мислення, без дотримання якої не можна дійти результатів, що відповідають дійсності, пізнати істину. Мислення, яке не підкоряється вимогам формальної логіки, не здатне правильно відображати дійсність [3].
Звертаючись до поняття «мислення», можна назвати, що це вища стосовно чуттєвої форма відображення буття, яка полягає у цілеспрямованому та узагальненому пізнанні суб’єктом істотних зв’язків і відносин предметів і явищ, у творчому творенні нових ідей, у прогнозуванні подій та дій.
Основним типом мислення є понятійне (або абстрактно-логічне). Саме його досліджує логіка. Абстрактне мислення - це процес раціонального відображення об’єктивного світу в поняттях, судженнях, висновках, гіпотезах, теоріях, що дозволяє проникати в сутність, закономірні зв’язки дійсності, творчо перетворювати її спочатку в теорії, а потім і на практиці [9].
Слід зазначити, що професійна діяльність незалежно від специфіки багато в чому пов’язані з реалізацією логічного мислення. Так, наприклад, офіцеру дуже важливо формувати стратегічне мислення – бути готовим до прийняття рішень, самостійності та відповідальності. Логічне мислення дозволяє визначити стратегії діяльності інших, демонструє наочну картину буття. Зв’язність цієї картини також забезпечується логічними засобами.
Різні поняття, що відбивають предмети світу, перебувають у певних відносинах.
Далекі один від одного за своїм змістом поняття, що не мають загальних ознак, називаються незрівнянними, при цьому інші поняття називаються порівнянними.
Види відносин можна візуалізувати завдяки круговим схемам Ейлера. Кожне коло означає обсяг поняття. Якщо поняття одиничне, воно також зображується колом.
Відповідно диференціюються такі поняття:
- сумісні поняття: рівнозначимі або синонімічні, як, наприклад А – Ліна Костенко та Б «Авторка вірша «Життя іде і все без коректур».
Магістр