Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність досліджуваної проблематики. Виклики в змісті реалізації загальних засад в розвитку держави сприяють постановці нових цілей та завдань, в аспекті виховання освіченого, культурно свідомого покоління, розвитку провідних компетенцій усіх учасників освітнього процесу.
Відповідно до концепції та загального положення Національної доктрини розвитку освіти України на ХХІ століття, пріоритетним шляхом розвитку та становлення державності є визнання людини як важливішої та найвищої цінності суспільства. Одним з вайлаживіших аспектів, що надають можливість розвитку та саморзвитку особистості й досягнення реалізації та самоактуалізації є орієнтованість та спрямованість на реалізацію власних життєвих орієнтирів, вмотивованість до отримання значного обсягу знань та професійної реалізації. Важливо враховувати що важливого змісту набуває формування мовної та мовленнєвої компетенції особистості в змісті реалізації освітнього процесу: діти на різних щабелях шкільного навчання мають набувати відповідних знань, вмінь та навичок, щодо формування аргументації влсної думки, точки зору та ставлення до подій.
Відповідно до вікової періодизації, учні 5 – 11 класу підпадають під категорію «підлітковий вік». Для школярів підліткового віку характерною рисою є підвищений інтерес до навколишньої дійсності, мотиваційні прояви, які полягають у бажанні самореалізації, в якій сфері діяльності. Встановлено, що побудова освітнього простору має реалізовуватися з урахуванням вікових, індивідуально-психологічних показників, розуміння змісту взаємодії в системі «учитель-учні». В зазначеному аспекті, реалізація та формування ораторської майстерності учнів не є виключенням.
На нашу думку, сучасний етап розвитку інноваційних технологій призводить до того, що підлітки багато часу проводять при вивченні різноманітних гаджетів, ігор тощо. Це з одного боку сприяє розвитку технологічної освіченості, уваги, уяви, водночас, знижує комунікативну активність школярів, що може призводити до зменшення обсягу словника, збіднілості аргументації, зниження рівня розуміння компонентів, що сприяють формуванню ораторської майстерності школярів. Відповідно, актуальною є обрана нами для дослідження проблематика: «Методика формування ораторської майстерності у учнів 5-11 класів».
Формування ораторської майстерності було та залишається предметом дослідження чималої кількості вчених, зокрема:
- Білавич Г., Нищета В., Олійник О., Теслюк В. вивчали питання основ формування риторики та красномовства;
- Бондаренко Г., Гончарова О. досліджували проблематику історичного становлення та розвитку ораторської майстерності особистості;
- Комаха Л. розглядала особливості аргументації власної точки зору у контексті філософського знання;
- Ісайкіна О. розглядала інноваційні моделі реалізації ораторського мистецтва через призму «спічрайтинга».
Об’єкт дослідження – ораторська майстерність.
Предмет дослідження – ораторська майстерність у підлітковому віці.
Мета дослідження – дослідити зміст формування методики формування ораторської майстерності у учнів 5-11 класів.
Відповідно до поставленої мети дослідження нами були виокримлені такі завдання:
1. Вивчити зміст, структуру та сутність ораторської майстерності.
2. Дослідити особливості розвитку ораторської майстерності у учнів 5-11 класів.
3. Розглянути організаційно-педагогічні умови розвитку ораторської майстерності.
4. Описати організацію та зміст експериментального дослідження
5. Проаналізувати вплив експериментальної методики на результативність розвитку ораторської майстерності у учнів 5-11 класів.
Методи дослідження, застосовані у роботі:
- аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, формування уявлення про зміст термінології у змісті проблематики;
- проведення емпіричного дослідження в рамках проблематики; аналіз та інтерпретація отриманих даних.
Емпіричне дослідження було проведено нами на базі ЗОШ №... м., взяли участь 28 випробуваних, учнів 5-11 класу (по 4 учні з кожного класу).
В змісті дослідження нами проводилася робота з учнями, у яких в процесі навчання встановлено низький рівень сформованості навичок ораторської майстерності, логіки побудови промови та захисту власної точки зору.
Відповідно, була сформована та реалізована методика підвищення компетенції у змісті ораторської майстерності усіх дітей, що задіяні в експерименті (з урахуванням віку та особливостей сприйняття інформації, інтересів та потреб).
Практична значимість дослідження: результати проведеного дослідження будуть корисні в роботі викладачів з дітьми у змісті формування ораторської майстерності; розуміння проблематики реалізації вмінь та навичок в контексті реалізації мовлення.
Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів (теоретичного та емпіричного), висновків, списку використаних джерел (20 найменувань) та додатків, що містять приклади вправ роботи з дітьми.
Робота містить: 2 рисунки, 2 таблиці.
Загальний обсяг роботи – 34 сторінки, обсяг основної частини – 25 сторінок.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ОРАТОРСЬКОЇ
МАЙСТЕРНОСТІ В УЧНІВ 5-11 КЛАСІВ
1.1. Зміст, структура та сутність ораторської майстерності
Одним з найважливіших завдань розвитку сучасної системи освіти є формування необхідних компетенцій, які уособлюють можливість розвитку становлення та вдосконалення внутрішнього потенціалу особистості кожної дитини. Не викликає сумніву той факт що в змісті діяльності провідну роль відіграє формування мовної та мовленнєвої компетенції, вміння організовувати комунікаційну діяльність, бути відкритими у спілкуванні та аргументувати власну точку зору. Відповідно, особливого значення набуває реалізація та формування ораторської майстерності у сучасних школярів.
Красномовство, привертає увагу не лише до інтелектуального потенціалу розвитку особистості, а й до промови, тих фактів, які хоче донести людина до своїх слухачів. Звертаючи увагу на історичний контекст, що розглядається можливо дійти висновку, що маючи істотні відмінності, ораторське мистецтво Стародавньої Греції та Риму стали по суті оплотом і фундаментом подальшого розвитку риторики. Зокрема, саме завдяки цій взаємодії було сформовано основні засади та риторичні параметри мови [3].
Першочергови завданням у змісті діяльності є вивчення термінологічного контексту поняття «ораторська майстерність». Як зазначають дослідники: «ораторська майстерність це майстерність впливу на слухачів» [5].
За своїм змістом ораторська майстерність є прикладною дисципліною, що являє собою комплекс певних знань, вмінь та навичок оратора щодо підготовки та проголошення відповідної переконуючої промови перед слухачами.
Слід пам’ятати, що оратор впливає на слухачів всебічно охоплюючи їх розум, почуття, настрої, бажання, вчинки та дії. Хороший оратор це перш за все організатор власних думок та вербальних повідомлень. Варто пам’ятати що ораторська майстерність з давніх часів визначалася як необхідна та важлива складова творчості, оскільки саме через творчий підхід до промови розуміння мети, завдань та кінцевого результату промови, - можливо досягти дійсно якісного результату.
Метою ораторської промови є майстерний виклад самим оратором його власної позиції перед аудиторією (або опонентами) через призму захисту власної точки зору. Задля досягнення цієї мети слід орієнтуватися на підготовлену промову тобто текст та техніку ораторської майстерності, як певні засоби впливу на аудиторію.