Непряме оподаткування юридичних осіб в Україні (ID:285442)
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………3
Розділ 1. Теоретичні засади непрямого оподаткування.
1.1 Місце непрямих податків у податковій системі, їх переваги та недоліки…………………………………………………………………………5
1.2 Нормативно-правове забезпечення та міжнародна практика використання непрямих податків……………………………………………10
Розділ 2. Сучасна система непрямого оподаткування юридичних осіб в Україні.
2.1 Особливості застосування непрямих податків………………………….17
2.2 Характеристика рівня податкового навантаження на юридичних осіб.28
Розділ 3. Тенденції та перспективи розвитку непрямого оподаткування юридичних осіб в Україні……………………………………………………36
Висновки………………………………………………………………………42
Список використаних джерел………………………………………………..44
Додатки
Зразок роботи
Становлення системи оподаткування в Україні почалося з ухваленням 25 червня 1991 року Закону України “Про систему оподаткування” У ньому було визначено принципи побудови і призначення системи оподаткування , дано перелік податків, зборів, названо платників та об’єкти оподаткування. Таким чином було закладено основи системи оподаткування, створено передумови для її наступного розвитку.
Враховуючи зміни в податковій політиці держави, необхідність подальшого удосконалення оподаткування, 2 лютого 1994року було ухвалено другий варіант Закону України “Про систему оподаткування”. Третій варіант цього закону Верховна Рада України ухвалила 18 лютого 1997 року.
Система оподаткування – це сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів різних рівнів, а також до державних цільових фондів, що стягуються в порядку, встановленими відповідними законами держави.
Система оподаткування – це нормативно визначені органами законодавчої влади платники податків, їхні права та обов’язки, об’єкти оподаткування, види податків, зборів та інших обов’язкових платежів до бюджетів, а також порядок стягнення встановлених податкових платежів, зборів і внесків.
Відмінності в загальному рівні оподаткування різних країн показують існування зв’язку між часткою податкових надходжень у ВВП і моделлю ринкової економіки з властивими їй масштабами та формами державного регулювання.
Загальноприйнятий розподіл податків на прямі і непрямі має на увазі, з одного боку, обкладання доходів, а з іншого – видатків. На практиці вичленовування прямого і непрямого обкладання не є можливим, тому для їхньої характеристики доводиться використовувати умовний розподіл податків на прямі і непрямі.
Рис. 1.1. Схема класифікації видів податків.
Податок на додану вартість (ПДВ) охоплює практично усі сторони життєдіяльності не лише суб’єктів підприємницької діяльності, а й інших юридичних та фізичних осіб, що здійснюють операції з поставки товарів (робіт, послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Він є одним із основних джерел доходної частини бюджету.
При поставці товарів підприємство закладає в його ціну суму податку на додану вартість. Після того, як покупець придбає товар, а кошти від поставки надійдуть на підприємство, одержаний дохід зменшується на суму податку, а податок сплачується до бюджету.
Інші роботи з даної категорії: