Зразок роботи
Актуальність теми. Політичні трансформації, які відбувалися у колишніх авторитарних і тоталітарних країн різних типів у напрямі побудови стабільної демократії, стали важливими і навіть визначальними тенденціями політичного розвитку фактично усього світового співтовариства в кінці ХХ – на початку ХХІ століть. Тоді в світі панував широкий оптимізм стосовно остаточної перемоги демократії та відправлення в історію всіх протистоянь, суперечностей, конфліктів, які мали місце у відносинах між державами і часто призводили до масштабних воєн. Тим більше, що третя хвиля демократичних трансформацій набула широкого поширення вже на міжнародному рівні і охоплювала майже всі сфери суспільного життя. Тому зміни мали отримати незворотний характер.
Але, як з’ясувалося на практиці, трансформаційні процеси мали багатовимірний характер і багатоваріативну спрямованість з непередбачуваними результатами. На перебіг цих процесів здійснювало вплив значна кількість різноманітних чинників. Насамперед це рівень соціально-економічного, політичного розвитку країни, які передували початку трансформаційних змін, а головне, наявність суспільної згоди щодо необхідності демократичного реформування, принципи ідентичності суспільства, рівень його однорідності. Навіть у колишніх соціалістичних країнах Центральної та Східної Європи, які належать до Вишеградської групи, навіть за наявності усіх сприятливих умов, процеси трансформації отримали різну спрямованість. В одних завдання демократизації і побудови вільного суспільства були успішно вирішені. В інших – трансформації мали дещо суперечливий характер. А, наприклад, в Угорщині відбувся повноцінний, за визначенням С. Хантінгтона, авторитарний відкат. Тому аналіз трансформаційних змін повинен враховувати навіть незначні властивості конкретного суспільства.
Досить суперечливо посттоталітарна трансформація відбувалася в Україні. Вона включала в себе багато різних напрямів, що власне і ускладнювало формування повноцінної демократії. Найголовнішою була проблема забезпечення легітимності влади. Вона мала досить нестійкий характер. Це зумовлювалося кризою довіри до влади. Але ситуація суттєво змінилася в результаті Революції Гідності, початку гібридної і повномасштабної війно проти нашої країни. Українське суспільство фактично самостійно встановило нові засади легітимності. Вона стосується не стільки влади, а всієї України як держави і спільної Батьківщини. Саме такий стан легітимності має стати головною підставою закріплення демократії у повоєнній Україні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано на кафедрі гуманітарних і соціальних дисциплін. В рамках виконання проєкту програми Еразмус+, напряму Жан Моне «Участь громадян та соціальний діалог як ключові фактори в розбудові сталих територіальних громад: успішні практики ЄС для України»
Метою роботи є визначення механізмів, принципів та засобів реалізації завдань демократичної трансформації України в сучасних умовах.
Поставлена мета досягається шляхом реалізації таких завдань:
- визначити категоріально-понятійного апарату, пов’язаного з проблемами демократичних трансформацій;
- проаналізувати основні якісні показники та критерії виміру стану демократії як бажаного результату демократичних трансформацій;
- з’ясувати особливості перебігу посттоталітарних трансформацій у колишніх соціалістичних країнах Центральної та Східної Європи та нинішнього рівня їхньої демократичності;
- зробити аналіз процесів посттоталітарної трансформації у пострадянській Україні;
- визначити авторське бачення подальшого здійснення демократичного реформування політичної системи України.
Об’єкт дослідження – посттоталітарні трансформації колишніх соціалістичних країн.
Предмет дослідження – напрями та принципи здійснення посттоталітарного реформування країн Вишеградської групи та України.
Методи дослідження були використані з урахуванням визначеної мети і завдань, обраних предмету та об’єкту дослідження. Зокрема, загальнонаукові (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція). Вони надають змогу ґрунтовно проаналізувати процеси посттоталітарних трансформацій у колишніх соціалістичних країнах з урахуванням їхніх специфічних особливостей. Використання методів системного аналізу та структурно-функціонального дають підстави з’ясувати сутність реформування політичних систем зазначених країн. Прикладні методи, (зокрема, контент-аналіз, теорія раціонального вибору) є основою для розроблення оптимальних критеріїв для визначення успішності демократичних переходів
Огляд використаних джерел. Проблеми здійснення посттоталітарного транзиту є важливою складовою наукових досліджень авторів теорії політичних трансформацій. Серед найбільш значущих слід відзначити фундаментальні праці та публікації таких закордонних політологів як З. Бжезінський, Т. Карозерс, Х. Лінц, А. Мельвіль, А. Пшеворський, А. Степан, Д. Растоу, С. Хантінгтон. В них докладно проаналізовані усі можливі аспекти розвитку країн перехідного типу.
Серед вітчизняних учених доцільно відзначити фундаментальні дослідження проблем посттоталітарної трансформації України О. Бабкіної, Г. Зеленько, А. Колодій, Ю. Шайгородського. На окрему увагу заслуговує публікація Н. Кононенко про принципи забезпечення легітимності у повоєнній Україні.
Сутність розвитку політичної системи України у контексті реалізації завдань демократичної трансформації на різних етапах її перебігу ґрунтовно проаналізовані в аналітичних дослідженнях Центру Разумкова та колективу акторів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України.
Наукова новизна отриманих результатів. Представлена робота є комплексним дослідженням проблем посттоталітарної політичної трансформації країн Центральної і Східної Європи, а також України. Визначені основні моделі розгортання трансформаційних змін в умовах конкретних країн. З’ясовано причини різновекторності у спрямованості політичного транзиту в різних країнах. Визначено особливості здійснення трансформацій у постсоціалістичних і пострадянських (на прикладі України) країнах. Обґрунтовано роль суспільних неполітичних факторів у процесі реалізації завдань політичної демократизації.
Практична значущість дослідження полягає у визначенні механізмів та принципів побудови повноцінної демократії у повоєнній Україні, розробці рекомендацій щодо посилення ролі суспільства у реалізації цього завдання, з’ясування принципово нових засад легітимації всієї політичної системи України, яка має більш широке тлумачення у порівнянні з існуючими концепціями.
Структура та обсяг кваліфікаційної роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які поділені на шість підрозділів, та загальних висновків до роботи, а також списку використаних джерел, який розміщений на 5 сторінках (налічує 60 найменувань). Загальний обсяг роботи 58 сторінок.
Магістр