Сутність та особливості політичних еліт в технократичних концепціях ХХ ст. (ID:155250)

Актуальність теми. Стрімкий розвиток індустріального суспільства в кінці XIX та особливо протягом XX ст. загострив проблематику перспектив подальшого розвитку суспільства та місця капіталістичних еліт в ньому. Після Першої світової війни в розвинених індустріальних суспільствах відбуваються зміни, які відкривають нові перспективи для розвитку суспільства в цілому, та еліт як рушійної сили суспільства, зокрема. Це призвело, перш за все, до появи з 1920-30-х pp. численних соціальних, філософських та політичних концепцій, в яких ці зміни аналізуються як передумови для переходу індустріального суспільства на якісно іншу стадію свого розвитку. Мова йде про «кінець індустріальної історії» та постання нового суспільства, яке найчастіше називають технократичним або постіндустріальним. Технократія - один з напрямків сучасної суспільно-політичної думки, згідно з яким політична влада повинна перейти від політиків і власників до наукової і технічної інтелігенції, фахівців, технократів. Теоретичною основою технократії є «технологічний детермінізм», тобто автономність, незалежність технічного середовища від соціально-політичних умов, соціального прогресу, який до того ж вторинний і залежить від технічного прогресу. Перехід від індустріального до постіндустріального (технократичного) суспільства веде до трансформації політичних інститутів. Ця трансформація характеризується зниженням ролі держави як центру цілепокладання та появою нових претендентів на владу з боку недержавних структур, тобто нових політичних еліт. Виклики сучасної епохи вимагають відповідей на цілий ряд проблем, пов’язаних з процесом політичних та соціальних змін, які призводять до кризи капіталістичних політичних еліт. Пошук таких відповідей сприяв появі цілого ряду теоретичних концепцій, в яких були сформульовані особливості розвитку постіндустріального суспільства і становлення «нового класу». Технократична теорія Т. Веблена стала першою спробою зрозуміти сутність «нового класу» (політичних еліт) і їх становленню в технократичному суспільстві. Зважаючи на активне використання принципів технократичних теорій в кризових ситуаціях розвинених держав світу, ця тема набуває особливої актуальності і для України. Впровадження технократів в політичні інститути України допомогло б активніше вирішувати економічні, соціальні і політичні проблеми в трансформаційному суспільстві. Держава краще б розуміла проблеми суспільства, а воно, в свою чергу, мало б більш реальні засоби впливу на прийняття державно-політичних рішень. Таким чином, технократичні теорії посідають важливе місце в сучасній науковій думці. Вони приковують до себе увагу своєю надзвичайною широтою і щодо хронології, звертаючись до історії людства від далекого минулого до далекого майбутнього, і щодо порушених проблем, торкаючись всіх систем суспільства, та всіх сфер життя. Об’єкт. Технократичні концепції ХХ століття. Предмет. Сутність та особливості політичних еліт в технократичних концепціях ХХ ст. Мета та завдання. Мета дослідження полягає в з’ясуванні сутності та особливостей політичних еліт в технократичних концепціях ХХ ст. Виходячи зі ступеня вивченості даної проблеми ми прагнемо реалізувати наступні завдання: 1. визначити сутність технократії як нової еліти в основних технократичних концепціях ХХ ст. 2. виявити особливості політичних еліт та основні засади їх становлення в концепціях Т. Веблена та Дж. Гелбрейта. 3. розкрити механізми формування політичних еліт у концепціях постіндустріального суспільства Д. Белла та Е. Тоффлера. У роботі використовувались структурно-функціональний, історичний, системний методи дослідження. Ступінь розробленості проблеми. Кількість наукових праць стосовно вивчення і верифікації прогнозів вчених є досить значною в світі і в Україні зокрема. На початок 1970-х рр.. постіндустріальна (технократична) проблематика знову стала однією з провідних в західній науковій думці. Багато дослідників вважали, що ця нова глобальна методологічна парадигма може дати суттєвий імпульс суспільним наукам. З виходом у 1973 р. дослідження Д. Белла «Прихід постіндустріального суспільства», концепція постіндустріального (технократичного) суспільства викликала вибух інтересу до відповідної проблематики і обумовила переважання футурологічних концепцій в західній філософській, соціальній та політичній думках 1970-80 рр.. Проблемою дослідження технократичного суспільства і «нового класу» займалися багато зарубіжних вчених, серед яких Р. Арон, Д. Белл, Ф. Бродель, П. Дракер, Д. Мандел, Г. Маркузе, Д. Норт, У. Ростоу, Г. Стиглер, Дж. Стигліц, Е. Тоффлер, російських вчених – М.Г. Делягін, В.Л. Іноземцев, Ю.А. Левада, А.А. Чухно, а також вітчизняних вчених – Б.М. Данилишин, В.М. Куценко, О.Б. Бутнік-Сіверський, Ю.П. Сурмін, Н.І. Михальченко, О.К. Скаленко, І.О. Кресіна, В.М. Бебик, В.П. Горбатенко. Проблема становлення та розвитку нової еліти, її характерні ознаки активно досліджується різними вченими, але разом з тим більш глибокого дослідження потребує аналіз саме становлення еліти в сфері політичного життя. Структура. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку літератури.