Зразок роботи
Актуальність теми дослідження. Повернення України в русло загальноєвропейського цивілізаційного розвитку вбачається виключно на шляху ринку, демократії, широких особистих прав і свобод громадян. В цій ситуації неминуче підвищується інтерес до ідеології та цінностей лібералізму, так само як і державний курс на побудову ліберальної моделі демократії в Україні, оскільки саме на засадах і принципах лібералізму формувалася модерна західна цивілізація, законодавство більшості країн Західної Європи та Північної Америки, принципи сучасного світового політичного порядку тощо.
Лібералізм впливає на всю сукупність суспільних відносин, які визначають глобальний – в усій його суперечності – розвиток сучасного людства. З’явившись на політичній арені як опонент традиціоналізму, лібералізм сам згодом став традицією, набуваючи в ХІХ – ХХ століттях безперечних рис універсалізму. Він є багатовимірним соціо- та політико-культурним явищем, осердям певного суспільного світогляду й етики, комплексом цінностей, основою політики багатьох провідних держав світу.
Визнаючи теоретичну актуальність обраної для кваліфікаційного дослідження теми, слід наголосити на тому, що в основу сучасного розвитку політичної системи України покладено демократичний проект, базові ліберальні цінності та принципи, але, незважаючи на це, проблемою сьогодення все ще залишається пошук раціональної моделі розвитку та реформування українського суспільства та інституціональних структур. Конституційно проголошений Україною курс на розбудову демократичної, соціальної, правової держави (пріоритети сучасного лібералізму) не завжди збігається з внутрішніми закономірностями розвитку політичної системи і соціального організму. Ще й досі триває зростання невизначеності в ідеологічних регуляторах суспільного й індивідуального життя у сфері духовно-моральних відносин. У даному зв’язку чільним завданням є визначення, на якому світоглядному підґрунті повинно діяти суспільство і на яких засадах має бути сформована державна ідейно-теоретична платформа, яка змогла б гармонійно об’єднати національні інтереси і загальнолюдські цінності. Звернення до дослідження рецепції ліберальної ідеології сучасною вітчизняною політичною теорією закладає підвалини для вирішення загальносуспільних проблем в Україні, які загострилися під час теперішньої політичної кризи, оскільки саме в політичній традиції лібералізму зароджувались і розвивалась ідеї прав людини, конституціоналізму, децентралізації влади і місцевого самоуправління. Аналіз ключових положень традиції лібералізму дає змогу глибокого теоретичного опрацювання нагальних потреб вітчизняного державотворення, розробки рекомендацій щодо змін до Конституції України, пов’язаних з реформуванням місцевого самоврядування, питань, що постали сьогодні на порядку денному.
Ступінь наукової розробленості проблеми. Феномен лібералізму та політична практика, здійснювана на його принципах, є предметом розгляду в надзвичайно широкому спектрі робіт вітчизняних і зарубіжних мислителів, вчених, політиків минулого і сучасності.
Теоретична база дослідження складається з трьох груп творів. До першої належать праці класиків світової ліберальної думки: І. Бентама, Т. Гоббса, Т. Джефферсона, І. Канта, Б. Констана, Дж. Локка, Д. Медісона, Ш.-Л. Монтеск’є, А. Сміта, А. де Токвіля. Саме в роботах цих авторів були викладені фундаментальні принципи лібералізму, які залишаються незмінними й понині. Модерністські концепції лібералізму представлені у творах Г. Спенсера, Дж. Міля. Роботи цих авторів стали класикою ліберальної політичної думки та відбили ключові моменти соціально-політичної модернізації європейського суспільства ХІХ століття, з одного боку, а, з іншого, загально-методологічні зміни в у підходах до вивчення проблем суспільнознавчих наук того часу, надавши ліберальній ідеології еластичність до змін і гнучкість адаптації до перетворень, які несло із собою ХХ ст., підготувавши ґрунт сучасного, соціального- та неоліберального спрямування лібералізму.
Саме праці представників сучасного лібералізму, представленого цілим спектром ліберальних напрямів, формують другу групу праць. У новітній період розвитку лібералізму серед впливових європейських мислителів, що займалися вивченням різних його аспектів, можна виділити праці Т.Аллана, Г. Алмонда, В.Арца І.Берліна, Д. Боаза, М.Болера, Дж.Бонолі, С. Верби, Дж. Волдрона, Е.Гарел Дж. Грея, Е.Гутман, Р.Дарендорфа, Р. Дворкіна, Дж.Еспін-Андерсона, Ф.Зелцніка, Д. Кекеса, В. Кимлічки, Л.Колаковський Гж. Колодко, Д. Лейн, П.Манан, Л. фон Мізеса, Р. Нозіка, М.Олсона, К. Поппера, А. Пшеворського, Дж. Ролза, Дж. Сарторі, М. Сендела, Дж.Сміт, Ч. Тейлора, Е. Тоффлера, Р.Флетмена, А. Френкин, М.Фрідена, М. Фрідмана, Ф. Фукуями, Ю. Хабермаса, Ф. А. фон Хайєка, Д.Харви, Л. Харрісона, Д. Хелда, Р.Хов Кеннета, М.Ховарда, Н.Хомский, К. і Ф. Шміттерів, С.Шнайдера, П.Шрьодера, Й. Шумпетера, Л. Янга та багатьох інших. Праці мислителів ХХ століття стали основою сучасної лібералістики. А наукові доробки деяких із них лягли безпосередньо в основу програм практичних перетворень, здійснених різними політичними інститутами у різних країнах.
Зі специфікою розвитку лібералізму в Україні пов’язані особливості третьої групи теоретичних джерел. Ця група праць також дозволяє нам ознайомитися зі сферою втілення ліберальних ідей в суспільно-політичній практиці України. Різні аспекти лібералізму: від його онтологічних засад до осмислення перспектив реалізації у суспільстві ліберальної політики, розглядаються у дослідженнях Г.Башнянина, О. Бутук, Б. Глотова, М.Гуренко, О.Довгаля, С. Дрожжиної, О. Калакури, Ю. Ковтуна, М. Козловця, А. Колодій, В. Кременя, Т. Кулікової, О. Литвиненка, І. М’язової, Л. Нагорної, Л. Панасюк, М. Поповича, О.Проценко, В.Романова, А.Романюк, П. Сауха, А.Сбруєва, О.Сичивиці, Н. Цікановська, Н. Якси та інших вітчизняних дослідників. Зокрема, М. Поповичем досліджуються витоки лібералізму, А. Колодій – перспективи його практичної реалізації. С. Дрожжина вивчає лібералізм як концептуальну модель сучасного соціуму, О. Литвиненко проводить його соціально-філософський аналіз як методологічної філософської концепції та механізму соціальної політики. Соціально-методологічні аспекти лібералізму досліджуються Т. Куліковою, а його негативні прояви у різних сферах суспільного життя – І. М’язовою. У свою чергу, логіка трансформаційних процесів актуалізує становлення громадянського суспільства в Україні й, відповідно, значення лібералізму в цих процесах займалися В.Андрущенко, В.Бабкін, О.Бабкіна, А.Гальчинський, Д.Дубов, О.Євменчук, М.Журба, М.Звєряков, Е.Лібанова, Д.Красніков, В.Лісовий, А. Малюк, Ю.Мацієвський, Л.Нікітін, В.Полохало, М.Попович, С.Рябов, М.Слюсаревський, В.Таран, В.Ткаченко, В.Шинкарук та ін. Вказаній проблематиці приділяють увагу такі діючі українські політики, як А.Гриценко, В.Литвин, М.Жулинський, В.Медведчук, В.Пинзеник, В.Щербань, О. Яременко та ін. Вагоме значення для окреслення стратегій дослідження також мають праці українських науковців, в яких висвітлено особливості ліберальної демократії у контексті процесів демократизації (Л. Балашов, В.Геєць, В. Гельман, І.Головко, В. Грубов, М. Жовтобрюх, В. Заблоцький, І.Застава, С.Іваницька, Г. Куц, М. Михальченко, І.Павленко, Ю.Панченко, С. Римаренко, Г.Сорока, О.Стадник, В.Тарасевич, М. Томенко, О.Тимохін та ін.). Визнаючи теоретичну й практичну значущість попереднього наукового доробку, слід наголосити на недостатній розробленості ліберальної проблематики у вітчизняних наукових студіях.
Таким чином, аналіз великого і різноманітного арсеналу джерел дозволяє відзначити, що вони у підсумованому, інтеграційному вигляді складають ґрунтовний фундамент для системного розуміння ліберального феномену. Між тим складний комплекс проблем ще не дістав повного висвітлення. Крім раніше відзначених дискусійними залишаються підходи щодо визначення специфічних особливостей українського лібералізму, до набутого і запозиченого ліберального досвіду, спірною є оцінка реального політико-правового і соціального процесів у нашій країні, в той же час інтеграційна спрямованість України у глобальні світові процеси потребує поглибленого вивчення своєї історико-політичної і соціокультурної специфіки.
Мета і завдання дослідження. Метою кваліфікаційної роботи є виявлення особливостей західної ліберальної традиції та її прояву в сучасному суспільно-політичному процесі України.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання наступних завдань:
• простежити розвиток ліберальної теорії, виокремивши та проаналізувавши її базові цінності;
• встановити концептуальні форми розвитку політичного лібералізму в ХХ ст. і розкрити їхні сутнісні ознаки та внутрішню логіку еволюції;
• узагальнити світовий досвід застосування ідей різних напрямів лібералізму в суспільно-політичному житті країн Заходу;
• дослідити, яким чином європейські проекти ліберальної моделі використовуються в умовах вітчизняного суспільного розвитку, зокрема на прикладі теорії і практики «держави загального добробуту».
Об’єктом кваліфікаційного дослідження виступає лібералізм як багатовимірне явище – ідеологічний чинник суспільно-політичного розвитку, сукупність певних цінностей світоглядного масштабу, що втілені на практиці (зокрема, економічною та соціальною політикою).
Предметом дослідження є специфіка здійснення політичних практик, які ґрунтуються на ідеях лібералізму в сучасному суспільстві, а також спроби їх реалізації в сучасному процесі демократизації української державності.
Методи дослідження. Для досягнення мети дослідження в роботі використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи пізнання.
Метод системного аналізу дозволив дослідити розвиток лібералізму як ідеології та політичної теорії у якості комплексного процесу, обумовленого певними політичними, економічними та соціальними обставинами.
Застосування методу структурно-функціонального аналізу дало можливість продемонструвати та пояснити, по-перше, способи реалізації ліберальних ідей в суспільній реальності, по-друге – розпізнати внутрішньоліберальні теоретичні течії та з’ясувати функціональне застосування на практиці деяких із них, по-третє, виокремити детермінанти формування ліберально-демократичних процесів.
Використання компаративістського та ретроспективного методів аналізу дало можливість проаналізувати політичну течію та ідеологію лібералізму в різні історичні періоди розвитку європейської модерної цивілізації, сучасні тенденції його зближення з основними ідеологіями з метою виявлення загальних рис і специфіки його прояву в сучасному політичному процесі, а також, усередині самої «сім’ї лібералізмів», зіставити різні напрями ліберальної традиції, з’ясувавши сутність і особливості кожного.
Використання біхевіоралістського підходу обґрунтовано тим, що лібералізм орієнтований на особу, визначення спектру її прав і свобод, критеріїв домінуючих мотивів її поведінки, її первинності по відношенню до соціально-політичних інститутів та соціокультурних утворень.
Нормативно-ціннісний підхід визначив ціннісні засади сучасного ліберального феномену, особливостей його напрямків і течій.
Інституціональний метод застосовується при дослідженні сучасної динаміки політико-правових та соціальних інститутів України з метою розкриття особливостей і визначення основи їх внутрішньої структури в умовах лібералізації та демократизації системи.
Висвітлення проблематики втілення ліберально-демократичних практик в українських державотворчих процесах зумовило аналіз широкої палітри концептуальних позицій, звернення до довідкової та історичної літератури, статистичних матеріалів, результатів соціологічних досліджень тощо.
Автором обрані методологічні принципи об’єктивності, причинності, історизму та світоглядного плюралізму. У роботі також використовуються загальнонаукові методи: аналіз і синтез, індукція і дедукція, абстрагування, прогностичний метод.
Структура кваліфікаційної роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 72 сторінки, з них список використаних джерел – 12 сторінок і складається зі 129 найменувань
Магістр