Зразок роботи
Актуальність теми. Абу Наср ал-Фарабі є видатним філософом, ученим-енциклопедистом, суспільним діячем, родоначальником ірано-арабомовної раціоналістичного та політичного вчення, духовним наставником багатьох мислителів. Він займає особливе місце в історії суспільно-філософської та політичної думки. Привабливість творчості ал-Фарабі полягає не тільки в тому, що він розробив чітко продуману загальнофілософську систему, а й у тому, що в його політичних творах вперше на Близькому Сході чітко сформульовані основні положення та принципи політичної філософії.
В центрі політичної системи ал-Фарабі знаходиться тема людини, її інтелектуально-моральне вдосконалення, її прагнення до досягнення свободи, до особистого і суспільного щастя, пошук людиною кращого майбутнього. Питання походження і функціонування людського суспільства, держави, його типів, форм управління, місця і ролі закону, принципи організації доброчесної держави, а також необхідні якості і властивості людини, наділеної владою (політичного лідера), які актуальні і в нинішніх умовах. Не всі проблеми, які хвилювали ал-Фарабі і які він підіймав у своїх роботах, належать минулому, багато його ідеї актуальні і принципово важливі і сьогодні. В цьому плані дослідження політичної філософії ал-Фарабі представляється вельми актуальним.
Актуальність дослідження також обумовлена необхідністю звернення до духовної спадщини минулого з метою витягти з нього уроки для оновлення та оздоровлення сучасного суспільства. Особливо актуальною сьогодні залишається концепція мислителя про політичне лідерство, його ідеї про доброчесне суспільство, про справедливість, рівність, збереження миру, запобігання війни, засудження їм несправедливих воєн. В цьому плані політична філософія та ідеї мислителя можуть стати цінним джерелом при політичному вихованні майбутніх поколінь.
Актуальність дослідження також обумовлена необхідністю творчого освоєння досягнень філософської, етичної і політичної думки народів країн Близького і Середнього Сходу, на розвиток яких великий вплив зробив ал-Фарабі.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у з’ясуванні сутності особливостей політичного вчення аль-Фарабі. Виходячи зі ступеня вивченості даної проблеми ми прагнемо реалізувати наступні завдання:
- Визначити генезис і тенденцію розвитку поглядів мислителя з проблем політичного вчення;
- Дослідити погляди мислителя з проблем виникнення і розвитку людського суспільства, держави і влади;
- Визначити ідейну спадкоємність політичного вчення ал-Фарабі і його послідовників; виявивши його вплив на подальший розвиток політичного вчення.
У роботі використовувались такі методи дослідження:
- структурно-функціональний метод;
- історичний;
- системний.
Про наукову нерозробленість і відсутність спеціальних досліджень з політичного вчення мислителя. Хоча з часу створення політичного вчення ал-Фарабі пройшло понад 1100 років, тим не менш, його ідеї багато в чому зберігають свою цінність і мають величезне значення для сучасних суспільств.
Великий внесок у вивчення суспільно-політичної спадщини ал-Фарабі, світоглядно-методологічних і гуманістичних аспектів політичної філософії мислителя внесли радянські вчені С.Н.Грігорян, М.М.Хайруллаев, А.Х.Касимжанов, М.С.Бурабаев та ін. [12,14,24,25]
С.Н.Грігорян в своїх роботах досліджує ідейні джерела формування поглядів ал-Фарабі та еволюцію його політичного світогляду. Роботи С.Н.Грігоряна заслуговують уваги і тому, що дають певне уявлення про суспільно-політичних поглядах ал-Фарабі. Але слід зазначити, що його дослідження політичного вчення ал-Фарабі носять фрагментарний характер.[12]
Велика заслуга у вивченні суспільно-політичного вчення ал-Фарабі належить М.М.Хайруллаеву. У своїх дослідженнях він спробував визначити уявлення мислителя про громадянську науку, її співвідношенні з етикою, а також його погляди на проблеми походження суспільства, держави, її типи, форми і завдання, питання управління, якості та властивості політичного лідера. [24,25]
Проблеми формування соціально-політичних ідей та політичного вчення ал-Фарабі аналізується Н.С. Касимжановим. Автором проаналізовано розуміння ал-Фарабі предмета громадянської науки, її мети і призначення, в дуже стислій формі розкрито поняття доброчесного і недоброчесних міст, перераховані вимоги.[14]
Аналіз даних робіт показує, що серед них немає спеціальних ґрунтовних дослідницьких робіт, присвячених проблемам політичного вчення мислителя. Дослідницькі роботи про ал-Фарабі випущені в 70-х і до початку 90-х років XX століття, також неповно розкривають цікаву для нас тему, але це не означає, що політичне вчення ал-Фарабі не було предметом дослідження вчених.[18,с 120] Навпаки, у своїх дослідженнях, так чи інакше, вони все ж відзначали деякі аспекти особливостей політичного вчення, але їх дослідження, в основному, носять оглядовий характер.
Незважаючи на велику кількість дослідницької літератури, присвяченої загальнофілософському і політичному вченню мислителя, по цікавій для нас темі не існує спеціальних досліджень загального та оглядового характеру, а існуючі роботи не розкривають всю повноту змісту політичної філософії ал-Фарабі, її теоретичне, практичне, культурологічне та історичне значення . Виходячи з цього і визначаються цілі і завдання нашої курсової роботи.
Структура та обсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку літератури.
Магістр