Зразок роботи
ШЛЯХИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
Питання майбутнього України завжди турбують, а інколи лякають, громадян нашої держави. Але ці проблеми постійно необхідно обговорювати, тому, що нашому населенню не вистачає впевненості у завтрашньому дні. Це породжується невизначеністю статусу держави, політична еліта перебуває у стані постійної невизначеності, яким же чином потрібно будувати майбутню Українську державу. На мою думку, майбутнє України повинно бути визначене самими громадянами, в країні без сильного громадянського суспільства не може бути гарного майбутнього. Тільки громадяни мають визначати своїми активними діями, куди слід рухатися державі, вони повинні бути засобом впливу на політичну еліту в країні, якій вони делегують виключне право представляти інтереси держави на світовому рівні.
Серед активних громадян поширились дві майже протилежні візії майбутнього України. З одного боку, економічну базу для українських перетворень бачать суттєво обмеженою. Інші сподіваються, що досить скоро слова національного гімну «згинуть наші воріженьки, як роса на сонці, запануємо ми, браття, у своїй сторонці» реалізуються буквально, Україна, яка вже не муситиме витрачати гроші на війну, зможе значно прискорити здійснення давно назрілих внутрішніх перетворень.
Справді, в України є всі підстави сподіватися, що з допомогою Заходу вона вистоїть і дочекається падіння нинішнього російського режиму. Проте, все ще зберігається і ризик катастрофічного для нашої держави розвитку подій. «Чорний сценарій» може реалізуватися не стільки внаслідок дій росіян, скільки внаслідок неадекватної внутрішньої реакції на них. Та все ж цей ризик значно менший нині, ніж рік, і, навіть, півроку тому.
З іншого боку, навіть перемога – це лише припинення втрат, але не настання загального щастя. Внаслідок завершення війни ми не отримаємо «перевихованого» працьовитого сусіда. На відміну від Федеративної Республіки Німеччина після Другої світової Росія навряд чи стане регіональним двигуном економічного зростання.
