Інформаційна політика ЄС щодо побудови інформаційного суспільства (ID:211994)

Вступ Становлення нового світового порядку на сьогоднішній день характеризується протистоянням двох об’єктивних процесів світового розвитку, а саме – глобалізації та регіоналізації. Ці процеси наприкінці ХХ –поч. ХХІ століття йдуть паралельно з процесом переходу до нового типу соціальної організації суспільства, який має інформаційну та мережеву природу– до відкритого інформаційного суспільства. Поняття "інформаційне суспільство" сьогодні вже не є метафорою, а інформація, яка нині все частіше трактується як третій компонент буття, на практиці перетворюється не просто на могутній ресурс, а в ключовий чинник соціального прогресу[1,5]. Однією з найважливіших характеристик сучасної держави стає рівень її інформаційного забезпечення, що впливає на всі процеси суспільного розвитку. Таким чином, починаючи з середини 90-х рр. ХХст., цивілізаційні зміни, що відбуваються в усьому світі, змусили переглянути саму структуру державної політики провідних країн світу та регіональних об’єднань. Так, наприклад, з’явились нові форми і напрямки державного регулювання такі як інформаційна політика, політика регіонального розвитку та будівництва, політика з питань інтеграції тощо. Значною мірою ці зміни зумовлені трансформацією будови самого поняття "національна безпека", що сьогодні формується на трьох рівнях: національному, регіональному та глобальному. Виникнення загроз інформаційного характеру змушує сучасні держави запроваджувати системне державне управління інформаційними процесами. Одним з перших практичних кроків на шляху побудови інформаційного суспільства у будь-якій країні світу є усвідомлення на найвищому державному рівні об’єктивності зазначених процесів, що стимулює проведення законодавчих та інституційних реформ, які б дозволили сприймати універсальний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій в якості одного з найважливіших пріоритетів державної політики.