0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Задачі з мыжнародного приватного права з відповідями (ціна за 1 задачу) (ID:1068092)

Тип роботи: інше
Дисципліна:Право, юридичні
Сторінок: 5
Рік виконання: 2024
Вартість: 50
Купити цю роботу
Зміст
ТОВ «А» (юридична особа, що створена та зареєстрована в Україні) та ТОВ «Д» (юридична особа, що створена та зареєстрована у Латвійській республіці) уклали між собою договір поставки, за яким ТОВ «А» зобовʼязувалося поставити зі свого складу у м. Хуст, Закарпатської обл. товар (партію деревини), а ТОВ «Д» зобов’язувалося прийняти товар та оплатити його шляхом банківського переказу зі свого банку у м. Рига на рахунок «А» в українському банку. Ст. 5 вказаного договору поставки була сформульована наступним чином: «Правом, що застосовується до договору, є право держави у якій здійснюється його виконання». ТОВ «Д» звернулося до господарского суду в Україні з позовом до ТОВ «А» про відшкодування збитків, заподіяних у звʼязку із недопоставкою ТОВ «А» товару. Позовні вимоги обґрунтовувалися на підставі законодавства Латвійської республіки. Чи може суд застосувати право Латвійської Республіки для вирішення цієї справи по-суті? Чи можуть сторони укласти нову угоду щодо вибору права? Право якої держави слід було б застосувати, якби сторони у договорі не визначили права, що буде застосовуватися?
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Судноплавна компанія, зареєстрована в Україні, уклала з громадянином Єгипту В. трудовий договір, згідно якого В. був прийнятий на роботу на посаду кока на морське судно, яке плаває під прапором України, та виконує рейси з України до Туреччини. Через деякий час договір з В. був достроково розірваний. В. звернувся до суду в Україні з позовом до судноплавної компанії про поновлення на роботі. Право якої держави слід застосувати для вирішення спору по-суті? Чи можна до вирішення спору по-суті застосувати право Туреччини, якщо судно перетинає територіальні води цієї країни? Які колізійні привʼязки використовуються для вибору права, що застосовується до права трудових відносин? Фірмою «P» (юридичною особою, створеною та зареєстрованою у ФРН) та ТОВ «В» був укладений договір поставки, за яким ТОВ «В» зобов’язувалося поставити товар, а фірма «Р» – прийняти його та оплатити. Через деякий час ТОВ «В» звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом до фірми «Р» про стягнення вартості товару. Позовні вимоги ґрунтувалися на ст. 692 ЦК України. Фірма «Р» заперечувала проти застосування ст. 692 ЦК України, оскільки товар, прийнятий нею не відповідав вимогам якості, встановленим договором. Договір, укладений між фірмою «Р» та ТОВ «В» не містив умови про вибір права. У якій формі може укладатися угода про вибір права? Чи уклали ТОВ «В» та фірма «Р» угоду про вибір права? Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності – правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого – правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний звʼязок іншим чином. Чи можна визначити «право з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний звʼязок іншим чином» як право держави: 1) укладення шлюбу; 2) народження дітей; 3) у якій подружися прожило найбільшу кількість років; 4) у якій знаходиться основна частина майна подружжя? Згідно з ч. 5 ст. 5 3У «Про міжнародне приватне право» вибір права або зміна раніше обраного права можуть бути здійснені учасниками правовідносин у будь-який час, зокрема, при вчиненні правочину, на різних стадіях його виконання тощо. Відповідно з ч. 6 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України в суді першої інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції. Розглядаючи спір з договору оренди квартири укладений між громадянином України Т. (наймодавець) та громадянином КНР Ч. (наймач), суд першої інстанції засовував право України, як право обране сторонами у ст. 12 договору найму. Після винесення рішення судом першої інстанції, сторони уклали нову угоду про вибір права, підпорядкувавши відносини, що випливають з договору найму праву Швеції. Ч. подав апеляційну скаргу до суду, що ґрунтується на праві Швеції. Чи повинен апеляційний суд розглядати дану апеляційну скаргу? Якщо – так, то право якої держави він повинен застосувати?