Особливості звільнення осіб, що вчинили корупційне правопорушення (ID:1082210)

Правовою основою протидії корупції в Україні є Конституція України, Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції, Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією, Додатковий протокол до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією, Стамбульський план дій боротьби з корупцією Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР), Указ Президента України від 21 жовтня 2011 року № 1001/2011 «Про Національну антикорупційну стратегію 2001–2015 роки», а також Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції». Стаття 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700- VII (далі – Закон) дає легальне тлумачення корупції як використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки, пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка, пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей[1, с. 66] Відповідно до ст. 3 Закону до суб’єктів, на яких поширюється дія цього Закону, належать особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто державні службовці.